США наполегливіше просуватимуть Україну в НАТО

США домагатимуться включення Грузії та України в План дій щодо членства в НАТО. Про це заявив на Капітолійському пагорбі в.о. заступника Держсекретаря США Денієл Фрід. Він виступив у комітеті палати представників у закордонних справах конгресу на слуханнях, які були присвячені підсумкам саміту НАТО, що пройшов у Бухаресті 2-4 квітня.

Як зазначив Фрід, «у наступні кілька місяців ми продовжуватимемо тісно працювати з Грузією і Україною та нашими союзниками по Альянсу з метою досягти консенсусу щодо термінів підключення Грузії та України до Плану». «З цього питання на саміті відбулася одна з найцікавіших і найскладніших дискусій, - сказав в.о. заступника держсекретаря. - І лідери країн-членів НАТО одностайно оголосили, що Україна і Грузія стануть у майбутньому членами Альянсу». «Це було виняткової важливості стратегічне рішення, яке дозволяє уникнути проведення розмежувальної лінії у Європі», - продовжив політик.

За словами Фріда, «це правда, що Грузія і Україна мають ще багато чого зробити». «Вони знають це і визнають, що сьогодні не готові до членства в НАТО, - вказав в.о. заступника держсекретаря. - Ці країни повинні ще відповідати встановленим НАТО стандартам. Але ухвалене Альянсом рішення означає, що їхній вступ до НАТО - питання часу», передає «ЛІГА».

Нагадаємо, напередодні Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Вільям Тейлор заявив, що незалежно від того, хто стане наступним президентом США, Сполучені Штати гарантують підтримку України у її євроатлантичних прагненнях.

Вирішення питання про підключення Києва і Тбілісі до ПДЧ передано главам МЗС країн-членів Альянсу, які зберуться у грудні в Брюсселі. Як раніше роз'яснив помічник президента Джорджа Буша з національної безпеки Стівен Хедлі, для позитивної відповіді все одно буде потрібне досягнення консенсусу. За його словами, на робочому засіданні на саміті, де йшла дискусія щодо Грузії та Україні, «висловлювалося занепокоєння, головним чином, з двох аспектів: по-перше, чи змогли закріпитися демократичні реформи у цих країнах і наскільки їхні політичні системи стабільні, та, по-друге, невирішені спірні питання в Грузії з Абхазією та Південною Осетією».