Азбест в Україні опинився під пильною увагою неурядових організацій, одна із яких – Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» спільно з маловідомою в Україні міжнародною мережею неурядових організацій «Жінки Євросоюзу за спільне майбутнє» (WECF). 29 березня в ДУ «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» пройшла Міжнародна експертна конференція з хімічної безпеки та Роттердамській конвенції. Представники організацій, які виступили організаторами конференції, – запеклі прихильники заборони всіх видів азбесту в усьому світі, зокрема, у Росії, Казахстані, Канаді та деяких азійських країн. Вони вважають, що тільки повна заборона виробництва і торгівлі азбестовмісною продукцією, незалежно від типу азбесту, може скоротити число професійних захворювань і поліпшити екологію. Але азбестова проблематика не є такою однозначною, пише «Фром-ЮА».
У 70-х роках минулого століття азбест в усьому світі використовувався безконтрольно практично в усіх галузях промисловості та сферах життя (у першу чергу така ситуація спостерігалася у країнах Євросоюзу). Азбест – це комерційна назва групи волокнистих мінералів – хризотилового азбесту і амфіболового азбесту. За даними вчених, незважаючи на схожість назв, вони мають абсолютно різну мінералогічну структуру. Найнебезпечніше в азбесті – це пил. Але якщо волокна амфіболового азбесту, потрапляючи у легені, практично не виводяться, то хризотилові волокна м'які, еластичні і легко розчиняються в організмі та виводяться максимум через 14 днів. Безконтрольне використання у Європі амфіболової групи азбесту спричинило сплеск онкологічної захворюваності (перш за все, рак легенів і мезотеліома). Тому амфібол-азбест цілком обґрунтовано заборонений в усьому світі.
Але й хризотил-азбест піддається серйозній критиці, незважаючи на те, що його контрольоване використання прописане в офіційному документі – Конвенції №162 Міжнародної організації праці – найвідомішої структури у світі, яка займається захистом прав працівників. «Розуміючи велику відповідальність роботодавця перед своїми працівниками, українські азбестоцементні виробництва повністю відповідають міжнародним вимогам Конвенції Міжнародної організації праці (МОП) 1986 р. №162 «Про охорону праці при використанні азбесту», - повідомив Олександр Серкін, голова Асоціації «Українське хризотилове об'єднання».
Сьогодні в Україні існує 9 підприємств, які виготовляють вироби з використанням хризотилового азбесту. Щорічний імпорт хризотилового азбесту складає близько 50 тис. тонн. Кількість працюючих, безпосередньо пов'язаних з виробництвом шиферу, становить близько 4 тис. осіб., та близько 50 тис. осіб, які задіяні для обслуговування виробництва.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом