У кожному населеному пункті Чернівецької області встановлять пам'ятний хрест жертвам Голодомору. Про це повідомив заступник голови Чернівецької ОДА Борис Баглей.
За його словами, на території Чернівецької області проживають майже шість тисяч очевидців Голодомору. У 1946-1947 роках, коли ця трагедія зачепила Буковину, смертність у краю зросла в 4-5 разів.
Баглей зазначив, що зараз у кожному районі створені робочі групи, які займаються збором свідоцтв очевидців Голодомору. Саме за матеріалами цих свідоцтв видана «Національна книга пам'яті жертв Голодоморів 1932-1933, 1946-1947 років в Україні. Чернівецька область», презентація якої відбудеться 21 листопада в Чернівцях. «Аналогічні видання будуть підготовлені і видані в кожному районі і окремо в Чернівцях», - додав заступник губернатора, якого цитує «УНІАН».
Баглей повідомив також, що під час вшановування пам'яті жертв Голодомору 21 листопада в Чернівцях буде освячений пам'ятний камінь на розі вулиць Шевченка і Російській, у кожному населеному пункті на території колишньої Бесарабії буде встановлений пам'ятний хрест жертвам Голодомору, в школах області будуть проведені уроки пам'яті, а 22 листопада відбудуться панахиди по загиблих з голоду, загальнонаціональна хвилина мовчання і загальнонаціональна акція «Запали свічку».
«Я не розумію, як у населених пунктах області до цих пір існують вулиці, які носять прізвища тих, хто пригноблював український народ. Це знущання із загиблих з голоду. Пам'ятники і пам'ятні знаки особам, причетним до організації і здійснення Голодомору 1932-1933, 1946-1947 рр., політичних репресій, необхідно демонтувати, а вулиці, площі, провулки, проспекти, парки і сквери в населених пунктах області, назви яких пов'язані з такими особами, перейменувати», – заявив заступник голови Чернівецької ОДА.
Як повідомляв ForUm, на цьому тижні в Україні почалися заходи пам'яті 75-х роковин Голодомору 1932-33 років. У рамках цих заходів у Києві пройде міжнародний форум за участю представників міжнародних організацій високого рівня, зокрема, ЮНЕСКО, ОБСЄ, Європарламенту, ПАРЄ і президентів семи держав - Македонії, Естонії, Польщі, Латвії, Литви, Грузії, Боснії і Герцеговини.
