Віруючі зможуть поклонитися одній з головних святинь християнського світу - Десниці св. Іоанна Предтечі - в Києво-Печерській Лаврі з 12 по 16 липня, повідомляє офіційний сайт Української православної церкви (в канонічній єдності з Московським патріархатом).
Як повідомлялося, з 3 по 6 липня Десниця Іоанна Хрестителя перебуватиме в Мінську.
"Після благословення Блаженного Митрополита Володимира мощі св. Пророка і Хрестителя Господня Іоанна доставлять до Києва з Росії", - мовиться в повідомленні УПЦ (МП).
Десницю Іоанна Хрестителя доставили до Росії 7 червня. Святиня побуває в Москві, Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді, Саратові, Ростові-на-Дону, Владикавказі, Єкатеринбургу, Челябінську, Чебоксарах, Києві, Мінську. 16 липня святиню відправлять до Чорногорії.
Дев'ять століть рука пророка знаходилася в Антиохиї, куди, згідно з переказом, була перенесена святим апостолом і євангелістом Лукою, а також в Єрусалимі, на острові Родос, на Мальті, в Австрії. Потім її перенесли в столицю Російської імперії Санкт-Петербург, де з великим благоговінням зберігали протягом століття.
До революції 1917 року вони знаходилися в Росії: спочатку в Гатчині, потім в Санкт-Петербурзі, Москві і знову в Гатчині, передає «Інтерфакс-Україна».
Три святині: Філермська ікона Божої Матері, частина Животворящого Хреста Господня і Десниця святого пророка Іоанна Предтечі були власністю імператорського прізвища. Вони через Естонію були перевезені в Данію, де на той час проживала матір святого імператора-страстотерпця Миколи II удовіюча імператриця Марія Федорівна. В 1928 році, після її смерті, дочки імператриці великі княжни Ольга і Ксенія передали святині митрополиту Антонію (Храповицькому), який перевіз їх спочатку до Німеччини, а потім, у 1932 році, - до Югославії.
Святині опинилися у королівської родини Карагеоргієвичів, у Сербії, що дала притулок багатьом російським емігрантам. Надалі король Петро II Карагеоргієвич, виїжджаючи в квітні 1941 року з початком другої світової війни до Великобританії, зустрівся в монастирі Горний Острог з патріархом Сербським Гаврилом і передав йому святині на збереження. Перед арештом і відправленням у концтабір, патріарх встиг приховати їх у архімандрита Леонтія Митровича.
Після закінчення війни вони були вилучені з монастиря співробітниками югославських спецслужб і вивезені в місто Титоград (Подгоріца). Десницю Іоанна Хрестителя і частину Чесного Хреста Господня передали в 1978 році монастирю Різдва Богородиці в Цетіньї (стара, історична столиця Чорногорії – ред.), а Філермську ікону Божої Матері - в Цетінський музей. Лише в 1993 році, під час відвідування Чорногорії патріархом Московським і всія Русі Алексієм II, святині, у тому числі і Філермська ікона Божої Матері, знову з’явилися у світ.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
