Фінансування соціальних програм із Державного бюджету, очевидно, випало з переліку пріоритетних завдань Кабінету Міністрів під керівництвом Юлії Тимошенко. Такий висновок зробив Глава Секретаріату Президента України Віктор Балога, проаналізувавши офіційну статистику виконання Держбюджету за перше півріччя цього року. Про це ForUm’у повідомили у прес-службі Глави держави.
Хоча на кореспондентських рахунках зараз накопичено близько 20 млрд. гривень, лише 63 бюджетні програми (7,1 % від всієї кількості) фінансуються повністю. Зовсім не розпочато виконання 139 програм, а асигнування на 50 програм менші 5% від обсягу, запланованого на цей період.
«Складається враження, що єдине завдання уряду в бюджетній сфері - це забезпечити красиву цифру надходжень, аби вкинути суспільству чергову порцію переможних звітів про наповнення державної скарбниці. Однак бюджет - це не тільки доходи, а й видатки. А їх якраз немає на важливі соціальні програми з медицини, охорони здоров'я, безпеки праці, житлового будівництва, науки. Навмисно притримуючи передбачені бюджетом кошти, Кабмін завдає болісного удару по чутливих для людей сферах. Керівники місцевих органів влади, бюджетних установ постійно скаржаться на те, що уряд не дає ані копійки на гуманітарні програми, які мають бути втілені саме зараз, а не колись, через кілька місяців. Це різко дисонує з невпинними піар-заявами урядовців про соціальну спрямованість Держбюджету».
Балога вказав, що за останні місяці Кабінет Міністрів не спромігся відкрити фінансування з таких програм охорони здоров'я, як впровадження інноваційних технологій виробництва технічних засобів реабілітації інвалідів (на це передбачено 100 млн. гривень), подолання епідемій туберкульозу та СНІДу, окремі заходи з лікування цукрового діабету. Лише 1/10 частину коштів спрямовано на боротьбу з туберкульозом, профілактику та лікування СНІДу, лікування онкохворих. Всього 6,6 млн. із 60,9 млн. гривень виділено на будівництво та реконструкцію Національного інституту раку.
Глава Секретаріату констатує, що з початку бюджетного року стабільно не фінансуються заходи щодо підтримки соціального захисту дітей, ані копійки не пішло на дотації роботодавцям для забезпечення молоді першим робочим місцем. Закорковано фінансування програм інформатизації освітніх закладів, а на ремонт студентських гуртожитків Кабмін «щедро» виділив 400 тис. із передбачених 40 млн. гривень, хоча ці роботи треба провести якраз до початку нового навчального року.
«Нуль міцно вкорінився у статті видатків на заходи з передачі об'єктів соціальної інфраструктури, які перебувають на балансі вугледобувних підприємств. За півроку лише на чверть профінансовано програму державної підтримки шахт, їх технічного переоснащення та капітального ремонту обладнання. Усього 8 млн. гривень із запланованих 105,2 млн. виділено на охорону праці та підвищення рівня техніки безпеки на копальнях, у тому числі на дегазацію вугільних пластів. Напевно, від цієї статистики Прем'єра має пробрати не менше, ніж від екскурсії в шахту. Втім, роздавати обіцянки під спалахи фотокамер набагато приємніше, ніж підтверджувати їх на ділі», - зауважив Балога.
Особливу увагу керівник президентського Секретаріату звернув на стан фінансування програм в агропромисловому комплексі, що має виняткове значення з огляду на стрімке здорожчання харчових продуктів як у нашій країні, так і в світі. У цій галузі цифри бюджетних видатків також дуже далекі від необхідних. Зокрема, на формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом, товарні та фінансові інтервенції на аграрному ринку надійшло 66 млн. із передбачених 1 млрд. 773 млн. гривень, тобто 3,7%. На фінансову підтримку сільськогосподарських підприємств через здешевлення кредитів виділено 136 млн. із 1 млрд. гривень. Крихти від бюджетного пирога перепали селекціонерам (800 тис. із 90 млн.), зовсім не фінансуються програми державного пільгового кредитування індивідуальних сільських забудовників і формування національних сортових ресурсів.
«Кабінет Міністрів очікує зиску від великого урожаю, проте на тлі наведених цифр його розрахунки скидаються на звичайне пограбування: при мінімумі вкладень - максимальний результат. Стосовно селян це, принаймні, нечесно. Крім того, нинішнє копійчане фінансування програм в АПК матиме довготривалий негативний ефект».
Водночас Балога констатував, що уряд дещо збільшив виділення коштів на культурну сферу, хоча темпи асигнувань вельми мляві. «Ще недавно видатки на випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга», заходи з охорони культурної спадщини були нульові, зараз на ці цілі виділено аж по 100 тис. гривень. Програма забезпечення розвитку та застосування української мови фінансується лише на 2%, створення музейного комплексу «Мистецький арсенал» - на 4,5%. Ці жалюгідні суми не дають ані найменших підстави прогнозувати досягнення Кабінетом міністрів якогось реального, а не паперового культурного прориву».
Глава Секретаріату підкреслив, що стан фінансування державних програм залишатиметься під постійним контролем Президента. На сьогодні є всі підстави вимагати від уряду звіту щодо бюджетних видатків на соціальну сферу. «Потрібно популістські гасла трансформувати у відповідальність за зроблене, а точніше - за невиконані зобов'язання», - підкреслив Балога.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом