У 2012-13 роках знову пропонується для підтримки вітчизняної нафтопереробки ввести квоти на імпорт нафтопродуктів. Про це, як повідомляє кореспондент ForUm'у, глава підкомітету з питань нафтопромисловості і нафтопродуктозабезпечення комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Ігор Васюник заявив на тематичних слуханнях.
Втім, за словами депутата, квотування за своїми функціями швидше сприяло б не підтримці внутрішнього виробництва, а більш суворому контролю над імпортними товаропотоками. «Квотування передбачає ліцензування імпорту, а це і є механізм, яким можна ефективно регулювати імпорт», - сказав парламентарій.
При цьому він засумнівався, що імпортні квоти вирішать такі проблеми українських нафтопереробних підприємств, як застаріле обладнання, неефективні технології і відсутність сировинної бази. «Без вирішення цих ключових проблем будь-які дії з обмеження імпорту приведуть до подорожчання ПММ на внутрішньому ринку, що вдарить по інтересах покупців. Адже ціна бензину і дизпалива закладена у вартість багатьох товарів і послуг. За розрахунками, частка транспортної компоненти у вартості будь-якої продукції, що перевозиться автомобілем, становить 10-15%», - повідомив фахівець.
Нардеп додав, що квотування - досить рідкісний інструмент у світовій практиці. «Частково це викликано політикою ВТО, одним з базових принципів якої є загальне скасування кількісних обмежень (тобто якраз квотування). Так, ст. 11 Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (ГАТТ ) від 1994 р. постулює, що жоден з членів ВТО не повинен встановлювати на ввезення будь-якого товару з території іншого члена ВТО або на продаж для експорту будь-якого товару ніяких заборон чи обмежень, будь-то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій або інших заходів, крім мит, податків чи інших зборів. Винятки становлять лише заходи проти дефіциту продуктів харчування у зв'язку із застосуванням стандартів або правил класифікації, а також (в окремих випадках) з метою регулювання ринку агро- та морепродуктів», - зазначив Васюник.
Аналогічна норма, продовжив він, міститься у торгових договорах України з Євросоюзом (ст. 14 угоди про партнерство і співробітництво) і СНД (ст. 3 угоди про зону вільної торгівлі).
«Тим самим практично всі основні країни-експортери нафтопродуктів мають з Україною домовленості про незастосування кількісних обмежень, недотримання яких може призвести до відчутних заходів з боку торговельних партнерів. У той же час ВТО дозволяє вводити кількісні обмеження у тому випадку, якщо буде встановлено імпорт у таких збільшених обсягах, які завдають істотної шкоди національній промисловості, що виробляє аналогічний товар. Застосування подібних обмежень регламентується окремою Угодою ВТО «Про захисні заходи» і теоретично можливо в нашій країні», - сказав депутат.
Андрій Боярунець,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
