Румунія попросила країни-члени ЄС і Єврокомісію вплинути на Україну з метою змусити її не розвивати канал «Дунай-Черне море».
Відповідна позиція Румунії була проголошена третього березня на засіданні Ради міністрів з питань охорони навколишнього природного середовища ЄС.
Румунія, зокрема, відзначила, що 18 січня Україна інформувала її про схвалення остаточного рішення про поглиблення гирла Бистре. Посилаючись на результати дослідження спеціальної міжнародної комісії, створеної у рамках Конвенції за оцінкою наслідків для навколишнього середовища в трансграничному контексті, Румунія відзначила, що поглиблення гирла для створення судноплавного каналу може привести до негативних наслідків для загальної динаміки всієї дельти Дунаю.
Румунська делегація також виразила переконання в тому, що своїм рішенням Україна зруйнувала двосторонні консультації і проігнорувала міжнародне законодавство про можливий трансграничний вплив проектів на навколишнє природне середовище, - передає «УНІАН».
Румунія також інформувала Раду міністрів ЄС про те, що передала свою відповідь Києву, в якій виклала свою позицію. Крім того, Румунія інформувала про рішення України всі основні міжнародні організації, що займаються захистом навколишнього природного середовища, зокрема, секретаріат Конвенції за оцінкою наслідків для навколишнього природного середовища в трансграничному контексті, секретаріат конвенції Берна по охороні дикої природи Європи і її видів, секретаріат Рамсарської конвенції по захисту заболочених територій, Міжнародну комісію по захисту Дунаю і Єврокомісію.
Як повідомляв ForUm, 17 січня цього року міністр транспорту України Йосип Вінський заявив про те, що до кінця року глибоководний канал «Дунай-Чорне море» почне працювати.
За його словами, всі роботи по організації судноплавства на каналі раніше були організовані неправильно. Тому, за словами міністра, спочатку буде побудована гребля, а потім буде прочищений канал.
12 травня 2004 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про будівництво в українській частці дунайського гирла Бистре 3,5-кілометрового глибоководного каналу «Дунай-Чорне море». 26 серпня 2004 року в Одеській області відбулося урочисте відкриття першої черги цього каналу.
На будівництво першої черги каналу завглибшки до 5,8 м було витрачено близько 150 млн. грн. Проте канал замулився і судноплавство було припинено.
Відновлення навігаційного прорізу для забезпечення проходу судів з осіданням 5,0 м по каналу було зроблено до весни 2007 року. З кінця квітня в експериментальному режимі було відновлено судноплавство по каналу «Дунай-Чорне море», повністю відкрити судноплавство планувалося з травня, потім з осені 2007 р., проте цього так і не відбулося.
Повний розвиток каналу передбачає проведення робіт для забезпечення проходу судів осіданням 7,2 м. Довжина суднового ходу повинна скласти 172,36 км., довжина морського підхідного каналу – 3,432 км.
Минулого року тодішній міністр транспорту і зв'язку України Микола Рудьковський заявляв, що будівництво греблі і поглиблення каналу «Дунай-Чорне море» буде завершено до кінця 2007 року.
Румунія активно виступає проти будівництва каналу в гирлі Бистре, вважаючи, що це вплине на екологію дельти Дунаю. Україна неодноразово заявляла про відсутність підстав для таких заяв.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
