Літо радує не тільки відпустками, пляжами і сонечком. Це ще й пора ягідних ласощів. Асортимент, який сьогодні може запропонувати ягідним ласунам ринок, досить різноманітний. Це полуниця, малина, смородина, ожина, черешня, вишня, аґрус, чорниця. Крім того, є ще й фрукти - абрикоси, персики, алича, сливи, дині. Трохи пізніше настане також пора кавунів, горобини, журавлини та калини. Причому ягідне різноманіття «чекає» споживачів не тільки в магазинах. Але й прямо на вулиці. Численні кіоски, вуличні лотки пропонують покупцям, як ваговий товар, так і розфасований у пластикові лоточки або склянки.
Але чи всі ягоди, які продаються, однаково корисні, і хто відповідальний за те, що нам продають на вулицях? - з'ясовував ForUm.
Санітарні норми? Ні, не чули...
Поспілкувавшись безпосередньо з продавцями столичних «стихійних» ягід, дізналися таке. По-перше - ці самі продавці діляться на тих, хто вкрай насторожено реагує на запитання, і відповідати не поспішає, і тих, хто готовий поділитися інформацією, але не має її у повному обсязі.
На запитання - звідки ягоди? - відповіді були різні. Як «сировинну базу» називали найближчі до столиці Житомирщину і Чернігівщину. Але одна з продавців зізналася, що її господар скуповує ягоди по селах і дачних селищах, тому географія товару - різноманітна.
На запитання - як дізнатися, наскільки відповідають ягідки нормам якості, інша продавець, Олена, аж сплеснула руками: «Ну, невже ж по них і так не видно? Дивіться - чисті, свіжі, стиглі. Зберігаємо ми ягоди в спеціальній тарі та приміщенні, адже, самі розумієте - товар швидко псується, а нам потрібно, щоб він не втрачав товарного вигляду». Про якісь сертифікати на товар, звичайно, не йшлося. «У нас є дозвіл на торгівлю від влади, що ще потрібно?» - підсумувала Олена розмову про якість.
Але, за нашими спостереженнями, навіть правила «товарного вигляду» дотримуються не всі продавці. Так на Лісовому ринку були помічені у продажу явно в’ялі ягоди смородини, причому вартістю навіть вище від середньої. «Зате вона смачна і вже очищена (мається на увазі - без плодоніжки, що, до речі, є сумнівною перевагою, оскільки в такому разі ягоди псуються швидше, - авт.) І взагалі, якщо вам не подобається - просто не купуйте, до чого ці розпитування, дівчино?», - прокоментувала продавець спробу потенційного покупця з'ясувати якість ягід.
Лікарі кажуть - не можна...
Думка санітарних лікарів є однозначною – «стихійні» ягоди краще не вживати.
І причин тут навіть кілька.
«Ягоди, і не тільки їх, а будь-які продукти харчування, в місцях стихійної торгівлі купувати не рекомендується. Вони продаються без необхідних документів тощо. Тому, відповідно до законодавства, їх можна визнати небезпечними для вживання. Ніхто не знає, скільки там отруйних чи радіоактивних речовин»,- вважає начальник відділу санітарного нагляду та профілактики неінфекційних захворювань Державної санітарно-епідеміологічної служби Олексій Даниленко.
«Я не помилюся, якщо скажу, що половина підприємців взагалі торгують без документів, без відповідних лабораторних досліджень. Повинні бути супровідні документи на той чи інший продукт, накладна, сертифікат відповідності», - наголошує санітарний лікар Олександр Орлов.
У разі якщо товар, наприклад, вирощений власноруч, то необхідно провести його експертизу у ветеринарно-санітарній лабораторії. Але, згідно з нинішнім законодавством, підприємці самі можуть вирішувати, наскільки вони потребують документів, що підтверджують якість продукції.
За даними лабораторних досліджень усього 1 лабораторії одного з ринків, які навів Олександр Орлов, за перше півріччя було досліджено - 442 зразки овочів та фруктів, 20 з яких не допущені до реалізації. В 11 випадках не відповідала нормам полуниця, у 7 випадках - кабачки, в 1 - капуста та буряк, у 2-х - диня. Звичайно, на українських стихійних ринках продається набагато більше, ніж 400 зразків.
Ще одна небезпека торгівлі на вулиці - місце безпосереднього продажу. Так, наприклад, якщо ягоди і фрукти продаються на вуличних лотках вздовж автомобільної дороги, то, безумовно, повітря в цьому місці забруднене вихлопними газами і пилом, які безпосередньо осідають на реалізовані ягоди, фрукти та овочі. Абсолютно не допустимою є також, за словами санітарного лікаря, торгівля «з землі» - продукція має бути обов'язково на спеціальних піддонах.
Далі - гірше: вкрай рідко точка стихійної торгівлі ягодами-фруктами може похвалитися обладнаним місцем для миття рук для продавця, не кажучи вже про туалет. А це означає - не дотримуються вимоги особистої гігієни реалізаторів.
«На сьогодні така процедура і таке законодавство, що всі контролюючі органи обмежені у перевірках. А підприємці, які сплачують податки за спрощеною схемою оподаткування, - взагалі не перевіряються. Тому продавці там можуть бути без особистої санітарної книжки, і, відповідно, без лабораторного дослідження.
Якщо людина не має санітарної книжки - вона не пройшла бактеріальне обстеження на кишкові інфекції, паразитарні хвороби, стафілокок - не можна дати гарантії, що ця людина не хворіла на дизентерію, черевний тиф, холеру. Більш того, навіть якщо хворіла й одужала - може на все життя залишитися хронічним носієм бактерій-збудників цих хвороб, і в разі порушення правил особистої гігієни (відсутність рукомийника, туалету) - може осіменити небезпечними бактеріями продукти торгівлі і дати початок хворобі та її поширенню», - повідомляє невтішну інформацію Орлов.
...А міська влада – можна
Однак, як свідчить закон, безпосередньо контролювати процес продажу стихійних ягід, фруктів та овочів має не санстанція. Як повідомили журналісту Forum'у у Державній санітарно-епідеміологічній службі, встановлення правил з питань торгівлі на ринках, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність, організацію місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх форм торгівлі, здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства, - всі ці дії перебувають в компетенції органів місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». А тому - саме міськрада кожного окремо взятого міста вирішує - чи можна торгувати на вулиці, хто там торгуватиме і чому, а також - наскільки сумлінно продавці виконуватимуть санітарні норми. Але, оскільки кожен такий торговець, за ідеєю, має платити податки в місцевий бюджет, то й міськради забороняти або обмежувати стихійну торгівлю не поспішають.
Хто нас береже
Контроль над дотриманням правил торгівлі на стихійних ринках, які розробило місцеве самоврядування, віднесено до обов'язків міліції.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідні посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні порушення щодо недотримання правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, торгівлі з рук у невстановлених місцях, а також - за незаконну торговельну діяльність.
Проте, як повідомили нам в Управлінні зв'язків з громадськістю МВС України, насправді, безпосередньо «страчувати і милувати» за вуличну торгівлю мають саме місцеві виконкоми.
«У кожному місцевому виконкомі мають це контролювати. Приходить ціла група людей - вони знають місця, де у них там торгують - і все документують навіть без участі міліції. Якщо треба - вони запрошують дільничного, патрульну службу. І потім можуть просити нас - патрулювати ту чи іншу ділянку, адже одні о 9 годині починають торгувати, інші о 16 годині. Але за цим має стежити виконком. І вже років 4 як цим мають займатися вони - у них там є цілі відділи, спеціальні служби, санстанція і так далі. Якщо виник конфлікт - бійка якась, то тоді міліція залучається», - розповіли в прес-службі МВС.
А в управлінні торгівлі та побуту КМДА заявили, що питання стихійної торгівлі, в тому числі і ягодами, належить до компетенції виключно міліції. Виходить, у Києві питання «ягід на тротуарі» нікому не цікаве, рівно доти, поки не станеться щось надзвичайне. Наприклад, масове отруєння. Стверджувати, що подібну неувагу до стихійної торгівлі відчувають абсолютно всі міськвиконкоми - ми не можемо. Але досить просто проїхати будь-якою трасою України в будь-якому напрямку - і побачиш і стихійні ринки з ягодами - фруктами прямо на стоянках вантажівок-далекобійників, і бабусь і тіточок, які торгують біля міських та сільських автобусних зупинок «ягодами з власного городу». Звісно, без документів, які підтверджують лабораторні дослідження.
Далі ми звернулися в Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів. З'ясувалося, що безпосередньо контролем вуличної торгівлі ця структура не займається. Неофіційно і чисто по-людськи співробітники центрального апарату держінспекції порадили звернутися до міським служб споживзахисту. Мабуть, центральні контролюючі органи «місцевими» проблемами не цікавляться.
Красиво їсти не заборониш
Якщо ж вас усе-таки не лякає антисанітарія в стихійних місцях продажу ягід та фруктів, або їх не зовсім законній продаж, то варто хоча б дотримуватися основних правил вибору «літніх вітамінів».
Отже, фахівці рекомендують вибирати ягоди, які найбільш натурально виглядають, - вас повинні насторожити особливо великі розміри або неприродний колір ягід. Крім того, вони не повинні бути мокрі або, навпаки, присохлі. Зверніть увагу також на шкірку плодів - на ній не має бути ніяких плям, крапочок та іншої зайвої пігментації, інакше це може свідчити про зараження плодів хворобою або шкідниками. Крім того, медики рекомендують не купувати здешевлені ягоди - адже це означає, що у них вже закінчився термін зберігання, а значить - у таких плодах містяться небезпечні для здоров'я речовини. Ще один нюанс, який не потребує довгих пояснень - небезпечно вживати недозрілі плоди, які також часто продають «зі знижкою».
Олександр Орлов упевнений, що насправді захист прав споживачів - справа самих споживачів: «Кожна людина має сама себе захищати. Не купуйте продукцію, яка вам не подобається, на яку немає документів, немає лабораторних досліджень. Або якщо продавець без спецодягу, в забрудненому місці, продає продукцію із землі, без підтоварників, у нього немає місця, де він миє руки, торгівля ведеться з брудної машини і так далі. Тут не треба бути великим фахівцем, щоб зрозуміти - чи створені умови для торгівлі. Просто - не беріть таку продукцію», - закликає споживачів санітарний лікар.
І нехай ваше літо буде здоровим.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
