Масниця - давнє християнське свято, яке дісталося нам ще з язичництва, ритуал проводів зими і зустрічі весни. Весна - це, перш за все, пробудження землі, початок нового життя і певного роду пробудження сонця, яке з приходом весни починає все яскравіше розгоратися, подовжуючи дні.
Саме на його честь на Масницю пекли млинці, які є головним і невід'ємним атрибутом свята. Відвіку вважається, що, з'їдаючи круглий, рум'яний, гарячий млинець, такий схожий на сонце, людина з'їдає і частинку його тепла і могутності.
Ще за язичництва Масницю пов'язували з днем весняного рівнодення. Але з приходом християнства Масниця почала святкуватися в останній тиждень перед Великим постом, за сім тижнів до Великодня. Слід також зазначити, що тривалий час Масниця для слов'ян була і Новим роком, який на Русі до XV століття святкувався в березні.
Назва ж самого свята виникла через те, що упродовж тижня напередодні Великого поста по православному звичаю з їжі вилучається м'ясо, вживати ж можна молочні продукти, тому і печуть масничні млинці, пише «ЛІГА».
Масниця триває цілий тиждень, який так і називається, - Масничний тиждень (ще його називають «сирним» і «мясопустним»). Кожен день цього тижня має свої назву і звичаї, які витікають із назви. Так, наприклад, понеділок називають «зустріч». Цього дня добудовують крижані гори і гойдалки, і вже починають пекти млинці. Перший же млинець віддають убогим на поминання покійних.
Вівторок називають «заграш». Цього дня з самого ранку починаються веселі ігри, молодь запрошується кататися з гірок. За веселість же пригощають млинцями.
Середа - «ласунка». Цього дня господині чинять за приказкою: «Що є в печі – все на стіл мечи». На першому місці зі всіх ласощів, звичайно ж, млинці. На Ласунку тещі запрошували зятів на млинці, а щоб забавляти зятів скликали всіх рідних.
Четвер - «розгуляй». З цього дня Масниця починається на всю потужність. А також допомагають цього дня сонцю прогнати зиму. Для цього влаштовують катання на конях «по сонечку» (за годинниковою стрілкою навколо села).
П'ятниця - вечір «тещі». Тепер прийшла черга зятям запрошувати у гості до себе тещ і пригощати їх млинцями.
У суботу, на «зовичені посиденьки» (зовиця - сестра чоловіка) молода невістка запрошувала до себе у гості зовиць і рідних чоловіка. Якщо сестри чоловіка були незаміжні, то невістка на гостину скликала і своїх незаміжніх подруг. Але якщо зовиці були вже заміжні, то вона запрошувала рідню заміжню. Молода невістка мала була обдарувати своїх зовиць подарунками.
Останній день Масниці називається Прощена неділя. Цього дня слід просити вибачення в усіх рідних і знайомих за всі образи, тим самим звільняючись від гріхів перед Великим постом. Також в останній масничний день спалюють солом'яне чучело - символ зими, проводжаючи її до наступного року. Попіл же від чучела розвівали над полями - «на багатий урожай».
Багато звичаїв цього старого і веселого свята вже давно забулися, але незмінним залишилося головне - «їсти до гикавки, пити до першіння, співати до надсади, танцювати до упаду».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом