Державний секретар МЗС ФРН Гернот Ерлер підтвердив готовність Німеччини продовжувати діалог з Україною з питань європейської і євроатлантичної інтеграції.
Як повідомили у прес-службі МЗС України, про це Ерлер сказав під час зустрічі з заступником міністра закордонних справ України Костянтином Єлісеєвим.
Єлісеєв повідомив співбесідникові зміст коментаря МЗС України у зв'язку з висловлюваннями Ерлера щодо євроатлантичних прагнень України і зазначив, що рішення про інтеграцію України в НАТО було ухвалене на Бухарестському саміті Альянсу і залишається незмінним.
У відповідь Ерлер зауважив, що Німеччина не ставить під сумнів можливість України робити внесок у міжнародні миротворчі зусилля під егідою НАТО і привітав у зв'язку з цим її вагомий внесок. Він також зазначив, що стратегічне рішення Бухарестського саміту залишається чинним, передає «УНІАН».
Державний секретар МЗС ФРН зазначив, що деякі його цитати, які прозвучали у ході відеомосту Москва-Берлін, були неправильно інтерпретовані пресою. Він також наголосив, що окремі висловлювання відображали його особисту думку, а не позицію уряду ФРН.
Як повідомляв ForUm, 22 жовтня МЗС України висловило здивування з приводу висловлювань Ерлера під час відеомосту Москва-Берлін.
Ерлер сказав, що продовження Україною курсу на інтеграцію в НАТО загрожує розколом країни. Він зазначив, що в Україні щодо питання вступу в НАТО є протилежні точки зору.
При цьому Ерлер підкреслив, що ставлення до вступу в НАТО дуже чітко розподіляється територією України: схід – категорично проти, захід – за вступ до Альянсу.
«Доти, доки стан такий, абсолютно очевидно, що існує велика небезпека нестабільності в Україні, і продовження курсу на інтеграцію в НАТО призведе до ще більшого розколу країни. Ми не маємо наміру дестабілізувати сусідню країну такими кроками, які можуть призвести до її розколу», - підкреслив Ерлер.
За словами Ерлера, стримана позиція Німеччини щодо приєднання України і Грузії до ПДЧ жодним чином не пов'язана з останніми подіями на Кавказі. За його словами, побоювання Німеччини та інших країн ЄС стали очевидними на Бухарестському саміті НАТО. Ерлер додав, що це стосується внутрішньої готовності країн інтегруватися до Альянсу, хід внутрішніх реформ, роботи демократичних інститутів і можливості робити внесок у безпеку НАТО. «Поки немає причин говорити про такі високі стандарти кандидатів», - сказав він. Ерлер вважає, що з моменту Бухарестського саміту мало що змінилося, і ці чинники гратимуть велику роль під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у грудні.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
