Продовжується провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової у справі щодо захисту прав українських моряків судна «B Atlantic» – капітана Володимира Устименка та його другого помічника Юрія Датченка, затриманих у серпні 2007 року у венесуельському порту Маракайбо і засуджених до дев'яти років позбавлення волі за звинуваченням у перевезенні наркотиків у підводній частині судна. Про це ForUm’у повідомили в пресс-службі Омбудсмана.
Як повідомлялося, Омбудсман України, обстоюючи право співвітчизників на справедливий суд, звернулася за підтримкою до президентів чотирьох держав – України, Венесуели, Росії і Білорусі. Після винесення вироку морякам у серпні 2010 року та у зв'язку з реальною загрозою їхньому життю і здоров'ю у в'язниці «Сабанета», де внаслідок перестрілок між злочинними угрупуваннями постійно гинуть в'язні, Уповноважений з прав людини наполягла на негайній екстрадиції Володимира Устименка та Юрія Датченка в Україну, і 30 грудня 2010 року під вартою вони повернулися на Батьківщину. Як зазначила на прес-конференції в аеропорту «Бориспіль» Ніна Карпачова, подальша доля українських моряків залежатиме від рішення вітчизняного суду, який у відповідності з міжнародною Конвенцією 1982 року про виконання вироків іноземної держави, має визначити процедуру виконання вироку або заміну його відповідно до чинного національного законодавства. Вирішення своєї долі українські моряки чекали у Лук’янівському СІЗО.
Підсудність розгляду цієї справи було визначено за Деснянським районним судом міста Києва. За дорученням Уповноваженої з прав людини, інтереси українських моряків захищав у суді її представник.
Двічі рішенням райсуду від 16 березня та 8 серпня 2011 року дії засуджених було кваліфіковано за частиною другу статті 307 Кримінального кодексу України та з застосуванням статті 69 цього Кодексу визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки і сім місяців (фактично відбутих моряками на день розгляду справи). В.Устименко на Ю.Датченко за цими судовими рішеннями були звільнені з-під варти 16 березня 2011 року. Перебування на волі дало можливість прооперуватися 61-річному капітанові судна, котрий після хірургічного втручання залишився з однією ниркою і потребував кваліфікованого післяопераційного нагляду. Це фактично врятувало йому життя.
На жаль, зазначені постанови районного суду були скасовані Апеляційним судом міста Києва з направленням справи на новий судовий розгляд.
Втретє Деснянський районний суд міста Києва прийняв постанову від 20 січня 2012 року про визнання вироку іноземної держави та його виконання на території України, кваліфікацію дій засуджених за частиною третьою статті 307 Кримінального кодексу України (зберігання і перевезення наркотичної речовини в особливо великому розмірі за попередньою змовою), визначив до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на 9 років, зарахувавши частину строку, фактично раніше відбутого засудженими. Цією ж постановою райсуду В.Устименко та Ю.Датченко були взяті під варту. Вражає затятість прокуратури міста Києва, адже саме прокурори Ю.Марусечко та С.Здрака двічі оскаржували постанови суду до апеляційної інстанції.
На думку Уповноваженого з прав людини, два попередні рішення Деснянського районного суду міста Києва щодо кваліфікації та обрання міри покарання засуджених більшою мірою відповідали і вимогам Конвенції 1982 року, і фактичним обставинам, за яких було притягнято до відповідальності моряків. Тим більше, що за існуючими правилами міжнародного судноплавства, і на цьому наголошував у судовому засіданні Юрій Датченко, відповідальність за зовнішню безпеку суден, отже, і можливе незаконне потрапляння у підводну частину корабля наркотичної речовини, несе відповідна служба порту.
Ніна Карпачова звертає увагу на те, що у вироку венесуельського суду зазначено лише сам факт виявлення наркотичної речовини у підводній частині судна, але жодним чином не відображено, яке відношення мають капітан судна та його помічник до цього. У вироку не наведені кваліфікуючі ознаки, за якими український суд мав би відповідно кваліфікувати ці дії при вирішенні питання про виконання зазначеного вироку на території України. Тому за такої ситуації зазначене у вироку слід було кваліфікувати за частиною першою статті 307 КК України (без обтяжуючих обставин).
Крім того, Омбудсман України вважає безпідставним взяття під варту моряків до вступу судового рішення в законну силу – перегляду справи апеляційним судом.
Така позиція суду прямо суперечить гуманістичному духу проекту нового КПК України, внесеного Президентом України Віктором Януковичем, який, до речі, особисто долучився до перемовин із венесуельською стороною щодо звільнення з венесуельської в’язниці та повернення в Україну моряків.
Наразі захистом підсудних в’язнів – в’язнів Лук’янівського СІЗО – та самими моряками готуються апеляційні скарги до Апеляційного суду міста Києва.
Уповноважений з прав людини продовжує боротися за звільнення українських моряків з української буцегарні.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
