Китайські плани України

Китай відіграє все більш помітну роль на планеті. Якщо ще років 30 тому він стабільно сприймався як молодший партнер, який «вчився жити» і у СРСР, і у Заходу, то зараз цей статус кардинально змінився. КНР увійшла у світовий «топ» і за політичним, і за економічним впливом. По-перше, це друга економіка світу, обсяг якої у 2012 р. перевищив $7,3 трлн доларів. По-друге, країна давно вже лідирує по населенню, яке перевищило 1,3 млрд осіб.

Від передісторії до перспектив

Уточнимо, що з 1980-х років ВВП КНР зростав щорічно в середньому на 15%. До кінця 1990-х темпи зростання сповільнилися до рівня в 7-8%, але зі вступом до ВТО знову активізувалися за рахунок припливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ ) і розширення експорту. У 2013 р., за експертними оцінками, приріст може скласти близько 7,5%. А це означає динамічне розширення внутрішніх ринків: за обсягом товарного імпорту ($1817 млрд у 2012) Піднебесна також поступається тільки США. У цілому в 2012 р. на неї припало 40% зростання світової економіки, а авторинок країни став найбільшим у світі з продажу нових автомобілів.

Не дивно, що підприємства України вже давно працюють в Китаї. У свою чергу, китайський імпорт підвищився на 19% майже до$ 4 млрд, це в першу чергу електричні машини (28,6% у вартісній структурі). За результатами року товарообіг з Пекіном явно перевищить $10 млрд (у 2012 - близько $ 9,6 млрд). Аналітики вважають перспективним експорт до Китаю хімічної продукції (мастильних матеріалів, добрив, хімдобавок та ін.), а також біотехнологічних продуктів і технологій для фармацевтичної, парфумерної, харчової промисловості, АПК. Також це технології рекультивації, біодеструкції відходів та вилучення корисної сировини, методи та обладнання біоочищення води і повітря. Також згадаємо і про експорт різної техніки, у тому числі і військової - суден, літаків, сучасних боєприпасів та ін.

 

Для такої густонаселеної країни перспективними є, звичайно, поставки продовольства. В останні 10 років вітчизняний продовольчий експорт у КНР зростав темпами по 25% «річних», як зазначає економіст Віталій Мельничук.

У той же час у 2012 р. з КНР підписано протокол про кредит на $3 млрд для розвитку українського агровиробництва, і кошти вже надходять. А вже у жовтні глава Мінагрополітики Микола Присяжнюк заявив про залучення нової позики Піднебесній на ту ж суму - для відновлення систем зрошення. За словами міністра, Кабмін веде переговори про кредит з китайським «Ексімбанком», і вони вийшли на фінішну пряму: половина коштів буде надана грошима, ще половина - обладнанням. Умови кредиту такі ж, як і в 2012 р.: 6,5% річних з урахуванням обслуговування та страхування, 5-річні канікули виплати відсотків, повернення тіла кредиту протягом 10 років. Присяжнюк запевняє, що $3 млрд вистачить для відновлення зрошувальних систем на 1,2-1,4 млн га сільськогосподарських земель. У цілому вже в найближчі роки прямі капіталовкладення Китаю в АПК України можуть досягти $10 млрд.

У галузевому розрізі

На такому тлі у вересні відбувся офіційний візит до Пекіна делегації Кабміну на чолі з першим віце-прем'єром Сергієм Арбузовим. На зустрічі йшлося про розширення фінансування вітчизняного аграрного сектора, портової інфраструктури, про промислове співробітництво (зокрема, у літакобудуванні та космічній галузі).

 

За підсумками візиту Арбузов повідомив про те, що із залученням коштів КНР буде розвиватися і вирощування культур, і їх експорт, «а це також стосується і портів. Сьогодні у нас немає можливості експортувати все, що хотілося б. І все таки, експорт на китайському напрямку зростає, і ми поступово вирівнюємо сальдо двосторонньої торгівлі. Якщо будуть реалізовані проекти в ключових галузях взаємодії, то сальдо буде зведено до нуля. Стратегічні напрями спільної роботи - це АПК, авіапром, космос, наука, культура, медицина. Все це ми обговорювали під час візиту». А на грудень готується приїзд Президента Віктора Януковича, який називає КНР стратегічним партнером, перспективним для інтенсивної взаємодії в інвестиційній, енергетичній, аграрній та інших областях взаємного інтересу.

З цього приводу професор міжнародної економіки Гарвардського університету Дуайт Перкінс вже встиг зазначити, що економічне співробітництво між 2-ма країнами може розвиватися досить швидко, тому що отримало політичну підтримку на найвищому рівні. На думку фахівця, «китайцям важливо зрозуміти, що саме може їм запропонувати Україна, а для цього офіційний візит корисний. Це і хороший сигнал для бізнесу. Причому Піднебесна входить до ВТО, а значить, для розвитку торгівлі не потрібно міняти безліч правил. Ви можете розраховувати на великі обсяги ПІІ з Китаю, адже останнім часом законодавство там реформується так, щоб спростити капіталовкладення за кордоном. При цьому можливий прихід капіталу КНР в українські компанії з видобутку промислової сировини, якої все більше потребують китайські споживачі. Взагалі, у експорту в Піднебесну величезні перспективи», тим більше що в країні швидко росте середній клас, який є традиційно важливим для рівня внутрішнього попиту.

Солідарний з Перкінсом і експерт Фонду Карнегі (США) Джон Холден, який вважає, що великі вигоди від розвитку співпраці може отримати АПК України, адже Пекін потребує Агропродукту і продовольства і прагне диверсифікувати джерела їх імпорту. Присяжнюк підтверджує, що з початку року експорт сільгосппродукції до Піднебесної зріс у 4 рази і розшириться до кінця року ще більше за рахунок кукурудзи. Крім того, з 2014 р. планується почати постачання сої та ячменю, а в перспективі - пшениці, ріпаку. «Так, Китай стане одним з головних покупців нашого зерна. Торік взаємна торгівля товарами АПК склала $270 млн, а в І півріччі 2013 - вже $380 млн. Підкреслю, що під час вересневого урядового візиту парафовані фітосанітарні протоколи на експорт сої та ячменю. КНР збирає чимало зернових, але їх недостатньо для покриття внутрішнього попиту, який постійно зростає. Тому найближчим часом країна почне конкурувати за обсягами закупівлі вітчизняного зерна з Близьким Сходом і Перською затокою, а також з Євросоюзом, і з часом стане його ведучим покупцем», - зазначає міністр.

Що ж до китайського бізнесу на українській землі, то економіст і політолог Віталій Кулик нагадує, що СП на внутрішньому ринку створюються і працюють вже багато років - достатньо згадати збірку популярних моделей авто або плани з організації спільного випуску на Донбасі сучасних матеріалів (вогнетривів ) для металургії. Що стосується інфраструктури, то, крім морпортів, вже не перший рік опрацьовуються спільні плани будівництва і реконструкції автодоріг, мостів. Так, навесні компанія China National Machinery Industry Complete Engineering виграла конкурс на будівництво залізничної гілки до столичного аеропорту «Бориспіль», вартість проекту - близько 3 млрд грн. Якщо ж говорити про авіацію, то в найближчі 20 років КНР знадобиться більше 5300 нових лайнерів, і тут може бути цілком успішною лінія моделей «Антонова», від Ан-148/158 до Ан -140.

Нарешті, завдяки вересневому офіційному візиту невдовзі запрацює підписана раніше угода про валютний своп, унаслідок чого між державами стануть можливі взаємні розрахунки в національних валютах - гривні і юані - без участі долара. Своп розрахований на 3 роки і на 15 млрд юанів (близько $2,36 млрд), він скоротить значення долара США у фінсистемі України і тим самим посприяє її стабільності, включаючи обмінні курси гривні.

Важлива диверсифікація

Кулик упевнений, що все це дозволяє Києву диференціювати вектори зовнішньоекономічного співробітництва на тлі як і раніше непростої обстановки в глобальній економіці. «А це важливий плюс, який дає можливість розкласти ризики по різних «корзинах». Ми не повинні вибирати тільки між ЄС і Кремлем. Так, незмінний стратегічний напрямок - це євроінтеграція, і Митний союз теж залишається принципово важливим партнером. Але це не весь набір векторів діалогу, і чим ширше поле вибору, тим краще, в т.ч. і для відносин з Москвою і Брюсселем. Тим більше що Пекін - не просто альтернатива, а й важлива світова сила, яка через 15-20 років обжене Вашингтон за обсягами ВВП», - говорить аналітик.

 

Холден згоден, що вітчизняна економіка отримує хороші можливості для диверсифікації ринків збуту. А це, насамперед, дозволить менше залежати від Росії та СНД, уточнює фахівець, «причому з Піднебесною працювати вам буде простіше, ніж з цими традиційними партнерами». За оцінкою президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, це пов'язано і з конкретними обновленими проектами: наприклад, одна з великих інвестпрограм з Китаєм, яка вже готова до реалізації, - це переведення ТЕС на вугільне паливо. Ефектом повинна стати економія 6 млрд м3/рік природного газу, ціни на який для нашої країни залишаються вкрай високими.

 

Експерт акцентує, що вплив КНР на міжнародній арені незрівнянно сильніший, ніж у РФ: «Остання не може протистояти китайській експансії навіть на своїй власній території, не кажучи вже про зовнішні ринки. Пекін зацікавлений у просуванні в СНД, це нормальне бажання, яке він реально здатний втілювати, на відміну від Кремля. І це значно сильніший союзник. Зі свого боку, у нас потенційно місткий ринок збуту, плюс багата сировинна та індустріальна база з кваліфікованою робочою силою».

 

Використання даних факторів дозволяє Піднебесній зміцнювати свої позиції одночасно в Європі та СНД , у т.ч. створюючи або купуючи підприємства, які отримають хороший шанс для модернізації. Буде продовження і у політики СП, українські учасники яких зможуть просуватися на зовнішні ринки з використанням можливостей партнерів з Китаю. У цьому допоможе перехід України, що почався, на євростандарти у виробництві та якості продукції, який бонусно посилить її привабливість і на ринку самої КНР, і взагалі в Азії, і «третьому світі», де можна буде просуватися спільними зусиллями. У доступній для огляду перспективі ринки, що розвиваються, продовжать активне зростання, й ефективне просування на них спільно з китайцями більш ніж корисне для вітчизняної економіки.

Отже, зближення з Пекіном нам потрібне і вигідне. Одночасно з інтеграцією в Євросоюз ми можемо і будемо розвивати співпрацю з однією з найбільших світових економік, що вже починає приносити нашій країні свої плоди у вигляді зростання експорту і залучення інвестицій. І вже в найближчі роки на нашій землі може з'явитися ціла низка українсько-китайських СП, які будуть не тільки пропонувати нам якісний сучасний товар, а й просувати його на зовнішніх ринках, посилюючи тим самим національний експортний потенціал і, зрештою, добробут громадян.