Керівник юридичного блоку Секретаріату Президента, заступник глави Секретаріату Ігор Пукшин пояснив причини звернення Президента України Віктора Ющенка в КСУ з проханням перевірити конституційність Закону України про Всеукраїнський референдум. Про це повідомляє кореспондент ForUm’у.
«До цього кроку (Президента – ред.) підштовхнуло рішення ЦВК», - сказав Пукшін, нагадавши, ЦВК ухвалила рішення, згідно з яким на вимогу близько 4 млн. українців Центрвиборчком визначив 2 питання для проведення всеукраїнського референдуму: «1) Чи згодні ви з тим, щоб України стала членом НАТО? 2) Чи підтримуєте ви участь України в ЄЕП разом з РФ, Республікою Казахстан і Республікою Білорусь згідно з угодою про формування ЄЕП».
Президент звернувся до ЦВК, оскільки закон про референдум був прийнятий 1991 року, а Конституція в 1996 році і «вона інакше врегулює питання референдуму». На сьогоднішній день, на думку Пукшина, виникає питання щодо предмету референдуму.
«Є стаття 69 Конституції, яка говорить, що народне волевиявлення здійснюється за допомогою виборів і референдуму. Ми вважаємо, що предметом референдуму можуть бути саме нормативно-правові акти, тобто … не будь-яке питання може бути предметом референдуму. Питання, які вже сформульовані, сформульовані так, що ми не можемо призначити референдум… вони можуть бути предметом погоджувального опитування», - відзначив заступник глави Секретаріату, додавши: «На референдум можуть виноситися нормативно-правові акти. Тобто народ повинен проголосувати за ті норми, які пізніше встановлять правила поведінки. Рішення про референдум не потребує додаткового схвалення будь-якого органу. Виходячи з цього, Президент звернувся до КСУ, щоб судді КСУ розтлумачили ст.72 і 74 Конституції відносно предмету питань, які можуть бути предметом референдуму».
На питання журналістів про те, як все-таки, на думку юристів Секретаріату, повинні звучати питання, що виносяться на референдум щодо НАТО, Пукшин відповів: «Питання повинні звучати так: «1) Чи згодні ви, щоб Україна стала членом НАТО, чи згодні ви з ратифікацією угоди про вступ України до НАТО?»
«З ЄЕП ситуація складніша», - уточнив Пукшин – «По-перше з ЄЕП угода підписана. По-друге в угоді є податкові норми, які регулюють податкові взаємостосунки. Згідно з Конституцією норми, які регулюють сферу податків, не можуть бути предметом референдуму».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
