Письменник, журналіст і політичний оглядач Олесь Бузина вважає, що Ющенко не подасть у відставку навіть у разі визнання його Указу неконституційним, оскільки Президент не представляє себе ні на якій іншій посаді. Порівнюючи Майдан-2007 року з «помаранчевим» Майданом, Бузина відзначає, що нинішній - організованіший, менший і гігієнічніший.
Також в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту ForUm’у Бузина розповів про те, коли у нього відкривається сезон моржування, і про юридичний глухий кут, що виник після Указу Президента.
- Олесь, як Ви ставитеся до ідеї дострокових парламентських виборів?
- Для виборів немає ніяких законних підстав. У цьому відношенні абсолютно має рацію Олександр Мороз. Як би там його не називали, але в перший же день, коли почалася криза, це був понеділок, 2 квітня, він абсолютно чітко послався на 90 статтю. Там немає ніяких різночитань. Для виборів немає підстав. Якщо президентська сторона скаржиться, що коаліція переманювала депутатів, то переманювання депутатів не є законною підставою для розпуску Верховної Ради і дострокових виборів. Переманювання депутатів – це на думку людей недобре, я з цим абсолютно погоджуюся. Інша річ – яких депутатів набрали БЮТ, і яких депутатів набрала «Наша Україна». Але, насамперед, БЮТ. Я, побачивши, хто перебігав від БЮТ до «регіоналів», дуже часто думав, що це невелика втрата для БЮТ і ще менше придбання для Партії регіонів. Перш за все - моральне. Я там бачив декількох таких потішних осіб, я просто дивувався, що регіонали їх беруть до себе. Не хочу зараз називати імена, але вони справляли на мене саме таке враження. Але, проте, як би це по-людськи не виглядало недобре, все, що не заборонено законом – дозволено. І, як не дивно, у нас навіть цей «перебіг» депутатів не заборонений. У нас немає кріпацтва для депутатів. У нас Юлія Тимошенко поки що не повноправна поміщиця-Салтичиха в своїй фракції, а всього лише Юлія Тимошенко, громадянка України. І хай у неї навіть є англійський зять, але це не дає їй права поводитися так, як вели англійські феодали в XII столітті до ухвалення Великої хартії вільностей.
- Але, якщо припустити, що дострокові вибори відбудуться, наприклад, у жовтні - яка партія, на вашу думку, набере більшість голосів?
- Чесно скажу – я не можу бути пророком, тому що в українців дуже мінливий настрій. Якби вибори відбулися тоді, коли їх хотіли Тимошенко і Ющенко – 27 травня – я думаю, що вони б «продули» ще більше, ніж минулого року. Минулого року все було навпіл, і все вирішив перехід Мороза, причому перехід Мороза на сторону коаліції. Хай Юлія Володимирівна загляне в свою жадібну жіночу душу і побачить, що вона старому заслуженому політичному діду Морозу не хотіла дати спікерство, на яке він мав повне право. Нічого б цього не було, була б коаліція на чолі з Тимошенко, якби не її жадібність.
До осені ситуація може ще п'ять разів змінитися в той чи інший бік. Може змінитися настрій виборців. Знаєте, ті, хто голосує за біло-синіх – вони за великим рахунком ще в 2004 році були більш-менш задоволені своїм життям. Кожний по-своєму. Хтось за принципом: лише б війни не було, лише б Україна не розпалася, лише б якась влада тверда була, а не щодня безладдя в голові у керівників країни. Хтось заробив грошей – хто більше, хто менше, хто став за цей час мільйонером, а хто просто одержує свої 250, 300 або 400 доларів і теж задоволений. За регіоналів голосуватимуть ті, хто, загалом, задоволений. І тому у регіоналів більш стабільний електорат. А ось стосовно електорату Юлії Володимирівни, тут ми ще подивимося. Там народ зібрався емоційний, який вірив у диво. А ось якщо їх чарівниця, їх свята дива не зробила, то після цього люди можуть не тільки зневіритися в святій, а й взагалі в релігії.
- Олесю, а Ви особисто братимете участь у виборах? Якщо так, за кого голосуватимете?
- Я не говоритиму, за кого я голосуватиму, тому що іншим відразу стане образливо. Мені здається, оскільки я, крім того, що письменник, ще і політичний оглядач, то я не повинен нав'язувати свої думки і свої симпатії народу. Але на вибори я обов'язково прийду. Я взагалі жодних виборів не пропустив, окрім першого туру президентських за Януковича. Я знав твердо, що буде другий тур, і я в той час, коли весь народ туди валив, їхав купатися до себе на дачу, оскільки я починав моржування. А назустріч мені мчали з передмість Києва дорогущі джипи з помаранчевими прапорами. Багатий народ виїжджав проголосувати за Ющенка. Але я знав, що буде другий тур виборів, спокійно на другий тур пішов і віддав тоді свій голос. У минулому – можу сказати, віддав свій голос тоді за Януковича, про що, до речі, не шкодую.
- Чи ходили ви на «голубий» Майдан? Чим він відрізняється від Майдану 2004 року?
- По-перше, теперішній Майдан організованіший, менший і гігієнічніший. На помаранчевому Майданв в 2004 році теж стояла маса нормальних простих людей, з ілюзіями, які у щось вірили. Найдивніше, що на помаранчевому Майдані 2004 роки чомусь народ підходив брати до мене автографи як до автора книжки «Вовкулак Тарас Шевченко». Для мене це було найбільшим здивуванням. Я, до речі, з ними не сперечався тоді, в 2004 році. Ну, я думав – люди повинні самі розчаруватися, чого з ними сперечатися? Хоча у мене були інші погляди на розвиток ситуації в країні.
Я скажу навіть, чому я голосував тоді за Януковича. Янукович обіцяв російській мові статус другої державної. Для мене це було найважливішим. Я можу самотужки заробити гроші, я не прошу ні в якого уряду ніяких допомог на свої книжки. Але для мене як для письменника, який пише по-російськи переважно, важливий статус російської мови. Тим більше, у нас є пів-України, де ніколи не було русифікації – це всі південні області. Там російська мова склалася природно, це так звана Новоросія . Це ті землі, які в кінці XVIII століття завоювали у турок і у Кримського ханства. Це землі, починаючи від Донецька і закінчуючи Білгород-Дністровським і Ізмаїлом, включаючи Крим і Одесу. Там, звичайно, є російська мова, і, як я недавно говорив Ганні Герман – ми згодні на принизливий для російської мови статус другої державної. Нас він повністю задовольнить. Мене як киянина він задовольнить. Але мені смішно бачити Жулинського, який починав викладачем російської мови – чого ж він русифікував Україну в 50-і роки? Який же він тепер великий націоналіст? Ось це переламало мої враження.
Зараз на Майдані менше людей, ніж біотуалетів. Хрещатик не забитий, Хрещатик 99 відсотків часу функціонує в нормальному режимі, можна проїхати. Ніхто не стоїть табором на Хрещатику. У 2004 році я залізав на дахи будинків на Хрещатику для того, щоб подивитися зверху на Майдан, який розрісся нібито аж на Хрещатик. Там же всередині був напівпорожній Майдан. Там не сиділи люди битком набиті в 2004 році. Тобто це була така теж піар-акція: бачите, Майдан не може вміщати людей, зайнятий цілий Хрещатик! Як і розмови про те, що на Майдані стоїть 500 тисяч народу. Реально порахували – ну не вміщає він таку цифру. Ніде там розміститися півмільйону народу. Це казка.
- Конституційний суд розпочинає розгляд Указу Президента про розпуск парламенту. Олесю, як ви вважаєте, чи визнає Конституційний Суд Указ Ющенка неконституційним?
- Якщо він розглядатиме справу чесно, то він його визнає неконституційним.
- Чи можливо, що у разі визнання Указу не правовим Ющенком подасть у відставку?
- Ніколи він не подасть у відставку. Ющенко дуже любить зовнішні атрибути влади для того, щоб подавати у відставку. Він себе не представляє ніким іншим. У нього була мрія: стати Президентом. Не так працювати на цій посаді, як просто користуватися повагою. Він же недаремно свого часу говорив, що до вас же приїхав не той, який гусаків пасе, а Президент. Він людина пихата, йому подобається ходити на Банкову, в свій кабінет. Сам статус Президента його підносить у власних очах. Він дорого за це заплатив, скажімо чесно. Шматок здоров'я віддав на це. Як для такого чоловіка, красеня плейбойського типу, я думаю, він не образиться – ну плейбой, у нього американська дружина, дві сім'ї, багато дітей, плейбой, красень чоловік. Такому Президентом бути самий смак.
Потім те, що він видав неконституційний Указ – це ж не є мотивом для того, щоб його відразу автоматично вигнати у відставку. Кучма б тоді взагалі ні дня не мав бути Президентом України. Ну, видав, ну, суд поправить, якщо поправить. Ну і сидітиме далі Ющенко, продовжувати собі правити Банковою і навколишніми селищами.
До речі, казус такий досить дивний – говорю як людина, що трошки набила руку в юридичних моментах - існує велике юридичне питання: чи виконувати Указ Президента, чи не виконувати до того, як суд визнає його конституційним або неконституційним? Це величезне юридичне питання.
- Але ж Указ визнаний діючим?
- Так, він визнаний діючим, але з другого боку Верховна Рада відразу його визнала непридатним для виконання. Якщо ви звернетеся до професійних юристів, одні юристи скажуть, що виконувати, а інші скажуть, що не виконувати. Більше того, ми бачимо, що виник юридичний тупик. Для того, щоб проводити вибори, потрібно приймати зміни до закону про бюджет, а зміни до закону про бюджет не можна прийняти, тому що Президент вважає Раду розігнаною. Але, проте, ми знаємо, що за Конституцією, і тут має рацію Мороз, Рада існує, поки не оберуть нову Раду. Виходить чітко за Швейком, я б сказав так: не поспішай виконувати наказ, можливо, його ще відмінять. Або так: виконувати, але дуже не поспішаючи, не поспішаючи.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
