Серед учасників Київської конференції заявлені представники України, країн Азіатського регіону, зокрема, Китаю, Узбекистану і Казахстану.
За словами одного з експертів конференції, директора Національного інституту стратегічних досліджень Андрія Єрмолаєва, Україна повинна розглядати ШОС як «одного з найбільш вигідних партнерів».
На думку Єрмолаєва, це дозволить українській державі упорядкувати реалізацію загальних проектів, оскільки вона зацікавлена в технологічних інвестиціях, у переході найбільших китайських компаній – носіїв нових технологій, зацікавлена перейти від торгової співпраці до індустріально-інноваційної.
«Це дозволить Україні зберегти свій інтерес. Потрібно враховувати, що у міру вирівнювання розвитку на наших очах за десять років великий європейський капітал, пов'язаний з виробництвом, поступово згортає свою присутність в країнах Дракона. Ці країни стають дорожчими й амбітнішими і шукають партнерів по периметру. Ми бачимо, що більше уваги зараз приділяється низці країн Центральної Європи і Україна в цьому сенсі може реалізувати ідею нового індустріального центру Європи з розвитком тих виробництв, які стають менш вигідними в європейській економіці, але украй привабливими для європейського інвестора», - зазначив експерт.
У той же час, директор Центру дослідження проблем цивільного суспільства Віталій Кулик висловив думку, що ШОС тривалий час був для України «чимось екзотичним, і ніхто не знав, з чим його їдять».
Кулик зазначив, що в рамках благотворної співпраці з ШОС Україні необхідно, насамперед, отримати статус партнера по діалогу ШОС, а потім запропонувати механізми участі України в розробці тих програм і концепцій розвитку ШОС, які безпосередньо відносяться до України.
«Мова йде про Великий Шовковий шлях і інтеграцію України в цей міжнародний транспортний коридор, це питання інтеграції нашої країни в міжнародні транспортні коридори ЄврАзЕс (Євразійське економічне співробітництво – авт.). Це питання приєднання України до великих енергетичних проектів, що існують у рамках ШОС, а саме: постачання газу і виходи на прямі контракти з азіатськими країнами на покупку нафти, вихід на можливість геологорозвідки і видобутку ресурсів на Каспії», - роз'яснив експерт.
«Співпраця з вашою країною відкриває для нас широкий спектр можливостей. У наших країн безліч точок зіткнення взаємних інтересів, таких як енергопостачання, забезпечення загальної системи безпеки й економічна співпраця», - сказав він і підкреслив: «Таким чином, взаємодія в рамках ШОС відкриває нові можливості для роботи по даних напрямах і, крім того, в області політики і культури».
«Багатовекторність зовнішньої політики в процесі глобалізації набуває якраз вигляду вигоди, оскільки чітке твердження «ми йдемо тільки до Європи» - добре, але виключати ШОС з геоекономічних і геополітичних процесів було б помилкою. Україні потрібно вибудовувати робочі відносини, які пов'язуватимуть Європу та Азію. Багатовекторність – це той шлях, який Україна повинна сьогодні проходити. Ми повинні співпрацювати з усіма і займати гідне місце в світовій геополітиці й економіці», - сказав він.
«ШОС може не стати другим Євросоюзом, але у нього є всі шанси стати азіатським ОБСЄ – передумови для цього є».
Відповідаючи на запитання кореспондента ForUm’у, чому МФ «Єдиний світ» зацікавився саме напрямом ШОС, Прутнік підкреслив: «Назва Фонду сама собою припускає вивчення всіх точок впливу в світі. ШОС – одна з могутніх економічних організацій, що охоплюють дві третини континенту, тобто практично половину земної кулі. І не звертати увагу на такого серйозного гравця в оцінці і розробці зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної стратегії нашої держави неможливо. Тому ми на експертному рівні хочемо обговорити це питання, з'ясувати для себе, наскільки ця організація стабільна, оскільки Україна не повинна бути просто мостом між Заходом і Сходом. Вона повинна стати невід'ємною частиною розвитку континенту і повноцінним гравцем у світі – у нас для цього є всі можливості».
Лєра Нєжина,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
