Кабінет Міністрів на сьогоднішньому засіданні схвалив проект Адміністративно-процедурного кодексу України. Про це повідомляє прес-служба Міністерства юстиції.
Як зазначив міністр юстиції Олександр Лавринович, досі більшість процедурних елементів відносин органів влади з громадянами або не регулювалися законодавством взагалі або ж регулювалися підзаконними нормативно-правовими актами.
Це, за словами міністра, є неприйнятним, враховуючи низку конституційних положень, якими передбачено саме законодавчий рівень закріплення діяльності органів державної влади та їх посадових осіб.
Крім того, в Україні залишалися не відповідним чином враховані потреби й інтереси громадян при організації діяльності органів влади, залишався неефективним адміністративний і судовий захист при вирішенні проблем у відносинах громадянина і держави.
Тому, як зазначив Лавринович, Адміністративно-процедурний кодекс покликаний законодавчо визначити рамки для адміністративного органу, змушуючи його чітко слідувати букві закону в своїй діяльності. «Кодекс дозволить на законодавчому рівні захистити права і законні інтереси людини у відносинах з державою, сприятиме обмеженню проявів бюрократизму, свавілля та корупції з боку службовців, підвищить ефективність роботи органів влади», - зазначив він.
Так, кожній людині в країні буде гарантовано право на неупереджене, чесне вирішення його справи за обґрунтований проміжок часу. Таке право, зокрема, включатиме: право громадянина бути вислуханим до прийняття будь-якого індивідуального рішення, яке може на нього негативно вплинути; право кожного громадянина на доступ до матеріалів справи, які його стосуються; зобов'язання адміністративних органів обґрунтовувати свої рішення тощо
Одне з ключових місць у комплексному розумінні суті адміністративної процедури займатимуть принципи, за якими вона здійснюватиметься. А саме: верховенство права, законність, рівність учасників адміністративного провадження перед законом, використання повноважень з належною метою, обґрунтованість, неупередженість адміністративного органу, пропорційність, гласність і відкритість, своєчасність і розумний строк, гарантування правового захисту і т.п.
Ці принципи в Кодексі наповнені також конкретними механізмами через права і обов'язки учасників адміністративної процедури.
Адміністративне оскарження виділено в окремий розділ проекту Кодексу. Суб'єктом розгляду скарги за проектом є вищий відносно адміністративного органу, який розглядав адміністративну справу, орган виконавчої влади, орган чи посадова особа місцевого самоврядування, які уповноважені розглядати і приймати рішення з порушених у скарзі питань. Також суб'єктом розгляду скарги може бути комісія, утворена адміністративним органом для розгляду скарг.
Окремим розділом Кодексу визначається порядок виконання адміністративного акта, в тому числі примусового.
Передбачається, що з прийняттям Адміністративно-процедурного кодексу буде впроваджена нова ідеологія функціонування органів влади.
За словами міністра юстиції, при розробці Адміністративно-процедурного кодексу України був використаний кращий зарубіжний досвід і досягнення сучасної адміністративної науки. Крім того, при написанні Кодексу були враховані принципи адміністративної процедури, рекомендовані Комітетом міністрів Ради Європи в резолюціях і рекомендаціях Ради Європи.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
