Помічники Буша до останнього сподівалися, що Україні дадуть ПДЧ

Помічники президента Джорджа Буша сподівалися, що Україна і Грузія все ж таки приєднаються до Плану дій щодо членства в НАТО, навіть при тому, що прагнення обох держав не викликали схвалення більшості на саміті в Бухаресті. За їх словами, вони прагнули мінімізувати негативні наслідки, викликані в цьому спірному питанні на зустрічі в Бухаресті. Але, проте, вони визнали свою поразку в спробах дозволити двом колишнім радянським республікам приєднатися до ПДЧ, - пише газета «Файненшиал Таймс».

26 розділів урядів прийшли до угоди обговорити дане питання в грудні на наступній зустрічі міністрів закордонних справ НАТО.

Німеччина і Франція, які не були згодні з позицією США щодо даного питання, оспорювали позицію адміністрації Буша. Представники обох країн сказали, що цього року надання ПДЧ Україні і Грузії просто неможливе.

Росія, яка наполегливо виступала проти приєднання цих двох країн до ПДЧ, так само була впевнена, що США програє в даній суперечці. Дмитро Рогозін, посол Росії в НАТО, сказав: «Знадобиться мінімум рік, щоб Грузія вирішила свої територіальні проблеми, а в Україні змінилася кількість прихильників НАТО».

Разом з тим, текст завершального комюніке, в якому мовиться, що заяви Грузії і України прийняті і що вони можуть «стати членами НАТО», приніс нові надії колишнім радянським державам.

Давид Бакрадзе, міністр закордонних справ Грузії привітав завершальну угоду і сказав: «Цей документ символізує велике історичне досягнення у відносинах між Грузією і Альянсом».

Старші радники британського прем'єр-міністра Гордона Брауна сказали, що результат дискусій з даного питання «в значній мірі пішов по шляху Вашингтона».

Канцлер Німеччини Ангела Меркель відстоювала позицію, що надання ПДЧ двом державам на даному етапі є передчасними і серйозно розсердить Кремль.

Стівен Хедлі, американський радник з національної безпеки сказав, що під час вчорашніх слухань пані Меркель була оточена «10 або 15 міністрами закордонних справ» від держав НАТО, оскільки вона прагнула бути посередником у завершальному комюніке щодо розширення НАТО в східному напрямі.