У сонячний суботній ранок під звуки оркестру збиралися у парку ім. Шевченка випускники Дніпропетровського держуніверситету 1960 року. Колишніх студентів уже з ранку було видно по всьому місту – впізнати їх можна було за сяючими очима і криками, з якими вони кидалися в обійми один одному.
Прийшов і Леонід Кучма - загорілий, підтягнутий. З 340 випускників фізтеху, який він закінчив, живими залишилися 208, а на зустріч приїхало 144 особи. Колишній Президент розцілував і обійняв мало не кожного свого однокашника, але у першу чергу поцікавився, чи є на зустрічі «дівчата з філфаку», до яких він у студентстві мав особливо теплі почуття. «Дівчата» чекати себе довго не змусили і відразу ж кинулися цілуватися і фотографуватися з Льошою - саме так називали Кучму однокурсники.
- Сьогодні я схвильований більше звичайного, - згадуючи юність, сказав друзям Леонід Данилович. - Але, дивлячись на вас, розумію, що ми ще чогось варті, тому не слід сумувати і нудьгувати!
У тому, що у студентські роки екс-Президент був, що називається, «рубаха-парєнь», сумніватися не доводиться. Історії про нього однокурсники розповідали навперебій. Згадували і про те, як грали до ранку у преферанс, як ганяла їх комендант, як до дівчат бігали. А вже про танцювальні здібності «Льошки» виключно у захопленому тоні відгукувалися пані. Говорять, що танці у гуртожитку влаштовували кожен вечір, і Кучма встигав перетанцювати з усіма.
Неофіційну частину свята колишні фізтехівці провели у ресторані «Червоний корал» на Набережній. Це, до речі, один із тих небагатьох, що збереглися у місті ще з радянських часів. І похід у «Корал» у ті часи - навіть при найвищій стипендії у 450 рублів «старими» - студенти фізтеху навряд чи могли собі дозволити. Зараз це заклад середньої руки, який пропонує домашню кухню з голубцями, млинчиками, смаженою рибою, оселедчиком. Тут досить демократичні ціни на спиртне: шампанське - 70-90 грн., вино і горілка - від 50 грн. А замовлення банкету обходиться приблизно у 375 гривень з людини - на цю суму можна і випити, і як слід закусити, пише «КП в Україні».
Гуляли фізтехівці до восьмої вечора, багато танцювали під живий акордеон, співали найрізноманітніші пісні - від «Беса ме мучо» до «Здравствуй, земля целинная!» Розважав гостей Іво Бобул.
- Леонід Данилович на одній із минулих зустрічей сказав, що ми зустрічатимемося до останнього солдата, - каже однокурсник Кучми Борис Блинов. - До речі, він допомагає з проїздом усім, кому треба...
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
