Нещодавно однією з топ-тем в Україні були дискусії про те, чи стане наша країна членом НАТО. Суперечки вщухли, коли позаблоковий статус держави закріпили законодавчо. Та це не стало крапкою у взаємодії НАТО й України. Про те, на якому рівні сьогодні співпраця з Північноатлантичним альянсом, про статус українців у цій співпраці, якими є плани НАТО щодо розширення в інтерв’ю ForUm’у розповів директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожіел.
– Пане Марчін, вже три роки Україна законодавчо є позаблоковою країною. Як вплинув статус на інтенсивність співпраці України з НАТО?
– Насамперед, хотів би підкреслити, що країни-члени НАТО поважають право України як суверенної держави визначати власний зовнішньополітичний курс, тому ми поставилися з розумінням до рішення українського уряду провадити позаблокову політику.
В цілому, зміна політичного контексту, а саме - проголошення політики позаблоковості, не вплинула на практичне наповнення нашого співробітництва. Ми продовжуємо нашу співпрацю в рамках Річної національної програми (РНП), яка є чудовим інструментом, за допомогою якого НАТО і члени Альянсу можуть допомагати Україні трансформувати державу і запроваджувати ефективну політику в п’яти ключових сферах, а саме: політичні й економічні питання, оборонні та військові питання, ресурсні питання, безпекові та правові питання.
Попри те, що Україна сьогодні не прагне членства в НАТО, змістовне ядро РНП залишилося незмінним, спрямованим на досягнення Україною євроатлантичних стандартів демократичного управління, верховенства права, проведення комплексних реформ сектора безпеки відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу.
Таким чином, ми продовжуємо інтенсивно працювати як партнери з безпеки в багатьох сферах, і робимо спільний внесок у підтримку миру в багатьох регіонах.
– Скажіть, що сьогодні робиться для поглиблення та розширення співробітництва НАТО з Україною? Які основні пріоритети?
– НАТО і країни-члени Альянсу налаштовані на зміцнення нашого партнерства з Україною, зокрема, на підтримку України в модернізації її сектора оборони і безпеки, забезпечення його більшої керованості і демократичної підзвітності. Також ми успішно розвиваємо програми з професійного розвитку українських військових і цивільних фахівців, які проходять курси підвищення кваліфікації та вивчають іноземні мови за підтримки Альянсу.
Окрім того, важливим пріоритетом залишається програма щодо утилізації небезпечних і застарілих боєприпасів, зокрема, цього року ми розпочали другу фазу фінансованого НАТО проекту зі знищення звичайних боєприпасів, легкої і стрілецької зброї та протипіхотних мін в Україні. Хотів би наголосити, що застарілі боєприпаси становлять потенційну загрозу не лише для України, але й для територій далеко поза її межами. Вони можуть спровокувати широкомасштабну техногенну катастрофу, бо багато арсеналів і складів розташовані поблизу важливих промислових об’єктів, серед яких є атомні електростанції. Друга фаза проекту націлена на знищення великої кількості протипіхотних мін ПФМ-1 (1С). Менеджмент проекту здійснюється Агентством НАТО із забезпечення, а підрядниками є українські підприємства.
Важливим напрямом співробітництва залишається трансформація усього спектру політико-безпекових відносин відповідно до євроатлантичних стандартів оборонного планування та оперативних спроможностей. Країни-члени НАТО, а також сусіди України з Центрально-Східної Європи, готові поділитися з Україною власним досвідом щодо впровадження стандартів Альянсу у секторі безпеки.
Крім цього, ми надзвичайно цінуємо внесок України в операції та місії Альянсу. Завдяки цьому Україна залишається важливим контрибутором міжнародної безпеки.
Ми вдячні Україні за її пропозиції щодо участі в місії з тренування і допомоги афганським силам безпеки, а також в антипіратських місіях Альянсу. Відтак, одним з пріоритетів є удосконалення оперативних спроможностей Збройних сил України та досягнення визначеними силами та засобами необхідного рівня взаємосумісності з військовими формуваннями країн НАТО.
– Наскільки професійні українські військові, правоохоронці і медики, які беруть участь у миротворчих операціях НАТО?
– Країни- члени Альянсу відмічають високі професійні навички українських спеціалістів, як військових, так і цивільних. Окрім того, хотів би зауважити, що українські військові та правоохоронці, які беруть участь в місіях Альянсу, дуже швидко засвоюють теоретичні і практичні знання, важливі для досягнення необхідної взаємосумісності з їхніми іноземними колегами.
– Ваші завдання: сприяння практичному співробітництву в рамках Комісії Україна-НАТО і поглиблення та розширення співробітництва між керівними органами НАТО та України. Також Офіс забезпечує зв’язок та взаємодію з керівними органами України, НАТО, країн-членів та країн-партнерів НАТО, надає консультативно-дорадчу допомогу Україні та НАТО стосовно поточного та майбутнього співробітництва. Водночас у штаті Офісу лише 16 працівників. Вдається виконати все чи доводиться обирати?
– Наразі ми виконуємо весь спектр покладених на нас завдань у співпраці з нашими українськими партнерами. Результати діяльності Офісу регулярно оцінюються відповідними підрозділами Штаб-квартири НАТО, які, власне, і приймають рішення щодо пріоритетних напрямів роботи.
– Чи важлива Україна для НАТО?
– Необхідно підкреслити, що Україна залишається важливим партнером НАТО. Вона робить значний внесок в операції Альянсу. Протягом майже двадцяти років Особливе партнерство між НАТО і Україною залишається одним з найбільш пожвавлених партнерств, які має НАТО. Отже, наше партнерство корисне і нам потрібно його розвивати.
Дозвольте мені також нагадати, що на Чиказькому саміті у 2012 році члени Альянсу вказали на те, що «незалежна, суверенна і стабільна Україна, повністю віддана демократії і верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки».
– Чи планується розширення списку країн-членів НАТО. Чому?
– Двері до членства в НАТО залишаються повністю відкритими для всіх європейських демократичних держав, які поділяють цінності Альянсу і готові та спроможні взяти на себе відповідальність і зобов’язання членів, і приєднання яких може сприяти спільній безпеці і стабільності.
Юлія Артамощенко,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом