Компанія «Соціополіс» провела опитування, у якому запитувала «Які основні месиджі ви б виділили із останніх політичних заяв Віктора Ющенка? Чим воні викликані».
Тарас Березовець, директор PR-групи «Polittech» відповів на це питання так: «Президент продовжує здійснювати кроки, які при тверезому аналізі можна розцінити як такі, що спрямовані на дестабілізацію політичної та економічної ситуації. Очевидно, Ющенко хоче, аби останні місяці його президентства запам'яталися надовго. Президент відчуває, що влада вислизає з рук, як пісок крізь пальці. Оскільки народ не оцінив, як вважає Ющенко по достоїнству його п'ятирічного правління, Президент прагне відплатити всім – виборцям, політикам – тією ж монетою. Це такий собі реваншизм в умовах неможливості виграти президентську партію, яку без нього розігрують Юлія Тимошенко і Віктор Янукович – люди, яких Ющенко вважає головними винуватцями свого нинішнього рейтингового стану.
Це і пояснює, чому Ющенко зробив усе, аби припинити співпрацю з МВФ. Адже цим він не лише позбавив країну життєво потрібних траншів, які йшли в т.ч. на соціальні виплати, але й добив довіру інохемних інвесторів до України. Стросс-Кан зробив по суті політичну заяву, що є безпрецедентним: Фонд визнав, що повернеться в Україну лише після виборів нового президента. Тобто МВФ непрямо назвав Ющенка головною перешкодою для співпраці. Як Ющенко планує виконати підписаний ним закон про підвищення соцстандартів? Відповідь одна – включити друкарський верстат.
І зрештою, ідея з введенням надзвичайного стану. Шансів, що Ющенко на це наважиться – небагато. Проте, якщо він це зробить – не сумнівайтесь, що Рада це підтримає. Партія регіонів, пропрезидентська НУНС – точно проголосують «за», а решту голосів дасть або КПУ, або Блок Литвина. Адже затягування виборів грає на руку Віктору Януковичу – бо люди вже так втомились від «благоденства» за 5 років Ющенка, що хочуть іншого президента. Для Тимошенко немає резону затягувати вибори – з кожним місяцем вона скорочує відстань з Януковичем, тому він прагне перервати її фінішний спурт через дестабілізацію Ющенком ситуації в країні».
«Заяви Ющенка стосовно епідемії грипу абсолютно безвідповідальні і сіють страх та паніку, - заявив президент Аналітичного Центру «Відкрита політика» Ігор Жданов. -
Президент, як завжди, звинуватив усіх окрім себе. За його версією, усі все знали про початок епідемії грипу ще на початку жовтня, окрім нього самого. Що ж це тоді за Президент? Але навчено Віктор Ющенко висловлював не свою точку зору, а слова які йому написали спічрайтери. Адже на наступний день, у п’ятницю, на прес-конференції із Олександром Лукашенком він заявив, що все нормально і ситуація під контролем. Мені ближче, коли Президент висловлює свою точку зору, а не орієнтується на те, що йому написали.
Зараз із команди Ющенка лунає багато голосів про можливість запровадження надзвичайного стану. Якщо це заради здоров’я людей буде необхідно, то потрібно вводити надзвичайний стан. Якщо ж це задля продовження перебування на посаді нині діючого голови держави, то я проти, та й, думаю, такий Указ Президента не знайде підтримки у парламентарів.
Проблему потрібно максимально деполітизувати. Нехай уряд займається своєю роботою, якщо ж потрібно нехай Президент використовує РНБОУ, але не перетворю його на інструмент політичної розправи над Тимошенко. Верховна Рада виділила гроші на боротьбу із епідемією, то нехай Генпрокуратура відслідковує їх використання».
Андрій Єрмолаєв, президент Центру соціальних досліджень «Софія», вважає так:«Ключовий месидж Ющенка зараз пов'язаний із політикою уряду стосовно епідемії грипу. В заявах про непідготовленість влади до епідемії, її провал та істерію, він підкреслює, що нестандартна ситуація дозволяє йому вживати нестандарті заходи, які можуть бути на межі чи навіть поза законом.
При цьому позиція Ющенка щодо соціальних стандартів, на мою думку, жодним чином не пов’язана із грою навколо співпраці із МВФ. Це скоріше збереження внутрішньо-соціальної стабільності. Адже в період епідемії мільйони людей залишилися ще й без грошей в кишені.
Натомість, ми зараз маємо всі ознаки лобіювання кандидатури Тимошенко, як суб’єкта зовнішніх інтересів. Зокрема, всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зараз розхвалює уряд на фоні повного провалу підготовки до епідемії і це за умов коли Україна стає змовником на цілу серію дорогих ліків у провідних компаніях світу. Ми маємо досить пікантні заяви на підтримку Тимошенко з боку експертів провідних олігархічних фінансових установ, наприклад таких як J.P.Morgan, що дивує на фоні фактично переддефолнтного стану українського бюджету. Ми маємо відверту політичну позицію Міжнародного валютного фонду, який заплющив очі на те, що його гроші використовуються в міжнародних розрахунках за газ. Тому, як на мене, Юлія Тимошенко зараз виглядає, як політик на якого зробили ставку глобальні фінансові олігархічні кола і не приховують цього».
Директор соціологічної служби «Український барометр»Віктор Небоженко впевнений, що «Ющенко змінює свою політичну стать: раніше він себе поводив, як ліберал, а тепер намагається бути таким собі соціальним татом, який хоче роздати людям побільше грошей». «Тим самим зараз він конкурує із Віктором Януковичем, який щоправда займається подібним уже 10 років, - каже експерт. - Під кінець свого президентства Ющенку буде дуже важко довести Заходу, що він ліберал. Адже зараз країни Заходу знаходять в собі мужність стримувати соціальні стандарти, а він повів себе навпаки. Слід уважно придивитися чи Ющенко справді прозахідний ліберал чи соціальний демагог? Така різкою зміною орієнтації Ющенко чимось схожий на Арсенія Яценюка, який спочатку загравав націонал-демократичним табором, а тепер пропагує дружбу із Росією».
Володимир Поляков, директор центру «Соціополіс» відповів наступним чином: «Головні месиджі, якіПрезидентпосилає суспільствутрадиційно полягають укритицідіяльності Юлії Тимошенко. По-перше, це месиджісоціального характеру, коли президентнамагається привласнитисобі підняття соцстандартів, а відповідальність за відмову у співпраці МВФ з Україною, через підняття цих самих стандартів, покладає на уряд.
По-друге, месиджі для патріотичного електорату про необхідність перегляду газових контрактів, але сам Ющенко ніколи не зможе заключити більш вигідні умови через відсутність будь-якого діалогу з російською владою.
І, по-третє, тематика можливості введення надзвичайного стану через епідемію грипу, яким по суті президент намагається перехопити ініціативу в уряду, який достатньо успішно бореться з епідемією. Тобто Віктор Ющенко вдався до тактики «випаленої землі», коли своїми діями і заявами він створює проблеми уряду, тому що вважає, що чим більше це вдарить по Україні, то тим більше це вдарить по рейтингу Тимошенко».
«Що стосується заяв по епідемію грипу, то справа в тому, що у Віктора Андрійовича ідея керувати Україною через РНБОУ – це «голуба» мрія, яку він впроваджує в життя протягом багатьох років, - каже директор Центру політичного маркетингу Василь Стоякін. – Його абсолютно не влаштовують демократичні способи управління через уряд та парламент, тому що вони йому не подобаються. Проте результат усіх спроб управляти країною через підконтрольні органи завжди був одним і тим же. По-перше, він не настільки сильний менеджер, щоб заставити цю систему працювати, а головне відсутня система влади, яка була б замкнута на РНБОУ.
Щодо соціальних законопроектів, то тут логіка дуже проста – чим гірше для Тимошенко, тим краще для Ющенка. Ну не любить він Юлію Володимирівну; вважає її своїм основним опонентом, а що буде із країною і які це матиме наслідки для його власної ідеології, то це немає жодного значення».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом