Ініціативи Кабміну щодо введення нових податків не принесуть до бюджету очікуваних сум у кілька десятків мільярдів. Натомість легко можуть обернутися катастрофою для всієї країни, попереджають експерти.

Джерела додаткових коштів у бюджет сьогодні конче потрібні українському уряду – хоч би що було треба отримати схвалення МВФ і домогтися від Фонду одержання кредиту. До кінця року вітчизняну економіку може чекати колапс, - вважає експерт Ігор Шевляков.

Сьогодні вже мало хто здогадується, як країна прожила перші два місяці цього року, на які припали чи не найбільш драматичні епізоди в її історії. Всі запам'ятали заяву нової влади про те, що казна розкрадена, жити нема на що.

Між тим, за офіційними даними Держказначейства, опублікованими наприкінці лютого, ще в січні бюджет наповнювався відповідно до плану, що відповідав бюджету на 2014 рік. За перший місяць року в загальний фонд надійшло 22,5 млрд гривень, що на 12,2% більше, ніж у січні 2013 року. За січень скоротився і дефіцит держбюджету - на 1,8% до цілком помірних 1,6 млрд гривень.

Залишки коштів на єдиному казначейському рахунку на кінець січня становили 4,7 млрд грн, що відповідає середнім значенням за останні п'ять років. Більш того, і з урахуванням лютого ситуація з наповненням бюджету була цілком задовільною: за два місяці до загального фонду надійшло 46,2 млрд грн, що на 2,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Аналітики пояснюють: результати досягалися за інерцією, завдяки тій «подушці безпеки», яка була створена ще попереднім урядом. А розмови про порожню казну велися з прицілом, щоб можна було виправдати незграбні рухи нової команди.

Зараз «подушка схлопнулася». Вже сьогодні економіка в критичному стані: показники виробництва стрімко падають, інвестори виводять кошти і розбігаються, національна валюта девальвує на очах, населення біднішає. І це - на тлі фактично воєнного стану, втрати одного з регіонів і значної частини ресурсів Збройних сил.

«Поки що Росія ще не оголосила нам торговельну війну, - каже експерт. - А це буде дуже серйозний удар для багатьох українських підприємств».

Досить згадати, як болісно позначилася подібна війна на нашій економіці минулого року, коли виявилися викинутими на вулицю десятки тисяч працівників підприємств, орієнтованих на експорт у РФ.

- Втім, тепер загроза нависла не тільки над цими підприємствами. Бізнес, який наляканий приходом нової влади й очікує нових правил гри, терміново переорієнтується, - розповідає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Чимало компаній призупинили свою діяльність. Одні - від того, що бояться втратити бізнесу як такого, інші - наприклад, імпортери - через неможливість працювати. Курс долара, який постійно зростає, позбавляє сенсу закупівлі товарів за кордоном - вони стають в Україні «непродаваними» через дуже високу кінцеву ціну. Підсумок - надходження в бюджет від діяльності сотень компаній припинилися.

Додамо до цього згубний ефект девальвації. З початку року вона становила 35%. Це означає, що і зобов'язання бюджету, і Нацбанку з виплати зовнішніх позик зросли на стільки ж. У березні-грудні цього року Мінфін збирався виплатити іноземним кредиторам близько 45 млрд грн, але якщо розраховувати за нинішнім курсом гривні, то розмір цих платежів становитиме вже більше 62 млрд. І за це також доведеться розплачуватися зі своєї кишені пересічному українцю.

Щоб відновити надходження в бюджет, влада не знайшли нічого кращого, як посилити фіскальну політику.

«Пішли за найпростішим - якщо не сказати – примітивним шляхом, - міркує Ігор Шевляков. - Підвищення податкового навантаження на незахищені верстви населення, скасування пільг. При цьому ніхто не береться радикально вдосконалити схему надходжень до бюджету».

«Якщо б вдалося усунути корупцію, остаточно вивести економіку з «тіні», бюджет міг би поповнитися 150-200 млрд гривень на рік. Це колосальна цифра - половина всієї дохідної частини бюджету, підрахував експерт. І не потрібно було б піднімати акцизи на товари, заламувати руки малому і середньому бізнесу, позбавляти найбідніших українців держпідтримки. «Всі ці податки не принесуть в казну великих грошей, але дуже боляче позначаться на людях. Чому влада не береться за радикальні зміни, залишається тільки гадати, - каже Шевляков. - Вона або не здатна на такі реформи, або не хоче їх проводити».

Складається враження, що й справді не хоче. Не зацікавлена влада у радикальних заходах, намагаючись всіляко відгородити великий бізнес, олігархів від навантаження, переклавши його на плечі куди менш забезпечених співгромадян. Посилення податкового тиску негайно викличе відповідну реакцію - зростання корупції. І - зрештою - відхід бізнесу в «тінь».

«Стандартна схема наповнення бюджету шляхом підвищення податків дає дуже короткостроковий ефект, - нагадує Олександр Охріменко. - На 1-2 місяці, не більше. Далі - підприємцям доведеться підлаштовуватися під існуючі реалії, так, щоб не платити податки - інакше їм не вижити. В Україні і так величезне податкове навантаження - до 44%, тоді як у країнах Європи воно ледь сягає 30%. У результаті повернемося в ситуацію 10-річної давності, коли «в тіні» перебувала левова частка економіки».

Підприємці вже б'ють на сполох і закликають владу відтермінувати введення нових податків. Європейська бізнес-асоціація, яка об'єднує більше 900 великих європейських та українських підприємств, офіційно звернулася до Міністерства фінансів з проханням відкласти набуття чинності цих податкових ініціатив до 1 січня 2015 року.

Підприємці нагадують, що за чинним в Україні законодавством податки не можна змінювати посеред чинного бюджетного року. І нагадують про наслідки такого кроку для галузей економіки: легальні виробництва будуть змушені згорнути, а ринок заполонять товари нелегального тіньового ринку, контрабанда. Виробники підакцизної продукції підрахували, що чергове зростання акцизних ставок поставить під загрозу діяльність десятків підприємств, на яких зайнято більше 20 000 людей.

Зрозуміло, про зростання надходжень до бюджету в таких умовах говорити не доводиться. А значить - вичерпаються і ресурси на виконання соціальних програм.

«На жаль, навряд чи Кабмін відступить від свого рішення щодо податків, - резюмує Олександр Охріменко. - Треба показати МВФ, що у нас робиться все для виконання бюджету. Нехай хоча б формально. Істинний результат мало кого цікавить».

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

527