Потрапити у сесійний зал Верховної Ради звичайному громадянину неможливо. Вхід до «кузні законів» суворо контролюється і дозволений обмеженому колу осіб: депутатам, Президенту, членам уряду і кільком співробітникам технічної служби парламенту. За «трудовими подвигами» народних слуг українці можуть спостерігати лише з екранів телевізорів. А звідти розглянути робоче місце парламентарія можна лише фрагментами, у цілому картинка не складається. Не зрозуміло, за допомогою чого депутати голосують? Якими технічними новинками обладнані їхні робочі місця? Та й, власне, як стіл народного слуги виглядає?
Депутат Олександр Сочка працює у парламенті два роки. Свій мандат він отримав уже після відкриття Верховної Ради шостого скликання на другій сесії, тому на інструктаж першого віце-спікера Адама Мартинюка щодо роботи системи голосування «Рада» не потрапив.
«Розбирався, як голосувати, сам - часу помилятися не було, - розповів він. - Я тільки присягу сказав, як спікер поставив на голосування законопроект. Коли глянув на результати голосування, то здивувався. Закон був прийнятий 226 голосами, тобто якби я з першого разу неправильно щось натиснув, то закон провалився б!».
«Голосувати нескладно, - стверджує старожил Верховної Ради Ярослав Кендзьор. - Треба натиснути спеціальну кнопку, яку за кольором не переплутаєш: червона - «проти», жовта - «утримався», зелена - «за». Комп'ютер обробляє результати і через мить виводить їх на два табло, що знаходяться над ложами уряду та Адміністрації Президента ».
«На початку 90-х лічильна комісія ходила між рядами і підбивала підсумки голосування, - згадує депутат ВР першого скликання Кендзьор. - А ось за Незалежність ми вже голосували, натискаючи кнопки. Напередодні у парламенті з'явилася електронна система - «Рада-1». Вона складалася з трьох заповітних кнопок, причому були вони одного кольору».
У 2004 році парламентаріям розширили особистий простір. Їх ні сидіння стали ширшими на 8 см, досягнувши 60 см. З'явилися додаткові проходи до трибуни. Змінили систему вентиляції сесійного залу, щоб депутати менше застуджувалися.
Через збільшення крісел і проходів у партері сесійно го залу стало менше посадкових місць - 405 замість 450. Решта 45 крісел пересунули у ложі.
Власники «віддалених» крісел навіть раді своєму становищу і жартома називають їх «Камчатка». Також вважається, що це найкращі місця, оскільки фотографи не у змозі їх знімати із ложі преси. Багато хто тут ховається від роботи, відпочиває.
«Добре сидіти за колонами, в останньому ряду, - поділився один із «камчатських» депутатів. - За спиною нікого, попереду - бортик, який заступає стіл. Можна навіть книжку читати. А по центру залу ти як на долоні. Видно навіть те, у чому взутий».
Найбільше депутати нарікають на свої крісла. Кажуть, завузькі, а підлокітники доводиться ділити з сусідом. А спинка сидіння знаходиться під прямим кутом - і вже після кількох годин роботи починає боліти спина.
У цілому робоче місце депутата виглядає аскетично. Це світл ий стіл шириною у ті ж 60 см з вбудованим пультом для голосування, червоне крісло. Внизу, під кришкою столу, є ніша для паперів. Вона висувається вперед. На пульті прикріплена табличка з ім'ям і прізвищем депутата.
«Урни під столом немає, - скаржаться нардепи. - Немає можливості повісити піджак, а весь день у ньому не висидиш. Столи низькі, ногу на ногу навіть не закинеш. Портфель нікуди поставити. Доводиться влаштовувати його на столі, зверху класти піджак...».
Зате парламентарій Святослав Олійник своїм робочим місцем задоволений. «Господи, у нас світло, тепло, гарно! Що ще не так? - обурився він, коли дізнався, що багато нардепів незадоволені. - Скаржаться ті, хто шукає виправдання своєму неробству!»
Єдина зміна, яку хотів би побачити Олійник у сесійн ому залі, - модернізація системи голосування. Вже два роки у парламенті йдуть розмови про те, що її потрібно міняти на «Раду-4», яка оснащена сенсорною кнопкою. З її допомогою можна приструнити депутатів, які голосують за себе і «за того парня». Адже деякі умільці так набили руку, що примудряються за 10 секунд (стільки дається на голосування) натиснути 8 кнопок на різних столах!
«Секретом сенсора стане те, що його потрібно натискати лівою рукою, а кольорову кнопку для голосування - правою, - розповів винахідник «Ради» Анатолій Морозов. - Руку із сенсорної кнопки потрібно буде знімати тільки після закінчення голосування, інакше голос не буде прийнятий». У 2008 році підраховували, що оновлення пультів обійдеться у 400 тисяч гривень - недозволена розкіш у кризу. Хоча як подивитися: тоді хоч на роботу депутатам їздити доведеться ...»
Депутати не винні у нападах своєї ліні, вважає фахівець з фен-шуй Ольга Ганецька. Продуктивно їхня робота не клеїться, оскільки у сесійному залі порушений баланс Ци.
«Багато депутатів сидять спиною до дверей. Це дуже незатишне і тривожне становище. Його називають «ніж у спину», - пояснила експерт. - За спиною завжди повинен бути надійний тил - стіна, інакше працівник стає нервовим, неуважним, із нього випливає життєва енергія. Для поліпшення працездатності парламентаріям потрібно поставити на своїх робочих столах невеликі дзеркальця і розмістити їх так, щоб було видно вхідні двері. Тоді людина буде бачити всіх, хто входить, і ніхто не зможе забрати у неї енергію».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
