Стало відомо, звідки береться вартість «квадратів» і хто зуміє придбати житло. Ще навесні аналітики ринку нерухомості стверджували, ніби ціни вже досягли свого дна, і відтепер вартість квартир тільки збільшуватиметься.

І дійсно, починаючи з квітня, ціни на нерухомість стали помалу рости, ринок злегка пожвавився. Але такий стан справ тривався до серпня. Наприкінці літа ціни знову впали, а кількість операцій зменшилася. Правда, навіть на дешеві квартири у більшості сьогодні грошей немає. Що буде далі? Одні аналітики ринку вважають, що квартири подешевшають приблизно на чверть, інші й зовсім не хочуть робити ніяких прогнозів.

Те, що нині спостерігається на ринку, президент Союзу фахівців з нерухомості України (СФНУ) Олександр Рубанов назвав «ситуацією очікування». Схожа була в лютому-березні цього року, коли пройшла перша хвиля кризи. З квітня по червень ціни на нерухомість виросли на 10-15%. Проте з серпня ситуація на даному ринку знову почала наближатися до точки замерзання.

«Цікаве питання: чи досяг ринок дна? - запитує Олександр Рубанов. - Воно з економічної площини перейшло у філософську: «бути чи не бути?» І відповіді немає! ЇЇ дасть життя, і як нам здається, це відбудеться ще не скоро. За найоптимістичнішими прогнозами, восени 2010 року. Ми сподіваємося тоді побачити відносний баланс між попитом і пропозицією».

Проте директор департаменту з оцінки консалтингової компанії Всеволод Жоголєв стверджує, що ціни впадуть ще приблизно на 50%: «Сьогодні середня ціна квадратного метра житла в Києві - $2000. А повинна стати - $800-500».

Ще півтора роки тому торгівля нерухомістю була справою дуже прибутковою і перспективною. Сьогодні ж, за словами першого віце-президента СФНУ Ігоря Однопозова, половина рієлторських фірм наказала довго жити, а решта існує лише номінально, не маючи ні офісу, ні співробітників, ні клієнтської бази. А колишні клієнти, до речі, потирають руки: мовляв, так їм і треба, павукам! Підняли вартість житла до небес, а зараз, нарешті, ціна буде справедливою. Але що ж таке «справедлива ціна»?

«Якщо говорити про «справедливу ціну», то в світі справедливості немає! Тим більше на ринку нерухомості, - упевнений Ігор Однопозов. - Багато хто пам'ятає ціни на київські квартири в $4-5 тис. Тоді також здавалося, що ціна справедлива. Чому квартира коштувала $4 тис, а зараз 40? А рік тому - 100? Відповідь проста: економіки в цьому ціноутворенні ніколи не було, немає і не буде».

До речі, на думку Ігоря Однопозова, криза піде рієлторському бізнесу на користь: «Ринок був роздутий не так цінами, як псевдорієлторами. Очищення дасть багато що».

Криза змусила всіх змінити точку зору не лише на рієлторський бізнес, але й на ринок житла в цілому. Однак, якщо багато уявлень про те, як цей ринок розвиватиметься, виявилися міфами, нинішні погляди також далекі від об'єктивної реальності, - вважає керівник відділу управління маркетингом компанії NAI Pickard Ярослав Іванов. Тобто, на зміну старим міфам і легендам приходять нові. «Раніше існував, наприклад, стійкий міф: мовляв, Київ приречений на вічний успіх через те, що тут є постійна міграційна притока, а забезпеченість міста житлом відсотків на 30 менша, ніж у найближчих європейських столицях, - говорить Ярослав Іванов. - А роботи, мовляв, у Києві хватить усім. Кризу цей міф розвіяв. За цей час безробіття виросло вдвічі, і ми спостерігали негативний баланс тих, хто приїхав-виїхав.

Проблема в тому, що зараз формуються інші міфи. Наприклад, про те, що цінове дно - це така ціна на житло, коли квартира стане продуктом мало не масового споживання, і всі охочі й ті, що стоять на черзі, зможуть її купити. Але ціна не є єдиною і такою, що жорстко визначає пожвавлення. Якість продукту також грає роль. Особливо це стосується первинного ринку. Багато проектів не відповідає класу, в якому просуваються, відповідно - і ціні. Для них було б непогано розглянути питання про те, хто зміг би бути реальним покупцем». Насамперед, експерт мав на увазі первинний ринок котеджних забудов. Деякі з них позиціонувалися як елітне житло для дуже небідних людей. Але подібні заявки потрібно виправдовувати. Наприклад, забезпечувати котеджні селища відповідною інфраструктурою: магазинами, СТО, кортами, басейнами, фітнес-центрами і так далі. Проте забудовники через кризу ці обіцянки часто не виконують, і покупець замість елітного житла отримує просто непоганий будиночок у глушині.

За матеріалами «ua-banker.com, «SV-Development»

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

727