Хто сказав, що треба кинути пісні на війні?

Поки на Східному фронті без змін, серед диванних стратегів в мережі розгорілася чергова полеміка. На цей раз епіцентром дискусії стало питання про проведення фестивалів та концертів під час АТО.

Одні заявляють, що це просто необхідно, оскільки це сприяє емоційній розрядці, дозволяє відволіктися від злободенних проблем, тим більше частина грошей від деяких фестивалів йде на благо армії. Інші ж виступають категорично проти. Мовляв, поки одні воюють, інші веселяться, виходить якось не по-людськи.

В тому, чи доцільно проводити розважальні заходи в умовах збройного конфлікту, вирішив розібратися ForUm.

Музика всупереч

Давайте повернемося в минуле. У часи Великої Вітчизняної війни поряд з усім мобілізованим народом під свист куль ішли артисти і музиканти. Вражаюче, але зараз такий факт - це щось, що виходить з ряду геть. Буквально вже з перших днів війни створювалися спеціальні фронтові концертні бригади, які спочатку виступали у призовних пунктах, а після давали концерти у всіх військових частинах, таким чином підтримуючи бойовий дух своїх солдатів. Ні одна частина не залишилася без уваги! Всього за весь воєнний період артисти провели для радянських солдатів 1 мільйон 350 тисяч вистав, концертів, творчих зустрічей.

У часи Другої світової війни на фронт приїжджали митці зі світовим ім'ям, наприклад піаніст Володимир Горовиць, скрипаль Айзек Стерн, джазовий музикант Гленн Міллер тощо.

Яким би не був тодішній уряд, він розумів, що солдатам необхідне психологічна розвантаження, а допомогти в цьому може музика.

Звичайно, можливо, некоректно порівнювати ВВВ та проведення антитерористичної операції на сході України, але все ж... В зоні АТО культурне життя створюється лише силами самих бійців. У мережі вже з'явилося безліч відео з передової, де військові замість зброї взяли в руки гітари, скрипку і нехай навіть на мить, але з допомогою музики намагаються забути про те, що відбувається навколо. Мимоволі пригадується фраза з культового фільму «В бій ідуть одні старики»: «Хто сказав, що треба кинути пісні на війні? Після бою серце просить музики подвійно». Підтвердженням цього є і безліч повідомлень в соціальних мережах про те, що в зоні АТО необхідні не тільки їжа, бронежилети і тепловізори, але і, здавалося б, такі, на перший погляд, «невійськові» речі, як акордеон, саксофон, кларнет, скрипка.

Втім, не можна сказати, що про бійців забули зовсім. У штаб АТО з концертною програмою приїжджав Орест Лютий, концерт у Гвардійському, де розташована 25-я повітряно-десантна бригада, дала відома група «Воплі Відоплясова». Багато артистів приїжджають з концертами в госпіталі, де лежать поранені, але це, мабуть, вже інша історія.

До того ж проявило активність і Міністерство культури, запустило проект «Народна філармонія», учасники якого виступають у військових частинах різних областей України.

Не час бенкетувати?

Але повернімося до наших диванних стратегів. Безумовно, має право бути і думка прихильників фестивалів та концертів під час проведення АТО, і думка їхніх опонентів. Однак давайте без зайвих емоцій спробуємо розібратися в цьому незначному, на перший погляд, питанні.

Народний депутат від фракції ВО «Свобода», і за сумісництвом народний артист України Богдан Бенюк вважає, що концерти та фестивалі проводити необхідно, але при цьому не варто забувати, що концерт від концерту різниться. «Є заходи, які підпадають під той пульсуючий ритм, що переживає нині наша країна. Такі заходи не суперечать логіці їх проведення. Але це не означає, що їх варто переводити в площину відпочинку. Безперечно, ті концерти, що пов'язані з відпочинком і «бугі-вугі», потрібно скасувати. А фестивалі, які піднімають дух, патріотичність, навпаки, необхідно проводити», - вважає він.

Між тим у Міністерстві культури стверджують, що практично всі фестивалі та концерти, які зараз проводяться в Україні, переформатовуються. Відтепер вони не мають розважального характеру, а більше уваги приділяють тому самому патріотизму. «Певною мірою українські фестивалі переформатовуються. Хоча, власне, ті заходи, які ми ідейно підтримуємо, ніколи не несли в собі розважального, безглуздого значення. Крім того, фестивалі проходять під нашим патронатом. А це має велике значення, оскільки надає їм статус. Більше того, коли є «благословення» Міністерства культури, організатори фестивалів легко можуть знаходити партнерів. Ми проти того, щоб зараз все скасовувати. Проведення різних фестивалів, концертів дає можливість існувати культурологічному простору, тим більше там народжуються нові пісні, пов'язані з тим, що відбувається в країні», - стверджує міністр культури Євген Нищук.

Підтверджує факт наявності патріотизму в нинішніх фестивалях і концертах і учасник деяких з них. «Я не знаю жодного фестивалю з тих, що зараз відбуваються, на якому б не приділялася увага питанням патріотизму та збору коштів на підтримку українських військових», - каже лідер гурту «Тартак» Олександр Положинський.

На думку музиканта, якщо вже і вести розмови про скасування фестивалів і концертів, то тоді необхідно заборонити всі розважальні шоу на телебаченні, радіо, а також відмовитися від відпусток на море і поїздок за кордон. «Я вважаю, що країна повинна жити повноцінним життям, звичайно, не забуваючи про війну на сході, про українських військових, про мешканців тих міст і сіл, які перебувають у зоні бойових дій. Розважальні заходи, концерти, фестивалі - все це частина економіки країни. До того ж це одна з небагатьох можливостей емоційної розрядки. Звичайно, якщо б всі зусилля країни були спрямовані на боротьбу із зовнішніми і внутрішніми ворогами, варто було б відмовитися від більшості розважальних заходів. Але тоді треба бути чесними і йти до кінця - відмовитися від розважальних програм на телебаченні, від розважальної музики на радіо, від відпусток на море і за кордоном, і тільки працювати, працювати, працювати - «все для фронту, все для перемоги», - висловлює свою думку музикант.

Але відмовитися від усього і вся - не вихід, адже, на думку психологів, саме в такий складний час, який переживає наша країна, людям необхідно стикатися з культурою. «Не слід вважати, що зараз треба думати тільки про новини з фронту і допомогу людям. Це дійсно найголовніше, але звичайне життя не припиняється. Саме зараз людям потрібно слухати музику, поезію, дивитися спектаклі. Радість, сентиментальні почуття, віра в добро важливі і для підтримки духу воїнів, і для всіх, хто опинився у важких умовах, і для всього нашого народу. Інша справа, коли хтось робить вигляд, що нічого не відбувається, і веде себе недоречно. Це дійсно шкідливо», - вважає кандидат психологічних наук Валентина Бондаренко.

Мабуть, важко не погодитися з усім вищесказаним. Оскільки рано чи пізно антитерористична операція завершиться, а мирне, безтурботне життя залишиться. І потрібно, щоб в пам'яті залишилися не тільки зведення про поранених і вбитих, але і якісь яскраві моменти, позитивні емоції, хоча в даний момент це не дуже просто.

Звичайно, не можна цілком стверджувати, що фестивалі створюються тільки для підвищення почуття патріотизму, для збору коштів на допомогу армії і вимушеним переселенцям. І з цим сперечатися ніхто не збирається. Стверджувати, що у організаторів фестивалів та концертів тільки безкорисливі наміри, було б лукавством. Кожен намагається заробити, хоча б для того, щоб жити, і це не вада.

Водночас деякі не в міру сердиті співвітчизники, друкуючи черговий гнівний пост про те, що ті, хто веселиться, зрадники Батьківщини і взагалі втрачене покоління, повинні відповісти собі на просте запитання: а що особисто я зробив для відновлення миру у своїй країні?