Карпачова задоволена ратифікацією Конвенції по боротьбі з торгівлею людьми

Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова вітає ухвалення парламентом 21 вересня 2010 року Закону України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про заходи з протидії торгівлі людьми», яку наша держава підписала ще в листопаді 2005 року. Про це ForUm’у повідомили в прес-службі Омбудсмана.

У повідомленні мовиться, що в травні цього року Карпачова звернулася до Президента України з пропозицією прискорити приєднання до вказаної Конвенції. Документ важливий тим, що виконання його положень не тільки сприятиме запобіганню торгівлі людьми, але і створить механізми надання дієвої допомоги жертвам злочину.

На думку Уповноваженої з прав людини, сьогоднішня подія є логічним і довгоочікуваним продовженням ратифікаційного процесу. Свого часу Омбудсман доклала чимало зусиль, щоб Україна стала учасницею Конвенції Палермо ООН проти транснаціональної організованої злочинності і протоколів до неї, зокрема про запобігання торгівлі дітьми. З цією метою були внесені подання Президентові України і голові Верховної Ради України, і названі міжнародні документи були ратифіковані у 2004 році.

Незважаючи на те, що ситуація в цій сфері покращала, зменшується кількість таких злочинів, моніторинг Омбудсмана України дає підстави зробити висновок, що проблема торгівлі людьми залишається гострою.

Тільки у 2009 році в Україні зареєстровано 290 злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, до відповідальності за це привернуто 130 осіб, на батьківщину повернено 45 неповнолітніх потерпілих. Впродовж шести місяців цього року Департаментом по боротьбі з кіберзлочинністю і торгівлею людьми МВС України виявлено 189 фактів торгівлі людьми, встановлені і повернені до України 198 потерпілих, з яких 21 – неповнолітні. У той же час слід звернути увагу і на наступну обставину: цей вид злочину носить латентний характер.

Схвалюючи ухвалення зазначеного Закону, Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова однозначно заявляє, що ратифікацію міжнародних документів у сфері прав людини необхідно здійснювати одночасно з ухваленням відповідних змін і доповнень у національне законодавство.