В Україні щороку заарештовують майже 60 тисяч осіб

Співпраця Омбудсмана і Євросуду має посилити захист прав людини. Про це повідомила

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова у своїй доповіді «Омбудсман України та Європейський суд на захисті прав і свобод людини», виголошеной на пленарному засіданні Першої міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми застосування практики Європейського суду з прав людини в правовій системі України», яка відбулася 1 липня 2011 року в Києві, повідомили в пресс-службі Омбудсмана.

Моніторинг Уповноваженого з прав людини свідчить, що у переважній більшості звернень, які надходять до Омбудсмана України (за 13 років існування інституції звернулись понад 1 мільйон 100 тисяч осіб), порушуються ті ж проблеми, з якими заявники звертаються на адресу Європейського суду з прав людини. І якби посадові особи органів державної влади і місцевого самоврядування належним чином реагували на звернення Уповноваженого з прав людини, Україна не посідала б п’яте місце за кількістю справ проти неї у Європейському суді. Це питання загалом низької правової культури в державі, наголосила Карпачова.

Омбудсман України зосередила увагу присутніх на системних проблемах, які негативно відбиваються на дотриманні прав людини в Україні, повазі принципу верховенства права і породжують звернення співвітчизників до Європейського суду. Йдеться насамперед про зволікання до останнього часу з проведенням судово-правової реформи, необхідність реформування органів прокуратури (на чому наголошувалось у резолюції ПАРЄ № 1755 2010 року), неприйняття протягом 15 років нової редакції закону про адвокатуру та закону про безоплатну правову допомогу. Як зазначила Карпачова, нарешті, і це робить честь чинному Парламентові, довгоочікуваний закон про безоплатну правову допомогу підтримано, і вчора Президент України підписав його.

Висвітлюючи один із найважливіших напрямів своєї діяльності, яким є здійснення парламентського контролю за дотриманням права людини на свободу та особисту недоторканність, Уповноважений з прав людини ґрунтовно спинилась на такій гострій проблемі, як системне зловживання правом на арешт.

Вона накопичувалася десятиліттями, вивівши Україну в лідери серед країн Європи за кількістю арештів: судами щороку заарештовується майже 60 тисяч осіб. При цьому лише близько 10 тисяч, або кожен шостий, у подальшому звільняється з-під варти! Омбудсман вважає, що для припинення порушень статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права на свободу та особисту недоторканність вкрай необхідно передусім терміново прийняти новий Кримінально-процесуальний кодекс України, зокрема, запровадити такий запобіжний захід, як домашній арешт. Треба також підвищити санкцію з трьох до п’яти років позбавлення волі – як підставу для застосування арешту – та запровадити граничні терміни тримання підсудного під вартою.

У березні 2010 року Омбудсман звернулася до Президента України з поданням про запровадження граничного терміну перебування підсудних під вартою та забезпечення права ув’язнених і затриманих на гідні умови тримання. Позиція Уповноваженого з прав людини була підтримана – розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою гуманізації попереднього ув’язнення», відповідні положення було також закладено робочою групою з питань судової реформи у проект нового Кримінально-процесуального кодексу України. Карпачова висловила сподівання, що зазначені законодавчі зміни будуть ухвалені.

Серед інших системних проблем, відображених у доповіді Омбудсмана, – розгляд справи упродовж розумного строку, запобігання катуванням та нелюдському поводженню, невиконання судових рішень.

Серйозну стурбованість Карпачової викликає й стан виконання Україною остаточних рішень Європейського суду з прав людини. На даний час 95 відсотків таких рішень щодо України вважаються невиконаними в повному обсязі, оскільки Комітет Міністрів Ради Європи ще не прийняв відповідну резолюцію про зняття їх із контролю. При цьому 608 рішень, тобто 79 відсотків, перебувають під посиленим наглядом. На переконання Омбудсмана, це зобов’язує Уряд і Парламент України ретельно розібратися щодо кожного такого рішення та вжити вичерпних заходів для безумовного їх виконання.

Значну увагу доповідач приділила співпраці Омбудсмана України і Європейського суду з прав людини, наголосивши, що Рада Європи здійснює послідовні кроки щодо посилення співпраці між Омбудсманами, Комісаром з прав людини та іншими органами Ради Європи з метою підвищення ефективності контрольного механізму Європейської конвенції з прав людини. Розглядаючи справи, Євросуд використовує інформацію з Щорічних та Спеціальних доповідей, актів реагування та інших документів Омбудсмана України.

Так, у рішенні у справі «Коктиш проти України» від 10 березня 2010 року міститься посилання на результати перевірок Уповноваженим з прав людини пенітенціарних установ у Автономній Республіці Крим, зокрема, щодо умов тримання у Сімферопольському СІЗО, Севастопольському ІТТ та проблем, які виникають у людини під час її етапування до місць позбавлення волі. У рішенні у справі «Давидов та інші проти України» від 1 жовтня 2010 року Євросуд послався на Щорічну доповідь Омбудсмана, зокрема щодо застосування спецпідрозділів проти засуджених у виправній колонії № 58 на Хмельниччині під час проведення обшуку, що супроводжувався жорстоким поводженням і особливим приниженням людської гідності ув’язнених. У рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» Євросуд послався на позицію Уповноваженого з прав людини щодо застосування тортур працівниками міліції. Враховано позицію Омбудсмана й у рішеннях Євросуду у таких справах, як «Невмержицький проти України», «Пєтухов проти України», «Савіни проти України» та інших.

У свою чергу Омбудсман постійно відстежує практику Європейського суду з прав людини щодо України та інших держав і застосовує її, зокрема, у актах реагування до державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, а також під час захисту прав громадян, іноземців та осіб без громадянства в українських судах. Так, захищаючи право на справедливий суд матері трьох малолітніх дітей Світлани Дятлової з Кіровоградщини, яка внаслідок професійної помилки лікарів стала інвалідом І групи, Омбудсман базувала свою позицію на рішенні Європейського суду у справі «Биржиковський проти Польщі».

Карпачова підтримала послідовну позицію Євросуду щодо необхідності неухильного дотримання Україною та іншими державами-учасницями фундаментального принципу невислання (non-refoulement) біженців та шукачів притулку, сформульовану у низці рішень, зокрема і стосовно України. Омбудсман захищала в суді право на невислання у справах біженців, зокрема Льоми Сусарова та Михайла Гангана. Зазначену Європейським судом проблему щодо невизначеності строків тримання під вартою осіб, які підлягають екстрадиції, за сприяння Омбудсмана України, нарешті, розв’язано. До Кримінально-процесуального кодексу нещодавно внесено відповідні зміни.

Насамкінець, торкаючись такого важливого напрямку своєї діяльності, як запобігання масовим зверненням до Європейського суду, Ніна Карпачова висловила переконання, що забезпечення права громадян на конституційну скаргу, на чому вона як Уповноважений з прав людини наголошує публічно майже 10 років, дало б змогу значною мірою зменшити кількість звернень до Європейського суду і відкрило більше можливостей для системного захисту прав людини на національному рівні.

Об’єднання зусиль української національної і європейської регіональної систем захисту прав людини, без сумніву, сприятиме більш ефективній імплементації європейських стандартів з прав людини, зокрема практики Євросуду, у правову систему України – такий висновок зробила Омбудсман Ніна Карпачова у своїй доповіді перед учасниками міжнародної конференції, побажавши їм плідної роботи.