Прем'єр-міністр України Микола Азаров вважає ганьбою для країни перейменування вулиці Миру на вулицю ім. батальйону «Нахтігаль» у Львівській області. Про це він сказав під час зустрічі в Умані з Ольгою Друзгальською, яку було врятовано від розстрілу євреїв у 1941 році в Черкаській області (справжнє ім'я - Ніна Левенберг).
«Я ось буквально день тому читав, що в одному з районів Львівської області рада перейменувала вулицю Миру на вулицю есесівського батальйону «Нахтігаль». Мене це так вразило. Щоб у нашій країні таке було можливо, важко собі уявити», - сказав Азаров, повідомляє «УНІАН».
За його словами, він поцікавився, хто голосував за таке рішення. «Виявляється, фракція «БЮТ-Батьківщина». Це що, нормально? Ми поставимо питання взагалі Європі. Ось вони зараз дуже активно, скажімо, деяких представників підтримують. Вони підтримують таку політику партії «Батьківщина»? це цинічно», - вважає прем'єр-міністр.
Азаров зазначив, що Нюрнберзький трибунал визнав есесівські організації злочинними, і їхні злочини неможливо забути.
За даними ЗМІ, нещодавно в селі Райлі Стрийського району Львівської області сільрада прийняла рішення про перейменування вулиці Миру на вулицю Воїнів батальйону «Нахтігаль». Ініціював перейменування вулиці депутат Стрийської райради, представник ВО «Свобода» Мар'ян Берездецький.
У статті, присвяченій темі «Нахтігаль», кандидат історичних наук, екс-директор архіву СБУ Володимир В'ятрович зазначав, що створення «Нахтігалю» було результатом реалізації політики Організації українських націоналістів, спрямованої на підготовку власних військових кадрів. Домовленості про формування українського легіону в німецькій армії було досягнуто на переговорах із військовою розвідкою Абвером у лютому 1941 року. Мобілізацією до легіону займалися керівники ОУН, які сформували його з членів своєї організації, які проживали в той час в окупованій німцями Польщі. Мобілізованих оунівців розділили на дві частини, які в українських документах фігурують як дружини українських націоналістів (групи «Північ» і «Південь»), в документах абверу вони отримали кодові назви «Спеціальний відділ «Нахтігаль» і «Організація «Роланд».
Співробітники «Нахтігалю» проходили навчання в підготовчих таборах Абверу на території генерального губернаторства. Завершальна підготовка проходила у військовому таборі в Нойгаммері разом із першим батальйоном спецполку абверу «Бранденбург 800». Батальйон «Роланд» формувався у Відні, а військова підготовка проходила у навчальному таборі «Зауберсдорф».
16 жовтня 1941 р. українські старшини батальйонів «Нахтігаль» і «Роланд» ухвалили звернення до німецького командування та керівників Рейху «Меморандум українського Легіону». У документі містилися вимоги відновити проголошену незалежність України, звільнити заарештованих членів ОУН, забезпечити матеріально членів родин бійців Легіону, українізувати весь командний склад Легіону і направити його на боротьбу з більшовиками, не вимагати від учасників Легіону складати присягу на вірність Німеччині, у разі продовження служби, надати можливість кожному бійцю підписати індивідуальний контракт строком на один рік.
Відповіддю стало переформування в частину охоронної поліції і підписання індивідуальних контрактів на рік служби.
Підрозділам «Нахтігалю» в містах було також доручено охороняти місцеву німецьку адміністрацію. Наприкінці листопада 1942 року, щоб уникнути подальших втрат, офіцери-українці вирішили максимально обмежити активну участь батальйону в німецьких військових акціях.
1 грудня 1942 р. бійці батальйону «Нахтігаль» відмовилися продовжувати контракт з німцями, через що багатьох з них, особливо старшин, було заарештовано. Іншим, серед них і головному командиру УПА Роману Шухевичу, вдалося втекти з-під варти. Згодом чимало вояків батальйону влилося в Українську повстанську армію, де, як добре навчені солдати обіймали командні посади. У лавах цієї армії, захищаючи українське населення, вони боролися зі своїми колишніми союзниками - німцями.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
