На відміну від міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка українські політичні експерти не вважають, що у відносинах України з Європейським Союзом після «оранжевої революції» сталися значні зміни. Коментуючи ForUm’y недавні заяви голови українського МЗС, політологи зійшлися на думці, що Тарасюк схильний перебільшувати досягнення нової влади на теренах євроінтеграції.
Зокрема політолог Кость Бондаренко вважає, що Тарасюк «видає бажане за дійсне і просто лукавить, коли говорить, що протягом 2005-2006 року у відносинах між ЄС і Україною вдалося досягти більше, ніж в попередні роки». «Насправді основні зрушення в українсько-європейських відносинах сталися в середині 90-х років за часів Леоніда Кучми. А в кінці 90-х Україні вдалося добитися цілого ряду статусних речей в Європейському Союзі. Те, що сталося минулого року, і те, що Тарасюк вважає істотними зрушеннями, ніщо інше як просто результат певної ейфорії Західної Європи після оранжевої революції в Україні, після якої не було зроблено ніяких істотних практичних кроків», - зауважив Бондаренко, додавши, що «якщо подивитися реально, то в Україні почав розвиватися євро скептицизм, більш ніж раніше, а в Європі, більш ніж раніше, україноскептицизм».
На думку шеф-редактора журналу «Політична думка» Володимира Полохала, саме українська влада відстає від суспільного просування в Європу. «Не думаю, що після оранжевої революції ми істотно просунулися на шляху до євроінтеграції. Якщо розуміти її з погляду інтеграції до європейської цивілізації, то сама «оранжева революція» була дороговказом, шляхом і за змістом євроінтеграційною. Я маю на увазі сприйняття практики, норм і стандартів демократії, які домінують в переважній більшості європейських країн. Тут ніякої заслуги тих або інших міністрів немає. Це стосується і суспільних настроїв, колективного світобачення. На рівні суспільства можна говорити про певне просування в бік Європи. Влада ж значно відстає від нього», - зауважив Полохало.
«Складно сказати, наскільки зменшився, і чи зменшився взагалі, рівень корупції і тінізації економіки. Важко говорити про просування в Європу, коли в кризовому стані перебуває судова влада і рівень демократичності судочинства як третьої влади залишається таким, як був до оранжевої революції. Для оптимістичних і мажорних висновків, зроблених під час святкування Дня Європи, з боку держави потрібно було б зробити ще багато необхідних практичних кроків», - вважає експерт.
Як відзначив український політтехнолог Віктор Небоженко: «Міністр Тарасюк перебільшує внесок дипломатії в розвиток відносин в цілому і у відносини між Україною і ЄС зокрема. Єдине її досягнення – ця могутня негативна дія на українсько-російські відносини. І тут Тарасюк досяг більшого».
«Що стосується прийняття України в ЄС, то одна з перших умов – поява міцних україно-натівських відносин, а після цього може постати питання про якесь зближення з Європейським Союзом. Думаю, найближчі 3-4 роки про вступ України в ЄС говорити не варто», - наголосив Небоженко.
На думку наукового співробітника інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Всеволода Степанюка, «те, що сказав Тарасюк, це чистої води пропаганда і самореклама своїх досягнень, яка дуже характерна для цієї влади».
«Я вважаю, що ЄС зараз перебуває в глибокій кризі, як в економічній, так і в інституційній. Невідомо, ЄС існуватиме років через 10 чи ні, і в якій формі. Можливо, у формі єдиної держави. Тоді інтеграція в ЄС - це ліквідація незалежності, що неприпустимо. Тобто говорити зараз про входження в ЄС через 15-20 років - це як мінімум безглуздо», - вказав експерт.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом