Душа проклятої мумії тероризує одеситів? (ФОТО)

Цього тижня один російський телеканал показав сюжет з Одеського археологічного музею, що неабияк налякав жителів міста. Мова в репортажі йшла про мумію жриці-єгиптянки, яка зберігається в музеї. У мумії немає голови, а її ім'я невідоме. За староєгипетськими переказами, душа померлого не може потрапити в замогильний світ, якщо «там» не дізнаються його імені і не побачать його обличчя. Що ж виходить? Душа жриці, мумія якої зберігається в музеї, так і залишилася неприкаяною?

І ще: чим так «відрізнилася» за життя згадана жриця, що, муміфіцувавши тіло, стародавні єгиптяни зважилися відрубати їй голову і зрадити забуттю ім'я, позбавивши тим самим душу можливості потрапити в замогильний світ? Напевно йдеться про жахливу і шокуючу таємницю.

Російські телевізійники підлили масла у вогонь. Вони розповіли, що душа проклятої мумії пустує в музеї. Рухає речі і заряджає відвідувачів негативною енергією. Навіть дивитися на неї нібито не можна: нещастя буде.

Є з цього приводу своя точка зору і в місцевих окультистів.

«Те, що в районі Археологічного музею, зокрема навколо мумій, спостерігаються якісь електромагнітні хвилі в звуковому діапазоні, це не новина, - говорить спиритолог Володимир Кушнарьов. - Душі чують наші питання, те, що про них постійно розказують, і якимсь незрозумілим способом випускають хвилі, що містять інформацію для живих людей. Хвилі бувають різними - це може бути радість, або невдоволення, або гнів», передає «Комсомольська правда» - Україна».

Вплив мумії на собі найбільше повинні, за логікою, відчувати працівники музею. До них і відправилися кореспонденти, щоб встановити істину. Як виявилося, в музеї не одна мумія, а чотири - всі датовані XII століттям до нашої ери.

«Мумії ще в XIX столітті привезли до нас російські лікарі, які допомагали боротися з епідемією холери в Єгипті, - розповіла завідуюча відділом експонування археологічних пам'ятників, кандидат історичних наук Наталія Секерська. - Дійсно, серед них є одна безіменна, голова у якої - від іншої мумії. Є саркофаг, на якому ім'я мумії було стерто (але ми знаємо, що там лежала мумія жриці Неси). Співробітники не бояться, підходять до них, чистять пензликами, знімають пил, і жодна з мумій їх не турбує, як, втім, і гостей музею».