Лісабонський договір набуває чинності у вівторок у країнах, які входять у Європейський Союз. Це стало можливим завдяки завершенню ратифікації цього договору в усіх державах ЄС.
З 1 грудня офіційно приступлять до виконання своїх обов'язків президент Європейської ради, бельгієць Херман Ван Ромпей, а також верховний представник ЄС у закордонних справах та політиці безпеки, британка Кетрін Ештон. Вони були обрані на ці посади главами держав і урядів країн ЄС на саміті у Брюсселі 19 листопада.
Заснування посад президента Європейської ради і верховного представника у закордонних справах і політиці безпеки передбачено Лісабонським договором, повідомив «Інтерфакс-Україна».
Ештон об'єднає нинішні повноваження верховного представника у спільній зовнішній політиці та безпеці Хав’єра Солани і члена Єврокомісії з зовнішніх зв'язків і політики європейського сусідства Беніти Ферреро-Вальднер.
На думку експертів, практичний сенс Лісабонської угоди полягає у тому, щоб зробити розширений ЄС керованим.
Наголошується, що нова угода урізує роль держав, що входять у ЄС, на користь Союзу. Цим викликаний опір деяких країн, які не відразу ратифікували договір, таких як Ірландія, Польща і Чехія.
У договорі вперше з'явилася стаття про можливість виходу країни із ЄС.
Після набуття чинності договору більшість питань у Раді ЄС вирішуватимуться кваліфікованою більшістю, а не консенсусом. При цьому виключається можливість запровадження вето однією країною.
Крім того, після набуття чинності угоди значно підвищується роль Європейського парламенту. З 1 грудня 2009 року 95% рішень ухвалюватимуться спільно Європарламентом і Радою ЄС, вдвічі більше, ніж до цього часу. Європарламент робитиме значний вплив на регулювання Шенгенського простору, надання притулку, а також на співпрацю в області цивільного права і боротьби з організованою злочинністю. Крім того, Європарламент ухвалюватиме остаточне рішення у переговорах про бюджет ЄС.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
