Схоже, прийнятий днями Верховною Радою закон про збір біометричних даних іноземців, які перетинатимуть український кордон, встиг неабияк переполохати громадськість.
Наприклад, Український Хельсінський союз у вівторок закликав Президента України Віктора Ющенка накласти на цей закон вето, аргументуючи свій заклик нібито обмеженням прав людини – мовляв, в Україні персональні дані не захищені ні законодавчо, ні на практиці.
У свою чергу, експерт Інституту зовнішніх відносин при МЗС України Олександр Палій в інтерв'ю ForUm'у нагадує, що в даний час, згідно міжнародному праву, збір біометричних даних не є обов'язковим, і є внутрішньою справою кожної країни.
«Тому перед введенням такої системи Україна повинна ретельно зважити все «за і проти». Ми не можемо просто йти в руслі моди, яка в даний час є в ЄС», - сказав він.
За словами Палія, для введення системи біометричного контролю в Україні, насамперед, необхідна «аргументована оцінка наслідків введення таких дій».
«Якщо вона хоч на декілька відсотків вплине на злочинність, здійснену іноземцями, тобто сенс вводити таку систему. А якщо це знижуватиме туристичну привабливість або авторитет країни, тоді така система не потрібна», - підкреслив експерт.
Для його колеги, політолога, директора Інституту проблем управління ім. Горшеніна Кості Бондаренка, навпаки, ухвалення такого закону вірне, оскільки, на думку експерта, «наші відносини з Європою повинні бути абсолютно симетричними».
«Я не знаю, чим взагалі керується Український Хельсінський союз, але, ми не повинні демонструвати колінопреклоніння перед Європою, тим паче, що Європа - це не виняткове благо для України і не якась земля обітована. Ми не повинні капітулювати перед Європою, а діяти так само як європейці», - сказав експерт ForUm'у.
За його словами, якщо Європа запроваджує біометричний контроль, то Україні також необхідно запроваджувати це і в Україні, оскільки «злочинність йде до Європи не тільки зі сходу».
«Західні злочинці дуже часто використовують територію колишнього Радянського Союзу як додаткове поле для розгортання своєї діяльності, або просто відсидітися. І тому, якщо вже Європа запропонувала біометричний контроль як метод боротьби із злочинністю, то Україна повинна включатися в цей процес і так само вводити контроль для громадян ЄС, серед яких не тільки доброчесні буржуа і бюргери. Від цього виграють усі», - пояснив Бондаренко.
Практично повністю його підтримує і член комітету ВРУ з закордонних справ, «регіонал» Леонід Кожара.
«Я особисто виступаю «за», щоб наші брали біометричні дані в іноземців, оскільки вважаю, нам потрібно дзеркально відповідати Європі. Більш того, такі картотеки дозволять нам відстежувати людей з якимсь нехорошим минулим», - зазначив політик.
У свою чергу, парламентарій з НУ-НС Ярослав Кендзьор нагадав, що у будь-якому випадку рішення цього питання залежить від українського керівництва, але якби щось залежало від нього, то він би «не йшов на поводі у європейських структур».
«Ясна річ – цивілізована Європа прагне обмежити доступ на свою територію людей з неблагополучною біографією і сумнівною поведінкою. Європа звисока дивиться на світ позаду неї і, швидше за все, дуже болюче сприйме той факт, що якась там держава, зокрема, Україна дозволить собі приймати аналогічні дії стосовно європейців», - сказав нардеп і додав: «В Європи є, можливо і не публічно, а так – «для себе» - пояснення, що наша країна ще не доросла до певної цивілізації. І якби рішення цього питання залежало від мене, я б не йшов на поводі європейських структур і показав би, що, незалежно від того, що про нас думає Європа, ми будемо цивілізованішими, ніж вони, і не використовуватимемо проти них тих речей, про які ми говоримо зараз».
Політик також підкреслив, що така поведінка України була б «козирем» у спілкуванні з ЄС й іншими сусідами.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
