Влада не втомлюється робити заяви про те, що економічна криза поетапно долається, і жити легшає. Тільки ось повсякденні походи на ринок показують протилежне.
Наприклад, Верховна Рада затвердила пакет антикризових заходів, але результатів поки не видно. Дії Національного банку виглядають хаотичними і неузгодженими.
У вересні-жовтні НБУ кілька разів відмовлявся від підтримки курсу гривні на ринку, звинувачуючи в його розгойдуванні спекулянтів, що в результаті привело національну валюту до рекордної в її історії девальвації до рівня 7 грн./$1 як на міжбанківському, так і на готівковому ринку.
Потім Нацбанк масовими інтервенціями повернув курс на міжбанку до рівня 5,8 грн./$1 і утримував його декілька тижнів, трохи міняючи офіційний курс гривні. Проте 18 листопада він знову не вийшов на міжбанківський валютний ринок, що миттєво привело до падіння гривні до рівня 6-6,10 грн./$1. У результаті валюта майже повністю зникла з обмінних пунктів. Зараз же Нацбанк взагалі відпустив долар, і він знову почав рости.
Дії уряду також не вражають. Досить пригадати провальну боротьбу Кабміну проти подорожчання ліків й інфляції.
Участь же Президента в подоланні кризи і зовсім, здається, обмежується красивими заявами і критикою уряду.
Що ж все-таки робиться в нашій країні для подолання кризи? І які це дії: системні чи хаотичні? Чи є у наших політиків план? Чи вони вважають за краще гасити окремі прояви кризи, не бачивши її в цілому? Про це ForUm запитав у політиків і експертів.
Народний депутат від БЮТ, глава комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики Сергій Терьохін нагадав, що в Україні фінансова криза.
«Фінансовим ринком у нас займається Нацбанк. Роль уряду у виправленні цієї кризи незначна. Кабінет Міністрів намагається знайти способи лікування «ремісії» після хвороби. Роль хірурга повинен виконувати Національний банк. Він з цією роллю не справляється. Зараз Кабміну складно запропонувати методи лікування, тому що він не знає, з якої ноги встане пан Стельмах завтра вранці. Яким чином узгоджуються в світі дії з подолання кризи? Центральні банки починають активно здешевлювати власні валюти. Це робиться для того, щоб гроші знову пішли у вени економіки. Знижуються облікові ставки, збільшуються об'єми рефінансування банківської системи. Банківські регулятори дозволяють збільшувати резерви для того, щоб боротися з можливими неплатежами. Змінюються нормативи ліквідності, що дозволяє банкам з меншими витратами вийти з кризи», - заявив депутат.
Нардеп зазначив, що уряд при цьому вводить загальну економію при витратах публічних фінансів, скажімо бюджету, скорочення непершочергових державних програм.
«Також проводиться консервативна соціальна політика, допомога громадянам і компаніям, які потрапили в неплатежі. Наприклад, у США для громадян, у яких згоріли їхні заощадження в інвестиційних фондах або банках, дається можливість списати їх збитки на зменшення їх податків. У Британії на цьому тижні був прийнятий закон про те, щоб громадяни, які взяли квартиру під іпотеку і тепер не можуть платити, тому що їх вигнали з роботи, потрапляють під програму державного захисту. Відсотки по іпотеці платяться з державного бюджету до тих пір, поки громадянин не знайде собі роботу. Це вважає менш накладним, ніж потім боротися з бомжами. Для всього цього потрібно, щоб Національний банк України привів у нормальний стан фінансову систему. Він цього не робить, тому уряд ніяк не може розібратися, які макропоказники будуть наступного року, а без цього не можна зробити проект бюджету. Вся сіль проблеми знаходиться на вулиці Інститутській, а не на вулиці Грушевського», – заявив Терьохін.
Депутат від ПР, член комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Олексій Плотніков не бачить системних дій щодо подолання кризи. За його словами, уряд намагається зробити Національний банк винним у всіх бідах. Якогось чіткого плану і кроків немає.
«Зараз потрібно нормалізувати валютний ринок, зробити так, щоб уляглася паніка. Необхідно привести в порядок банківську систему і допомогти експортно-орієнтованим підприємствам. Експортери постраждали насамперед. Потрібно спробувати нормалізувати ситуацію на ринку праці. Безробіття, швидше за все, буде рости. Необхідно думати, що робити з безробітними, як їх утримувати. Кроки щодо подолання кризи нескладні. Але потрібно, щоб уряд і Нацбанк робили їх, а не шукали винуватих», - розповів Плотніков.
Депутат України від НУ-НС, заступник главиу Комітету з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва Ксенія Ляпіна заявила, що поки що не видно плану уряду щодо подолання кризи. За її словами, окремі дії ми спостерігаємо, але системності немає.
«Нацбанк виконує свої функції, наприклад, щодо кредиту МВФ і рефінансування банків. Інше питання, не завжди банківська система раціонально використовує гроші на рефінансування. Нам би хотілося, щоб банки вкладали гроші в інвестиційні проекти реального сектора економіки. Поки що ми не бачимо цього руху на кредитування економіки. Банки сьогодні не можуть фінансувати ризикові проекти, а в умовах розгорненої кризи більшість проектів усе-таки ризикові. Банки розриваються між бажанням вкласти гроші в цікаві проекти і ризиком», - розповів депутат.
Нардеп підкреслила, що уряд поки що слабенько виконує свої функції. За її словами, у Кабміну є маса важелів, якими вони можуть скористатися поки Верховна Рада загниває.
«Парламент нічого не може зробити, поки він не перейде через потокову політичну ситуацію. «Регіонали» прикидаються «мідним тазом» і говорять, що не несуть відповідальність за ситуацію. Хочу їм нагадати, що вони несуть відповідальність за відсутність спікера. Голова Верховної Ради не красуня-дівчина, щоб усім подобатися, але Яценюк був особою, що мала право підписувати документи. Парламент міг би домовитися про економічні зміни, але без спікера це неможливо», - розповіла депутат.
Депутат від ПР, член Комітету ВРУ з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва Михайло Чечетов вважає, що в діях уряду, Національного Банку і Президента простежується цей хаос.
«Системний підхід абсолютно відсутній. На жаль, ми не бачимо загальної позиції Глави країни, Кабінету міністрів і НБУ. Якби вони мали загальний план подолання кризи і шарахали б то в один, то в інший бік, це було б півбіди. А так ми спостерігаємо в кожній з перерахованих структур свій окремий хаос. Метод виходу з кризи – це нові парламентські вибори. Тільки так до влади можуть прийти фахівці і витягнути країну з прірви», - розповів депутат.
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин згоден з тим, що в уряду немає плану подолання кризи, хоча в основі його міг би стати план МВФ.
«Швидше за все, основним завданням влади було отримання кредиту МВФ. Вона не особливо турбувалася про те, що буде далі. Що можна зробити? Потрібно вибрати два-три пріоритети, які могли б допомогти вийти з кризи. До них би я відніс істотне зниження податкового тиску. Причому не символічне – на 1%, а до 13-17%. Міркування про те, що податкові зміни будуть введені впродовж півроку, хороші тоді, коли нічого не хочеться робити. Потрібно понизити і розподілити податок на прибуток, щоб податок зараховувався і по місцевих бюджетах. Зниження вартості ПДВ може навести лад і в його відшкодуванні», - розповів експерт.
Економіст заявив, що зараз потрібна негайна приватизація, розмови про те, що зараз не час приватизувати, недоцільні.
«Час може ніколи не настати. Якщо пригадати «Укртелеком», то його ринкова вартість з року в рік тільки знижується. Якщо ми ще потягнемо, він нікому не буде потрібний. Також необхідна дерегуляція, звільнення малого і середнього бізнесу, поліпшення можливості входу-виходу в бізнес. Це може базуватися на готовій програмі підготовки до Євро-2012. Для нас це хороший зовнішній чинник, який допоможе задіювати багато внутрішніх ресурсів. Це прихід інвесторів, стабілізація національної валюти, вирішення проблеми безробіття, замовлення для металургійної промисловості», - розповів Юрчишин.
Науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Всеволод Степанюк виразив побоювання з приводу того, що Національний банк замість того, щоб виконувати свої функції гаранта стабільності грошової валюти і українського фінансового ринку, почав грати в корупційні схеми з експортерами і власниками великих сум.
«Подібні скачки валюти вигідні експортерам, тому Нацбанк і не стримує валюту. Те, що твориться на валютному ринку, не можна назвати нормальним. Дуже цікаво, що Нацбанк влаштовує не інтервенції, а аукціон. Це додатково стимулює зростання валюти. Насамперед задовольняються заявки тих, хто готовий дорожче купити валюту. Що стосується боротьби уряду з кризою, то ніякої боротьби не спостерігається. Я не бачу ні нових законопроектів, ні зниження податків, як це відбувається в сусідніх країнах. Немає ніяких дій», - заявив експерт.
Економіст висловив думку, що Україна взяла на себе дуже багато міжнародних зобов'язань, які їй абсолютно невигідні.
«Для боротьби з кризою не можна слідувати рецептам ЄС і Сполучених Штатів. Це багаті країни, у них багато грошей і ринкові відносини, що краще склалися, ніж у нас. Уряд повинен захищати внутрішній ринок і власного виробника. Саме власний виробник створює робочі місця. Для боротьби з кризою потрібно концептуально переглянути місце України в світі. Можливо, вийти з низки міжнародних договорів. Наприклад, у рамках СОТ ми не можемо захистити внутрішній ринок і поліпшити торговий баланс. Криза – це наслідок непродуманої політики, яка була направлена на підлещування США в збиток інтересів України. Усі ці речі потрібно переглянути. Якщо ситуація розвиватиметься так, як зараз, боюся, що Україна з кризи не вийде ніколи», - розповів Степанюк.
Економічний експерт Євген Ніколаєв вважає, що Україні пора звернути увагу на кадрову проблему.
«Схоже, що справа не тільки в корупції і складній політичній ситуації. Я не впевнений, що у нас достатньо людей, котрі добре уявляють собі, що потрібно робити в ситуації, подібної до тієї, в якій опинилася країна. Причому це відноситься не стільки до політиків і міністрів, серед яких чимало дійсно сильних і грамотних фахівців, скільки до величезної армії співробітників апаратів різних установ. Саме ці люди займаються оцінкою ситуації, підготовкою рішень, наданням їх своїм керівникам, контролем за їхнім виконанням та іншою «технічною» й аналітичною роботою», - підсумував Ніколаєв.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
