Сьогодні виконується рівно рік з того моменту, коли Юлія Тимошенко вдруге за свою кар'єру стала прем'єр-міністром України. 18 грудня 2007 року Верховна Рада мінімальною кількістю голосів призначила лідера БЮТ главою виконавчої гілки влади.
Нагадаємо, голосування за прем'єра проходило в незвичайному режимі – кожен депутат вставав і говорив, за чи проти він Тимошенко на посаду прем'єра. Процедуру довелося змінити, оскільки під час голосування кнопками Юлії Володимирівні голосів не вистачило.
«Уряд отримав керівника, а країна - надію на ефективну роботу нової урядової команди», - сказав після голосування Президент України Віктор Ющенко.
Пізніше він, правда, почав при всякій слушній нагоді критикувати прем'єра і про надію на роботу Кабміну вже не заїкався.
Сама ж Тимошенко після обрання на посаду прем'єра виразила надію, що новий уряд зможе в найкоротші терміни показати високий клас роботи і пообіцяла втілити в життя програму «Український прорив».
Згідно останнім соцопитуванням, половина українців вважає, що Тимошенко роботу з поліпшення життя українців провалила і їй пора у відставку.
Сама ж Юлія Володимирівна невпинно хвалиться своїми досягненнями і стверджує, що прем'єра кращого країна ще не бачила.
Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що головний позитивний результат, який отримала Тимошенко, політичний. За його словами, Юлія Володимирівна залишилася при владі, їй вдалося відобразити низкуд атак на її прем'єрський статус, коли в липні їй намагалися виразити недовіру.
«Тимошенко залишилася прем'єром, незважаючи на те, що їй пророкували термін повноважень у декілька місяців. Але політичні ризики для неї залишаються, оскільки вона залишилася прем'єром в умовах економічної кризи. Вона братиме на себе відповідальність, а економічна ситуація тільки погіршуватиметься. Цей рік можна умовно розділити на дві половини. Перша половина – до серпня 2008 року. Друга – з осені, яка співпала з початком економічної кризи. Якщо оцінювати прем'єрствування Тимошенко до осені, то не було яскравих досягнень, але вдалося загальмувати інфляцію, іноді не зовсім гуманними для бізнесу методами. Як тільки почалася економічна криза, ситуація загострилася. Зараз ми маємо справу із спадом виробництва», - заявив експерт.
Політолог зазначив, що в соціальній сфері період до вересня українці запам'ятали через знамениту «тисячу» Юліну.
«Проте ця тисяча у когось виявилася з'їденою інфляцією, хтось її не встиг отримати, але вона стала головним результатом соціальної діяльності уряду. З іншого боку, Тимошенко намагалася підвищувати зарплати і пенсії, але з вересня ситуація погіршувалася. Зараз прагнуть хоч би зберегти той рівень зарплат, який був. У будь-якому випадку залишається багато ризиків, які відіб'ються в майбутньому на Кабінеті міністрів», - підкреслив Фесенко.
Президент Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв вважає, що в політичному плані специфіка правління Кабміну 2008 року – це компанійщина. Він зазначив, що створювалося наполегливе враження, що кожного місяця Юлія Тимошенко і її радники вибирали тему, яка інформаційно накривала цілий період.
«У нас була війна з газовими олігархами, війни за коаліцію, відкриття глобальної кризи і боротьба з нею. Так продовжувалося цілий рік. Це відволікало увагу від діяльності уряду на якісь інформаційні феномени. Модель економічного управління країною за рік мінялася тричі. Рік почався з того, що Тимошенко підтримувала лінію максимальної лібералізації. Вона виступала за СОТ, відкриття торгових кордонів, заохочувала імпорт. Пропагувалося зміцнення гривні, наслідком чого став найпотужніший удар по експортерах, які отримали величезні втрати. Друга модель була пов'язана із зміцненням державного сектора. Це війна за Фонд держмайна, ситуація з «Нафтогазом Україна», який планували ввести на міжнародний ринок без посередників. Нинішню ситуацію можна характеризувати як спробу використовувати соціалістичні методи управління. Це використання адміністративних підходів, солідарність з бізнесом, спроба підсилити контроль над діяльністю НБУ», - заявив політолог.
Експерт підкреслив, що діяльність уряду персоніфікована в особі його лідера. Він зазначив, що в 2005 році декілька міністрів відвойовували право проведення власної інформаційної кампанії.
«Були активні Томенко, Терьохін. Цього року міністри представляються сірою масою, де час від часу чути слабкий голос Пинзеника. Усі решта поводяться, як маленькі чиновники з маленькими портфельчиками. Така поведінка пояснюється тим, що Тимошенко – тоталітарний політик, який не допускає навіть іміджевої конкуренції. Підсумки діяльності уряду: у Тимошенко є серйозний недолік, вона так і не змогла вийти на рівень стратегування. Вона хороший тактик, уміє швидко й оперативно ухвалювати рішення, але стратег поганий. До кінця року уряд опинився в стані інтелектуального дефолта. Ця команда не змогла ефективно реалізувати антикризову політику», - повідомив Єрмолаєв.
Політолог, президент соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко позитивно оцінив діяльність Кабінету міністрів.
«Не думаю, що хтось міг підготуватися до останніх подій, був би прем'єром Янукович чи Тимошенко. На початку року Кабмін в основному бився зі своїми ворогами, але тоді ніхто не знав, що потрібно готуватися до економічної кризи. Добре, що цей рік закінчується тим, що немає дострокових виборів, і запрацювала Верховна Рада. Ті параметри, які були показані урядом Януковича минулого року, до фінансової кризи Кабміном Тимошенко трималися. Хоча економічний блок уряду цього року дуже слабкий. Зараз Кабміну потрібно показати, на що вони здатні. Якщо вони не зможуть, тоді потрібно щось з цим робити», - розповів Небоженко.
Народний депутат VI скликання, член фракції НУ-НС Анатолій Матвієнко зазначив, що Юлія Тимошенко хороший політик і стратег.
«На жаль, свою стратегію вона підірвала тим, що, будучи прем'єр-міністром, не відмовилася перекласти на другий план бажання стати президентом України. Вона повірила в те, що ще трохи можна потримати Україну в руслі популізму і дотягнути до президентства. Там уже буде видно, як наводити лад. Помилки Тимошенко серйозно підірвали її авторитет, як здатного глави уряду. Думаю, зараз для Юлії Володимирівни почалися найскладніші за всю її політичну кар'єру часи. Я міг би їй щиро поспівчувати як прем'єр-міністрові, але це закономірна розплата за те, що національні інтереси були поставлені на другий план. Сьогодні Тимошенко пожинає результати своєї політики», - заявив Матвієнко.
Депутат VI скликання Тарас Чорновіл вважає, що поки що до кінця оцінити роботу уряду складно.
«Я б поставив Кабінету міністрів і прем'єру оцінку «незадовільно», коли б не одна обставина: інші виявилися ще гіршими. Ми не можемо до кінця оцінити роботу уряду. Є море популізму, купа різних проблемних рішень, які негативно впливають на країну. Але загальний результат діяльності Кабміну був би кращий, якби не було постійної війни між гілками влади, я з упевненістю сказати не можу. Тому поставлю Кабміну оцінку «задовільно», але не більше», - зазначив депутат.
Нардеп підкреслив, що Тимошенко працювати може, вміє приймати адекватні рішення, але коли Юлія Володимирівна йде до влади або бореться за вищий її ступінь, вона включає популістський запас, який нівелює всі її позитивні рішення.
«Якби не було зовнішнього впливу на діяльність Кабміну, чинника популізму з орієнтацією на майбутні президентські вибори, результати були б кращі. Я не думаю, що цей уряд використовував на 100% свої можливості. У цьому випадку вони могли б розраховувати на оцінку «добре»», - підсумував Чорновіл.
Народний депутат, член фракції БЮТ Лев Бірюк заявив, що рік роботи цього уряду – це рік героїчної праці в протиборстві не тільки з офіційною опозицією, але і з «любими друзями».
«Цей рік Юлія Володимирівна працювала над підвищенням рівня життя кожного українського громадянина. У тому, що ми не отримали кращих результатів, винні тільки люди з вулиці Банкова, які просто не давали уряду працювати. Сьогодні студенти отримують стипендію, на яку можна існувати. Були виплачені перші повернення з «Ощадбанку», про які ніхто вже і не мріяв. Співвідношення рубля СРСР до української гривні найбільше на пострадянському просторі, де повертали внески. Не можна говорити, що це рік популізму. Були виплати в Латвії, подивіться, де вона зараз знаходиться в умовах кризи. Уряду не потрібно заважати. Якщо Президент говорить, що за ситуацію в країні на 80% відповідає Кабінет Міністрів, дайте йому нормально працювати. Адже працювати в таки умовах – це героїзм», - заявив Бірюк.
Народний депутат України, член фракції фракції КПУ Леонід Грач назвав уряд Тимошенко «вершником без голови».
«Це уряд, одержимий владою, йде по політичних трупах і соціальних проблемах. Економіка і соціальна сфера перетворилася на «трупність». Люди не мають можливості заробити собі на життя. Кабмін показав крайню неповагу до тих громадян, які є етнічними росіянами. Їм відмовлено в праві на державний статус російської мови. Крім того, в коаліційній угоді, що юридично не відбулася, завуальований майбутній вступ України в НАТО. Після того, як Тимошенко на початку жовтня заявила, що ніякої кризи немає і бути не може, я б на її місці сам би подав у відставку. Їй пора відповідати на багато питань, наприклад, куди поділися багатомільйонні газові борги? Ні про який позитив за рік правління Тимошенко сказати не можна» - підсумував Грач.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом