Питання спрощення візового режиму з країнами шенгенської угоди (куди входить більшість членів Євросоюзу, Швейцарія, Норвегія) мусується не один рік. Перше помітне спрощення режиму відбулося у 2008 р., коли низка категорій громадян України (студенти, журналісти та ін.) отримала право на полегшений в'їзд до Європи. В останні ж роки переговори тривали вже на тлі підготовки Угоди про асоціацію.

На шляху до спрощення

Наприклад, у липні-2012 Київ і Брюссель підписали договір, що розширює перелік осіб, які можуть отримувати візи за спрощеною процедурою. Це стосується багаторазових річних віз для родичів громадян ЄС, водіїв міжнародних перевезень, тих, хто супроводжує хворих на лікування. Крім того, введено 4 нові категорії «спрощенців» для разових віз, це: діячі громадських організацій; учасники конференцій та культурних виставок; члени релігійних організацій; учасники програм транскордонного співробітництва з Євросоюзом. Більш того, для володарів національних біометричних паспортів передбачений безвізовий режим. Європарламент може ратифікувати договір вже у березні.

Також у 2012 р. Київ майже завершив ухвалення документів у рамках виконання І фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС, в частині законодавчої бази для введення біометричних паспортів, щодо захисту персональних даних, щодо створення спеціального органу з антикорупційної політики, а також у плані приєднання до Протоколу ООН від 2001 р. проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї. І на майбутньому лютневому двосторонньому саміті в Брюсселі вітчизняне керівництво має намір поставити питання про перехід до ІІ фази Плану, каже народний депутат Володимир Вечерко. На цьому етапі європейські партнери перевірятимуть хід впровадження прийнятих законодавчих змін. За словами парламентарія, «ми повинні довести Європі життє- і дієздатність всього, чого ми досягли у результаті відповідних реформ. Після цього, згідно з процедурою, на рівні Європарламенту можуть бути прийняті зміни в Шенгенський кодекс кордонів у частині скасування віз для українських громадян».

Втім, навряд чи переговори виявляться простими. Так, у лютому єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле вже заявив, що для завершення І фази Плану дій не вистачає кількох законодавчих актів. «Список того, що належить зробити, був чітким з самого початку, процес прозорий, і швидкість, з якою ви відповідаєте очікуванням, залежить не від брюссельських бюрократів, а від політичної мужності і рішучості політиків України», - підкреслює чиновник.
 
Глава вітчизняного МЗС Леонід Кожара деталізує, що у Верховну Раду вже подано 5 законопроектів, які важливі для забезпечення лібералізації візового режиму (у т.ч. про особливий антикорупційний орган), а ще 2 вже прийнято - про удосконалення системи захисту персональних даних і про запобігання та протидію дискримінації. «Сподіваюся, що парламент оперативно розгляне весь цей пакет до початку двостороннього лютневого саміту в Брюсселі», - розраховує міністр.

З приводу цих нормативних вимог екс-депутат Тарас Чорновіл зазначає, що Європа не особливо прагне спростити доступ у свої відносно ситі пенати. За оцінкою політика, головне питання тут полягає в соціальних правах громадян і забезпеченні такого економічного становища в нашій країні, яке б гарантувало, що відкриття кордонів не призведе до масового потоку напівлегальних мігрантів.

Словацький почин

Поки ж окремі шенгенські країни роблять самостійні кроки. Так, з січня-2013 Словаччина почала видавати українцям більше довгострокових «шенген». Як наслідок, число віз, виданих словацькими диппредставництвами у Києві та Ужгороді, зросло до 6 тисяч - це майже удвічі більше, ніж у грудні. При цьому Братислава істотно розширила кількість категорій громадян, які можуть претендувати на мультивізу, додавши до переліку бізнес-поїздки і туризм. За новими правилами, якщо у людини ще немає жодної шенгенської візи, вона отримає її на термін від 6 місяців до 2 років. Якщо ж вона вже мала «шенген», то може розраховувати на мультивізу строком від 2 до 5 років, пояснює генконсул Словаччини в Ужгороді Янка Буріанова.

Ймовірно, базова мотивація словаків при ухваленні такого рішення - залучити побільше приїжджих на гірськолижний сезон. Дійсно, словацькі дипломати підтверджують, що за місяць дії нових норм туроператори і власники готелів країни вже відчули приплив українських туристів. Однак експерти допускають і більш широкий контекст: візове послаблення як демонстративний крок назустріч напередодні лютневого саміту «Україна-ЄС». Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що подібні кроки були узгоджені з Брюсселем. «Це все таки Євросоюз, а не якась шарашкіна контора. Швидше за все, тут збіглися два чинники: інтереси Словаччини як туристичної країни й інтереси всього ЄС», - зазначив він.

А екс-глава МЗС Володимир Огризко переконаний, що словацькі новації - перша ластівка, яка повинна призвести до того, про що так давно говорять вітчизняні політики і мріють мільйони українців: щоб між європейськими народами не стало меж. За словами дипломата, «дуже приємно, що Україна підійшла до того, що може істотно скоротити проблеми простих громадян хоча б з окремими країнами Євросоюзу. Хоча метою має бути повне зникнення такого поняття як «віза для українців». Поки ми з різних причин цього не досягли, але я дуже вітаю такий крок Словаччини, який сигналізує, що наші відносини з нею йдуть на підйом. Думаю, інші країни Європи повинні взяти приклад зі словаків і видавати не разові або річні візи, а на 3 і 5 років».

Нагадаємо, раніше в'їзд для наших співвітчизників вже полегшила Польща, виключивши у 2011 р. зі списку документів для туристичної візи листи з роботи, що містять дані про зарплату та відпустку, довідку з банку, копію трудової книжки. «І число наших нелегалів у Польщі не зросло, а ось приплив валюти пішов. Наші люди витрачають непогані гроші, коли приїжджають в шенгенські країни», - підкреслює Чорновіл.

Отже, стимули для аналогічних послаблень є і в інших європейських держав, причому це можливо за чинними візовими правилами. Директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики Олександр Сушко підтверджує, що сучасне шенгенське право дозволяє використовувати досить ліберальні підходи щодо надання мультивіз тривалістю до 5 років. «Інша справа, що відносно України це роблять далеко не всі через відмінності власних політичних підходів, відмінності у сприйнятті нашої країни і її жителів», - нарікає аналітик. Як відомо, найбільш важкими візовими шенгенськими країнами називають Австрію та Грецію.
 
Проте добре відомо, що труднощі регулярно виникають і при отриманні італійських, французьких та інших шенгенських віз. На повну ж реалізацію Плану дій щодо лібералізації візового режиму буде потрібний ще певний час. Тому спрощення з боку окремих держав можуть (і повинні б) стати немаловажною проміжною ланкою перед подальшим пом'якшенням візових вимог Євросоюзу.

Хто наступний?

Але, як стверджують фахівці, не все так просто. Провідні туристичні країни ЄС (Іспанія, Італія, Франція, Австрія та ін.) як і раніше побоюються легалізованого напливу мігрантів, зазначає Сушко, тим більше що в середземноморських державах уже працюють сотні тисяч наших заробітчан. У цьому ж руслі продовжують діяти і бідніші держави, причому як сусідні (Угорщина, Чехія), так і віддалені (та ж Словенія). А також наші колишні прибалтійські побратими по СРСР - Естонія, Латвія і Литва. Очевидці свідчать, що сюди отримати візу складніше, ніж у ту ж Польщу і навіть Німеччину.

На думку політолога, в середовищі керівних еліт країн Європи домінує думка, що вигоди від припливу українських туристів незрівнянні з ризиками для національних ринків праці. «І це також питання образу країни за кордоном, яким повинне активніше займатися МЗС. Так, за один час нічого не зміниться, але це не привід не діяти. Під лежачий камінь вода не тече. До речі, Євро-2012 стало в цьому плані реальним плюсом. Адже тисячі людей побачили, що Україна - це не «сіра зона на дикому Сході», а європейський простір. Це важливо для туризму і з Європи до нас, і в зворотному напрямку. Що стосується Прибалтики, то після виходу з Союзу для її лідерів відносини з іншими колишніми радянськими республіками - взагалі болюче питання. Прибалтійці всіляко намагаються дистанціюватися від свого радянського минулого, й іноді перегинають палицю. Однак схоже на те, що зараз в тій же Литві йде зміна еліт (після парламентських виборів), і цілком можливо, що ця країна стане нам більш дружньою», - упевнений Кулик.

І справді, Литва активно й публічно підтримує євроамбіції Києва. Так, днями литовський посол в Україні Пятрас Вайтекунас підтвердив ForUm`у, що Литва виступає за запуск окремих положень угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом ще до його набуття чинності. За оцінкою посла, «за останній рік ваша країна наблизилася до ЄС. Велику угоду ще не підписано, але її потрібно підписати якомога швидше, і низку пунктів ввести в дію до повної ратифікації. Це дасть Європі інструмент розпочати реформи в Україні». Дипломат уточнив, що до повної імплементації угоди можуть бути введені в дію окремі політичні становища, двостороння зона вільної торгівлі, а також, безумовно, продовжено роботу над візовими спрощеннями. «Принципово і технічно ми готові піти на послаблення, подібні до словацьких», - запевняє він.

Огризко додає, що сьогодні головними захисниками візових та інших вітчизняних інтересів на рівні Брюсселя є Польща, Литва, Словаччина і Чехія. Як бачимо, цей перелік багато в чому збігається з поки що мінімальним списком шенгенських країн, які спростили для нас отримання віз. Виходячи з цього, дипломат прогнозує, що наступною на полегшення візового режиму піде Чехія, «де також є гірськолижні курорти, а цікавих туристичних місць набагато більше, ніж у Словаччині. Нещодавно Прага, навпаки, пробувала посилити візовий режим. Але в цілому вона, звичайно, зацікавлена ​​в припливі українців, тим більше що їх працює і так багато -понад 100 тисяч осіб постійно. Зі свого боку, нашому МЗС потрібно робити чіткі кроки назустріч, починаючи від візитів на вищому рівні і закінчуючи власними ініціативами щодо візового спрощення, щодо товарообігу та ін.». У чеському посольстві нам відповіли ухильно, мовляв, спрощення візового режиму допускається, але в цьому плані країна слідуватиме в руслі узгодженої політики Євросоюзу та Плану дій з лібералізації візового режиму.

Зате посол Угорщини Міхаль Байер підтвердив, що його країна в плані віз готова на подальші кроки назустріч. «Про наш підхід говорить хоча б те, що більше 42% угорських шенгенських віз видається саме в Україні», - проілюстрував посол.

Але є і т.зв. «скандинавська група» країн ЄС, яка противиться зближенню з Києвом, уточнює Сушко. До неї входять Швеція, Фінляндія, Данія та Нідерланди. Хоч якось поговорити з нами на дану тему погодилися тільки у шведському посольстві, відповівши, що наразі можливість візових послаблень не розглядається, і також пославшись на План дій.
 
Проміжну ж позицію займає, наприклад, Німеччина, яка особливо не прагне до візової лібералізації з Україною, але в той же час лояльно й уважно працює з візовими заявами. Автор сам неодноразово отримував німецький «шенген» і може запевнити, що в посольстві Німеччини відношення до заявників максимально коректне і здорове. Скажімо, якщо у вас не вистачає необхідних документів, ніхто вам не вліпить відмову, а спокійно попросить донести відсутні. Більш того, у деяких випадках посольство закриває очі на неідеальність пакета візових документів, наприклад, на відсутність оригіналу запрошення. У посольському відділі преси нам пояснили, що з 2011 р. заявники, які часто подорожують(у кого є 2 або більше успішних «шенген» за останні два роки), отримують візи за спрощеною процедурою. Крім того, кілька європейських країн створили єдиний центр подачі візових заяв, і можемо підтвердити, що це реально спрощує процедуру. Правда, послуги центру платні (більше 200 грн додатково).

Отже, зрушення справді є. І хоча швидких змін чекати не варто, цілком імовірно, що вже цього року нові країни введуть візові зміни, подібні до словацьких. А якщо розвиватиметься діалог щодо лібералізаційного Плану дій, то вже у 2014 р. можлива абсолютно нова якість візових спрощень.

Андрій Боярунець,

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1168