Сівкович: Справа про отруєння Ющенка - це «піраміда брехні»

Від дня гучного скандалу з отруєнням кандидата у Президенти Віктора Ющенка пройшло п'ять років. Але завісу над цією таємницею так і не відкрито. Мають рацію ті філософи, які кажуть, що історія любить берегти свої секрети. Вона зберігає їх десятиліттями і розкриває тільки тоді, коли «винуватцям» цих секретів нема до них діла. Цілком імовірно, що так само історія вчинить і з таємницею третього Президента України. В усякому разі, у цьому майже не сумнівається голова Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування обставин отруєння Віктора Ющенка Володимир Сівкович.

Про маріонетковий статус Генеральної прокуратури, про «піраміду брехні», яку збудували перед українцями, про «моральних покидьків» і про багато чого іншого розповів в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентові ForUm’а народний депутат України, член Партії регіонів Володимир Сівкович.

- Володимире Леонідовичу, ТСК ВР з питань розслідування обставин отруєння Ющенка зажадала від ГПУ і СБУ порушення кримінальної справи за фактом фальсифікації отруєння. Що на ці вимоги Комісії офіційно відповіли у правоохоронних органах?

- Ми надсилали кілька запитів до ГПУ з приводу порушення кримінальної справи проти Климович. Причому не тільки у справі розслідування отруєння Ющенка, але ще і за старими справами, де вона сфальсифікувала матеріали, будучи керівником слідчої групи. Її підлеглі виготовили фальшивки у вигляді протоколу про допит свідка, який виявився померлою людиною, і на підставі цих «свідчень» «мертвих» понятих вона виписала постанову на арешт. Людину заарештували, і вона півтора року сиділа у в'язниці. Коли виявилася ця фальшивка, прокурор відмовився на суді від звинувачень. Це небувалий випадок в історії прокуратури! Коли я на Комісії зачитував все те, про що зараз розповів вам, у депутатів волосся дибки вставало, через те що в нашій країні, у наш час (а це було не так давно, кілька років тому), кояться такі речі. І після цього ніхто не був покараний.

На цій підставі ми вимагали порушити кримінальну справу щодо Климович за конкретним фактом, з конкретними прізвищами, з конкретною справою. Генпрокуратура дала нам відповідь, що вона порушила кримінальну справу, але не проти осіб, а за фактом, тому що особи нібито не встановлені. Але це повний нонсенс, адже є слідчий, який допитував свідка. У матеріалах вказано його прізвище, вказано, у якому кабінеті вівся допит і скільки годин він тривав. Є номер справи, є керівник слідчої групи. Офіцери міліції, які проводили обшук, теж відомі. До речі, всі вони до сьогоднішнього дня працюють і чудово почуваються. Більше того, їх підвищили у посадах і званнях.

Ми все це дістали із архівів суду, передали до Генпрокуратури і вимагаємо перевести справу «за фактом» на «проти конкретних осіб».

Але ГПУ вдає, що вона глухоніма. Якщо вона глухоніма, то ми тоді щодо неї теж будемо глухонімими. Якщо не порушать справу «проти осіб», ми вважатимемо, що у нас немає Генпрокуратури, в країні немає генпрокурора, і що це «маріонеткова» організація, яка сидить під столом у Ющенка, і яку він випускає тільки тоді, коли потрібно.

- Кілька тижнів тому в Інтернеті з'явилися витяги «допиту» Жванії із травневого засідання Вашої комісії. Як вони могли потрапити «в ефір»?

- Я не знаю. Я запитував журналістку, яка це все викинула в Інтернет, вона мені чесно сказала, що їй ці матеріали передали із Генпрокуратури.

Є три місця, де можна було їх отримати. Перше - у моєму особистому сейфі, друге - у Верховній Раді, тому що стенограма записується і розшифровується саме там, третє - Генпрокуратура, куди ми відправили ці дані. Я не давав цих матеріалів, значить, їх дав хтось інший.

- Комісія заявила про необхідність слідчим шляхом перевірити інформацію про збагачення крові Ющенка діоксином у США. Що на це Вам відповіли у ГПУ та СБУ?

- Вони відповіли, що нічого робити не будуть, тому що у них факт отруєння Ющенка вже доведений. Вони вважають, що це навіть перевіряти не треба, хоча у своєму зверненні написали, що перевірити все-таки можна.

Якщо чесно, то Генеральна прокуратура доти, доки Ющенко буде Президентом, робити нічого не буде. Вона буде усього боятися, від усього шарахатися і товкмачитиме одне і те ж. Вони говоритимуть те, що для них напишуть.

Якщо доведено факт навмисного отруєння Ющенка, про що заявила прес-служба ГПУ і сам генпрокурор, то як же тоді бути з Карно-процесуальним кодексом? Адже стаття Карно-процесуального кодексу чітко говорить про те, що намір обов'язково має на увазі під собою обвинуваченого і фізичну особу. Де може виникнути намір? Тільки у голові. Якщо немає такої голови, то як можна стверджувати про намір? Або це заангажованість, або політичний піар Президента, або непрофесіоналізм. Назвати непрофесіоналом Олександра Медведька я не можу. Це високопрофесійна людина. Залишається два перші варіанти. Або Ющенко довів Медведька до такого стану, що той озвучує такі речі, тобто, кажучи «між нами, дівчатками», дістав його. Адже Медведько вперше це озвучив. Але він не може не розуміти, що такі заяви суперечать Карно-процесуальному кодексу. А Ющенко може подібне заявляти, йому все одно.

- А як з Вами взагалі спілкуються зараз ГПУ і СБУ?

- Вони завжди спілкувалися зі мною нормально і нормально спілкуються зараз. Я б навіть сказав, що дуже тепло спілкуються. А що, я хіба когось обманюю? Я відкриваю статтю Карно-процесуального кодексу, і там чітко написано, що таке намір, що таке те, що таке інше. Хіба можна на таке відповісти «ні»? Це ж не я придумав.

- Днями Віктор Ющенко попросив Росію видати людей, яких підозрюють в його отруєнні. РФ відгукнеться на прохання нашого Президента?

- Я цього не розумію. Ющенко замість Генпрокуратури заявляє, що Росія йому когось не видає. Так ти спочатку звернися до Росії, хай тобі там відмовлять, а потім говори, що тобі відмовили! Але якщо ти туди не звертався, то кого тобі можуть видати, тим більше, якщо у тебе досі немає обвинувачених у справі? Ну, кого ти дуриш?! Можна, звичайно, дурити народ, але дурити слідчу групу, прокуратуру, депутатів і журналістів - це вже смішно. Вони ж теж можуть залізти у Карно-процесуальний кодекс і подивитися, що тільки Генпрокуратура має право вимагати видати і лише обвинувачуваного у справі. Як може видати країна людину, якщо цієї людини ніхто не визнав обвинуваченою у справі про отруєння? Це ж смішно! Давайте ще пошукаємо чорну кішку у темній кімнаті, коли її там немає.

- Володимире Леонідовичу, але чому у цій справі немає обвинувачуваного?

- Тому що якщо людина призначається обвинувачуваною (у нашому разі її повинні призначити, а не винести постанову про обвинувачення), тоді вона має право залучити адвоката. Адвоката можна залучити українського, російського, австрійського, американського, будь-якого! Адвокат матиме право проводити власне розслідування, знаходити власні докази, вимагати судових і процесуальних дій. Тоді вся ця справа розвалиться. Тому до кінця президентської кампанії у нас не буде обвинувачених. А після президентської кампанії Ющенко виїде до Америки, і це вже нікому не буде цікаво.

- Хотілося б дізнатися Вашу особисту думку, це дійсно було отруєння чи грандіозна афера?

- У мене з цього приводу немає особистої думки. У мене є тільки думка, яка сьогодні належить Комісії: ніякого отруєння діоксином не було. Просто підібрали схожу форму на той зовнішній вигляд, який був у Ющенка, і приліпили його до діоксину, влаштували цю «дурку», від якої вся країна гикає і потерпає. Більше того, всі правоохоронні органи примушують створювати цю брехню. Створили піраміду брехні, піраміду обману, монополізували право на мораль, тому що тих, хто сумнівався у цьому отруєнні, називали аморальними людьми. Насправді це можуть робити тільки моральні покидьки.