Нещастя трапилося, коли всі мешканці звичайної маріупольської квартири на 8-му поверсі були вдома. Молода мама поралася на кухні, батько родини щось робив по господарству. А старенька бабуся грала з немовлям Аміною (їй 1 рік і 3 місяці) - тримала її за ручки, а та стрибала на горі подушок, які старенька складає на дивані прямо біля підвіконня. Настрибавшись, Амінка сіла на подушки відпочити, а бабуся на хвилинку вийшла до іншої кімнати. Коли повернулася, дитини у кімнаті не було.

«Я побачила, що вікно прочинене, і машинально пішла його закривати, - розповіла нам 82-річна бабуся Аміни Раїса Сергіївна. - Тільки взялася за ручку, раптом чую звідкись знизу дитячий плач і - «Мама, мама!». Виглянула - а Аміночка там! Далі все як у тумані... Пам'ятаю, ми всі бігли вниз. Принесли її додому. Вона вся бліда, перелякана, заплакана. У землі, куди вона впала, досі вм'ятина залишилася. Те, що земля була м'яка і мокра, її і врятувало».

Виявилося, що поки бабусі не було, малятко вилізло на підвіконня нещодавно вставленого склопакета, смикнуло за ручку, відкрило вікно і полетіло вниз...

Місце, куди впала Аміна, дійсно виразно видно - там утворилася ямка. За кілька сантиметрів від вм'ятини лежить пляшка з-під горілки, стирчать гілки обрізаного чагарника. Впади маля на них, навряд чи б вижило, пише «Комсомольська правда» - Україна».

«Швидка» приїхала швидко. Аміну насамперед відправили до реанімації. А коли дівчинку повністю обстежили, лікарі очам своїм не повірили: у крихітки не було ніяких серйозних пошкоджень внутрішніх органів. Навіть струсу мозку не виявили! Лише гематома в області грудей і одне зламане ребро...

Виписати Аміну обіцяють вже через 10 днів. Мама знаходиться з нею - не відходить від доньки ані на крок. Спілкуватися з журналістами навідріз відмовилася.

 
 
Лікарі запевнили, що дитині не потрібна психологічна реабілітація: мовляв, вона ще зовсім маленька, тому навіть не зрозуміла, що з нею сталося. А ось батькам і бабусі допомога психологів була потрібно - від переживань вони певний час навіть виразно говорити не могли.

«Якби з такої висоти впала доросла людина, напевно б загинула, - говорить завідувач відділенням дитячої хірургії маріупольської міськлікарні №3 Олександр Мартинцов. - Дитина набагато легша, та і гілки дерев могли стати амортизаторами. Але, безумовно, Аміні дуже і дуже повезло!»

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

426