Кумівство – або непотизм, коли впливові люди призначають у владу своїх родичів – одна з рис незрілої політики, ризик превалювання особистих інтересів над суспільними. Володимир Зеленський цю практику обіцяв залишити в минулому. Гостро закидав Петру Порошенку цю політичну ваду, і запевняв що за його президентства «кумівства не буде».

Але саме з друзів та бізнес-партнерів Зеленський сформував своє найближче владне оточення – «Квартал 95» частково перебрався на Банкову, частково у парламент, його друг дитинства очолив Службу безпеки.

Як глибоко це явище поширилось серед української політики за часів президентства Зеленського – «Схеми» вирішили простежити на прикладі українського парламенту. Там народні депутати можуть в тому числі за держкошт наймати собі помічників. Щонайменше 15 депутатів із монофракції «Слуга народу» набрали собі в помічники батьків, братів, дружин, чоловіків. Дехто виписує родичам премії з держбюджету та підвищені зарплати.

Та, мабуть, головне – посвідчення помічника народного депутата України – це допуск до владних коридорів і статус державної ваги. «Схеми» поспілкувалися із цими депутатами, розпитуючи, чи не йде це врозріз із політичними гаслами Володимира Зеленського. І вже за тиждень до виходу цього матеріалу – Верховна Рада раптово ухвалила закон, який забороняє близькими родичам ставати помічниками депутатів. А керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія назвав швидке ухвалення закону – прямим наслідком інтересу програми «Схеми» до цієї проблематики.

«Більше ніякого кумівства та кулуарних призначень на посади. Демократія в Україні має стати реальністю разом з вами», – такий допис з’явився на фейсбучній сторінці «Команда Зеленського» 25 лютого 2019 року.

Його супроводжувало одне з чергових відеозвернень кандидата у президенти Володимира Зеленського, в якому він звернувся до українців і розповів, що його непокоїть питання кумівства у владі: «Кому подобається, коли президент призначає на посаду свого кума чи армійського друга? Чому так відбувається вже 28 років?»

«Я розповім Вам про Україну своєї мрії… Де підставою призначення на посаду стають розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей», – також написано в передвиборчій програмі кандидата в президенти Володимира Зеленського.

29 березня – за два дні до президентських виборів – у місті Бровари на Київщині відбувся концерт. Кандидат Володимир Зеленський в оточенні колег та друзів із «Квартал-95».

«Схеми» поставили кандидату Зеленському запитання щодо кумівства у владі – тоді його позиція була переконлива і чітка:

– Скажіть, ваша команда, ваші друзі, можуть стати міністрами?...

– Заспокойтеся, не переймайтесь, кумівства у нас не буде, – відповів він тоді.

Згодом, у травні, Зеленський вже після переможних для себе виборів звернув увагу народних депутатів, для кого вони мають працювати: «Шановні депутати! Сподіваюся, за три тижні поки ви відпочили, ви не забули слова присяги – виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Поки що ви дієте виключно в своїх інтересах».

Відтоді минуло півтора роки. Що змінилося? Чи діють тепер депутати «Слуги народу» – партії Володимира Зеленського – в інтересах своїх співвітчизників? Як ставляться до кумівства в політиці?

Із цими запитаннями «Схеми» звернулися до них самих. Зокрема, і до Миколи Тищенка – який, до того ж, регулярно відвідує Банкову, де розташований Офіс президента.

Депутат Тищенко вважає, що позбутися від кумівства в політиці в Україні – неможливо.

– Як ви ставитесь до кумівства в політиці?

– До кумівства? В Україні це наша національна ідея. Всі куми. Всі – без винятків. Адже в нас у нашій православній слов'янській історії так прийнято, що ми всі друзі навіть не через 5-е рукостискання, а через 2-ге. От у мене таке відчуття, що ми з вами також можемо кумами бути.

– Кандидат у президенти Зеленський обіцяв, що кумівства більше не буде.

– Та ні, такого не може бути. Такого не може бути апріорі в Україні. У нас всі куми.

«Я вважаю, що найбільший вплив на президента має народний депутат Микола Тищенко», – зауважував раніше в інтерв’ю вже колишній керівник Офісу Зеленського Андрій Богдан.

«Кумівства у нас не буде»

Серпень 2020 року. На даху будівлі КВЦ «Парковий» відбувається з'їзд партії «Слуга народу».

Там «Схеми» помітили і керівника Офісу президента Андрія Єрмака, який сидів праворуч від самого Зеленського. І Миколу Тищенка, який сидів позаду Андрія Єрмака – вони, за словами Тищенка, куми.

Журналісти зауважили в першому ряду і помічника президента Сергія Шефіра. Його син за останній рік також став помічником – щоправда, народного депутата від «Слуги народу» із Кривого Рогу Юрія Кісєля.

Також у першому ряді і Руслан Стефанчук – перший віцеспікер парламенту.

Його рідний брат – також народний депутат Микола Стефанчук – теж на з’їзді. За останній рік і дружини обох отримали посади помічниць народних депутатів на громадських засадах. Але не тільки вони.

На з’їзді і Юрій Корявченков – ексколега президента з «Кварталу-95». Дружина Корявченкова завдяки чоловіку стала помічницею депутата на громадських засадах.

Відвідувач з'їзду депутат Олександр Скічко оформив своїм помічником на громадських засадах свого брата, а народна депутатка Людмила Буймістер – свого чоловіка.

Однак і це ще не все.

Депутат Олександр Санченко призначив свого батька помічником депутата, а депутати Ігор Копитін, Георгій Мазурашу, Максим Березін і Богдан Яременко – своїх братів.

Це не всі родичі, які разом із депутатами «Слуг народу» отримали доступ до парламенту та владних кабінетів після того, як потрапили разом з Володимиром Зеленським до влади.

Корявченков: дружина-помічниця

29 серпня 2019 року. Новий склад парламенту приймає присягу. Зокрема, новообрані парламентарі урочисто обіцяють «виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників».

А вже за тиждень, 5 вересня 2019 року, народний депутат Юрій Корявченков подає до апарату Верховної Ради свій список із його помічників на громадських засадах. Там є і прізвище його дружини.

Їй довелося писати заяву на ім’я свого чоловіка – щоб стати його депутатським помічником.

– Яке ваше ставлення як політика до кумівства в політиці? – поцікавились «Схеми» в заступника голови фракції «Слуга народу» Юрія Корявченкова.

– До якого кумівства?

– Взагалі, до такого явища, як кумівство в політиці.

– Я не розумію вас.

– Коли призначають на посади своїх родичів, кумів...

– Призначають не родичів, а якихось професіоналів.

– От у вашому випадку дружину ви призначили, написали заяву...

– Що ви причепились до моєї дружини? Вона на громадських засадах, без зарплати.

– А чим вона займається? Можете розповісти?

– Вона закінчила економічний університет, допомагає мені.

– Чим саме?

– В роботі.

Кісєль: депутатський помічник – син помічника президента

Микита Шефір – син першого помічника Володимира Зеленського Сергія Шефіра.

За збігом обставин, коли Сергій Шефір був співзасновником «Ліги сміху», його син Микита виступав у тій же «Лізі сміху». А коли батько потрапив у владу і став першим помічником президента Зеленського – його син отримав доступ до парламенту. Він помічник народного депутата з Кривого Рогу – Юрія Кісєля.

До слова, родина цього депутата нещодавно придбала майно президента України.

Відповідно до отриманих документів з Верховної Ради, спершу, у вересні 2019 року, депутат Кісєль попросив встановити зарплату Микиті Шефіру в розмірі 6 тисяч гривень.

Через два місяці – уже нове прохання: зарплатня – 24 тисячі. Того ж дня депутат попросив видати Микиті Шефіру і премію в розмірі 20 тисяч гривень. А через місяць – ще одну премію, так само розміром у 20 тисяч гривень.

Таким чином виходить, що син головного помічника президента Зеленського за перші три місяці роботи міг отримати з держбюджету дві премії та чотирикратне підвищення зарплати.

Депутат Юрій Кісєль не захотів розмовляти з журналістами «Схем» телефоном: «По-перше, я вас не бачу, з ким я розмовляю. Під час особистої зустрічі – будь ласка, будь-яке питання».

«Схеми» написали листа до депутата з проханням пояснити, чому він призначив сина помічника Зеленського і з чим саме пов’язані прохання про призначення йому премій та підвищення зарплати.

Невдовзі отримали таку відповідь: «Статтею 34 Закону України «Про статус народного депутата України» передбачено, що народний депутат самостійно визначає кількість помічників-консультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов’язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів».

Березін & Копитін: брата – в помічники депутата

30 серпня в інтерв’ю депутат від «Слуги народу» з Кременчука, що на Полтавщині, Максим Березін одразу після присяги розповідав про свої «радісні відчуття, тому що будуть конструктивні зміни в державі».

А за тиждень, 5 вересня, Березін зробив подання до апарату парламенту з проханням призначити брата Сергія Березіна своїм депутатським помічником. Ще й попросив для нього зарплату – 48 тисяч гривень.

Це навіть більше, ніж за словами деяких парламентарів, виділяють народному депутату для усіх чотирьох оплачуваних помічників разом на місяць.

Такі дії депутата, як оформлення зарплати для родича, можуть вважатися порушенням антикорупційного законодавства. Дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Щоправда, через одинадцять днів, 16 вересня 2019 року – депутат відкликав подання про зарахування на посаду помічником свого брата.

Тобто, це була спроба порушити закон. І зрештою брат Березіна став помічником на громадських засадах.

За кілька тижнів до нового року за свій кошт депутат Березін попросив в апараті парламенту виготовити візитки для брата – із золотистим логотипом на перламутровому папері.

– Це не забороняється законодавством.

– Ви сказали, що до кумівства в політиці ставитесь негативно – але призначаєте свого брата помічником.

– Ви чуєте? На громадських засадах. Він не отримує ні заробітну плану, нічого...

– Яка різниця? Він отримує доступ...

– Він все життя мій помічник. Ви знаєте, що таке слово помічник? У вас є помічник?

– Ні, немає.

– Немає помічника? Шкода вас.

Ігор Копитін – ще один «слуга народу», з Миколаєва.

«Я йду в народні депутати, тому що я – як і ви – хочу жити в країні, де є верховенство права й закон працює однаково для всіх людей», – казав він у своєму передвиборчому ролику.

12 вересня 2019 року в керівництва апарату Верховної Ради він попросив надати доступ до кулуарів для свого брата Володимира Копитіна, керівника ТОВ «Автомодерн».

До слова, співзасновником цієї компанії також був і сам парламентар. Брат депутата став не тільки помічником депутата на громадських засадах. На сайті Верховної Ради можна прочитати, як на круглому столі в парламенті брата почали вже називати радником підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Впадає в око, що керівником цього підкомітету є його брат – депутат.

А в інтерв’ю миколаївському медіа Володимир Копитін – брат депутата – розповів, що він ще й очолює якусь робочу групу: «Я, дійсно, зараз є радником комітету з питань авіації і загалом, дійсно, я зараз цей законопроєкт… Я очолюю цю робочу групу».

Схоже, на конфлікт інтересів. Водночас, сам народний депутат заперечив «Схемам», що його брат є радником підкомітету, який він очолює.

– Брат у вас помічник народного депутата?

– Так, зараз прибираємо вже. Більше не буде.

– А чому ви його призначили?

– Ну тому, що він спеціаліст в авіації.

– Він ще став – можливо, завдяки вашій протекції чи вашій заяві – радником підкомітету, який ви очолюєте?.

– Ні, радником він не став, це неправильна інформація.

– Ну, вона була в засобах масової інформації…

– Ні-ні-ні. Це неправдива інформація, він тільки мій помічник.

Через кілька днів після запису коментаря Ігор Копитін зателефонував журналісту, щоб повідомити, що його брат перестав бути його помічником на громадських засадах. ​

Тимофійчук: шлях у політику для себе і для родича

Володимир Тимофійчук був фермером на Івано-Франківщині, а відтак – став депутатом від «Cлуги народу».

Його навіть особисто рекламував майбутній на той момент спікер Дмитро Разумков: «Це єдиний кандидат, якого підтримує наша політична сила. Що б хто вам не розповідав – це неправда. Це фейк, це маніпуляція, це шахраї. Це справжній. Підтримайте його, будь ласка».

Новообраний депутат Володимир Тимофійчук запам’ятався на початку каденції Ради 9-го скликання тим, що не підібрав відразу слів, щоб пояснити, як потрапив у політику.

– А як опинилися в політиці?

– (нерозбірливо)….допомагав президенту нашому.

– Особисто Зеленському допомагали?

– (нерозбірливо)...так!

Утім, як виявили «Схеми», його першим поданням як депутата стало прохання зарахувати своїм помічником свого родича – Богдана Тимофійчука. І встановити для нього заробітну плату в 24 тисячі гривень.

Згодом НАЗК повідомило на своїй сторінці, що депутат Володимир Тимофійчук вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, справа – вже у суді.

Станом на цей час розгляд справи в Печерському районному суді Києва уже двічі відкладався.

Нікітіна: майже 100 тисяч для чоловіка-помічника

Кандидатка Марина Нікітіна, на той час безробітна із Запоріжжя, оприлюднила свій передвиборчий ролик 8 липня 2019-го: «Я – Марина Нікітіна. І я в команді президента України Володимира Зеленського, в команді чесних людей».

А вже наступного дня після складання присяги в Раді, 30 серпня, вона написала подання на ім’я першого заступника керівника апарату парламенту. І попросила зарахувати Олександра Нікітіна, свого чоловіка, помічником-консультантом і встановити йому зарплату у 24 тисячі гривень.

Звільнити свого чоловіка депутатка попросила лише через пів року – у березні 2020-го. Загалом, чоловіку заплатили 95 тисяч гривень.

Стефанчуки: брати-депутати і їхні дружини-помічниці

Два рідні брати Руслан і Микола Стефанчуки стали народними депутатами рік тому. У серпні вони стали парламентарями, а вже у вересні їхні дружини стали помічницями депутатів на громадських засадах.

Примітно, що наприкінці вересня 2019-го в етері одного з телеканалів у Хмельницькому пролунало запитання до Миколи Стефанчука – від перехожого: «Говорять, що його брат підтягує. Виходить, це те саме кумівство, як було раніше – що він на це відповість?»

У відповідь на це Стефанчук зауважив: «Аналогічно, як і всі інші кандидати, я проходив відбір через партійну ланку міста, через партійну ланку області, співбесіду з основними членами партії».

А за шість днів до цього інтерв'ю, 18 вересня, його дружина Оксана Музика-Стефанчук написала заяву на ім’я свого чоловіка – оформити її депутатським помічником на громадських засадах.

«Є прекрасні фахівці, коли є чоловік з дружиною, вони є докторами наук. Тому я тут проблеми не бачу. Якщо ми говоримо, що люди проходять конкурс – це чудово. Головне, щоб вони не були в прямому підпорядкуванні», – говорив сам Стефанчук.

Зрештою Микола Стефанчук подав відразу до апарату парламенту список своїх помічників, де було прізвище його дружини.

– Ви раніше казали: «я не допускаю думки, щоб хтось у безпосереднє підпорядкування брав собі родичів», – поцікавився журналіст «Схем».

– А в мене дружина не на трудовому договорі.

– Ну вона ж у безпосередньому підпорядкуванні?

– Вона в мене консультант на громадських засадах.

– Але безпосередньо у вашому підпорядкуванні?

– Тут навряд чи можна говорити, що це – безпосереднє підпорядкування. Тут швидше співпраця.

Дружина іншого брата-депутата Руслана Стефанчука – Марина Стефанчук – стала помічницею депутата Данила Гетманцева. Як пояснив останній, їх пов’язує давнє знайомство:

– Чому ви вирішили все таки дружину Стефанчука (взяти в помічники – ред.)?

– Бо я її знаю з «минулого життя». Досвід знаю, ми спілкувалися.

– А де ви познайомились?

– Мене ж, ви знаєте, що в команду Стефанчук привів? До Зеленського. Тому ми товаришуємо з ним вже дуже-дуже-дуже давно.

«Моя дружина є доктором юридичних наук. Професором кат​едри Київського національного університету імені Шевченка, – пояснює сам перший віцеспікер Стефанчук. – І працюючи з паном Гетманцевим – вони, до речі, з ним захищалися в один день – він їй зробив пропозицію на безоплатних засадах, на громадських засадах допомагати йому по тих чи інших питаннях створення законодавства».

Марина Стефанчук також була призначена до комісії з питань правової реформи.

Цю комісію, за словами деяких її членів, допомагав формувати, проводив співбесіди із учасниками в Офісі президента її чоловік.

Навіщо народному депутату 31 помічник?

Відповідно до закону, персональний відбір помічників здійснює особисто народний депутат України.

Серед прав помічників депутатів на громадських засадах: можливість безпосереднього доступу до найвищих посадовців, право входити у приміщення парламенту, центральних та місцевих органів влади за своїм посвідченням.

«Україна дозволяє мати 31 помічника кожному народному депутату, – розповідає науковий співробітник Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень Костянтин Федоренко. – Я думаю, багато читачів цього факту навіть не знають. А також із цих 31 – лише четверо можуть бути оплачені за державний рахунок. Тобто інші – на добровільних засадах. Але вони всі отримують цю знамениту «корочку»-всюдихід, яка дозволяє їм вирішувати певні свої питання. Людей влаштовують на ці посади в Україні саме з метою вирішення певних бізнес-інтересів».

Костянтин Федоренко раніше допомагав писати для Ради Європи дослідження – аналіз роботи помічників депутатів в Україні і в кількох країнах ЄС. Він звернув увагу, що в деяких країнах Євросоюзу помічникам депутатів заборонений доступ до кулуарів і до державних установ.

«Вони не можуть так відкривати двері ногою, як в Україні, в будь-яку установу, – зауважує Костянтин Федоренко. – Як правило, у них просто є якісь права на прохід до парламенту – і то, не до кулуарів. Тому що це якраз дозволяє здійснювати якусь непрозору корупційну діяльність, зокрема».

Санченко: батько-помічник депутата

Олександр Санченко став депутатом у січні 2020 року, а разом з ним доступ до парламенту отримав його батько – Володимир Санченко, який став депутатським помічником на громадських засадах.

Парламентар пояснив: щоб допомогти вирішити проблему громадян з отриманими до стрибка курсу гривні кредитами в іноземній валюті: «Мій батько мав досвід роботи в банку. Я хочу знайти це рішення. І тому, звичайно, маючи статус помічника – простіше отримати відповіді від того ж Національного банку та інших. Тому це прикладне питання. Для мене кумівство – коли просто береться хтось некомпетентний – і просто ставиться. Ось це кумівство».

Скічко & Кириченко: рідний брат – найкращий помічник депутата

Олександр Скічко, колишній телеведучий та пародист, уже рік як депутат партії влади «Слуга народу».

Коли визначався з помічником на громадських засадах – обрав свого рідного брата.

– Мій брат – людина з трьома вищими освітами. Він вчився в Англії, в Ірландії, він має МВА з економіки. І він мене консультує періодично по різних питаннях, що стосуються економіки.

– Чи став би він, на вашу думку, помічником народного депутата, якби його брат не був народним депутатом?

– Давайте по-іншому поставимо питання: чи став би він помічником Скічка Олександра-народного депутата, якби Скічко Олександр не був народним депутатом? В цьому запитанні є відповідь.

– Яка?

– Вона очевидна.

– Скажіть її.

– Дивіться, я не буду казати, тому що монтаж – така справа, тонка. То щоб ви потім не підмонтовували, я вам дав повну відповідь.

Микола Кириченко – також народний обранець від «Слуги народу», з Харківщини. Ще у квітні 2019 року він перевіряв стан посівів на полях господарства.

З ним фотографувалися і президент Зеленський, і нинішній спікер Разумков. Далі він вчився в Трускавці. Його позиція чітка – він проти кумівства в політиці.

– Як ви ставитесь до кумівства в політиці? Яка ваша позиція?

– Негативно.

– А чому?

– Ну, не має такого бути.

– А чому?

– Ну, не зовсім правильно. Мають самі по собі працювати. Не прив’язані. Незалежні, – відповідав парламент, постійно тримаючи телефон біля вуха.

Чому ж тоді він призначив рідного брата своїм помічником на громадських засадах?

– А от те, що у вас помічник – рідний брат?

– Я не вбачаю тут нічого поганого. Помічник він і брат. Він у мене не пов’язаний ні з політикою, ні з….

– Але ж це і є кумівство в політиці?

– Ну рідний брат, ви ж самі розумієте... Він сам займається бізнесом, я не прив’язаний до нього.

– А чим він допомагає вам як помічник?

– Порадами... На місці, з людьми – які є питання... Я з ним більше до людей прив’язаний.

– А от цей факт, що Володимир Зеленський перед виборами обіцяв, що у нас кумівства не буде. Чи підтримуєте ви таку його позицію?

– Так, я підтримую його повністю, президента.

– А чому не реалізуєте в житті?

– Реалізуєм. Все буде реалізовано. Все буде добре.

Буймістер: проти кумівства, але з чоловіком-помічником

Людмила Буймістер – ще одна народна депутатка від «Слуги народу». Загалом вона проти кумівства у владі, утім, інша справа, коли мова йде про її чоловіка.

– Хотів вас запитати: як ви ставитесь як народний депутат до кумівства в політиці?

– До кумівства – дуже погано ставлюся.

– Чому?

– Тому що все ж таки керувати повинні професіонали. А не просто друзі і знайомі.

– А чому?

– Ну от ви на роботу, якщо б ви в бізнесі працювали, взяли би кума – просто тому, що він кум? Чи ви б шукали гарного фахівця?

– У вас помічник є – Журавель. Це ваш чоловік?

– Так.

– Як тоді ваша позиція й ідеологія збігаються з тим, що ваш чоловік – ваш помічник?

– Дуже просто збігаються. Тому що мій чоловік – архітектор, він помічник на громадських засадах. І він займається тими питаннями, якими в мене просто не вистачає часу займатись.

– Це якими?

– Це питання незаконних забудов по Києву.

Наступного дня депутатка організувала коментар свого чоловіка і помічника депутата.

– Мене звати Сергій Журавель. Я помічник народного депутата Людмили Буймістер. Допомагаю їй в архітектурно-будівельній сфері, – представився він журналістам і показав посвідчення.

– Її чоловік, правильно?

– Її чоловік, так.

– Як сталося так, що ви стали помічником своєї дружини-народної депутатки?

– Сталося так, що їй дуже була потрібна допомога в цій сфері. Тому що в районі, як і в усьому Києві, дуже багато проблем з будівництвом. І для цього їй потрібна була фахова людина, для того, щоб розібратися в деталях і специфіці, як це відбувається. Тобто, в неї на той момент вже були помічники – але вони трохи не з цієї сфери.

Мазурашу: брат-помічник – не кумівство

Георгій Мазурашу також зараз депутат від «Слуги народу».

Рік тому перед тим, як стати депутатом, приїхав у село, де виріс – і показав свого брата.

А тепер, схоже, саме цей брат Михайло став його помічником на громадських засадах.

«Схеми» поцікавились у «слуги народу» про причини цього призначення.

– Чи підтримуєте ви політичні обіцянки президента Зеленського, що кумівства не буде в політиці?

– Ну я ж кажу, що це … я не пригадую, щоб аж так…

–​ Чи є це, на вашу думку, кумівство в політиці?

– Хоча він і хрестив дітей моїх, так – але ні, звісно. Тому що він же допомагає мені як народному депутату. Ми не вирішуємо якісь там справи – в тому контексті негативному, в якому в нас сприймається кумівство. Це просто нормальна робота. Для мене – основна, для нього – громадська. То, звісно, що не є кумівство.

Василів: жодного помічника не було – взяв дружину

Ще один «слуга народу» – Ігор Василів.

На його думку, дружина на громадських засадах допомогла йому лише на самому початку його депутатської кар’єри.

– Навіщо ви її тоді призначали помічником?

– Тому що не було тоді жодного помічника в мене, і треба було документи здавати. І вона тоді здавала документи, а я тоді був у Верховній Раді. Коли ми здали документи на всіх помічників – вона не бере участь у цьому. Але я не бачу в цьому ніякої… Вона ж не отримує кошти, що ми там забираємо в сім’ю. Вона на громадських засадах – раз. По-друге, моя дружина останні 6 чи 7 років була зі мною в громадському секторі, тому вона з такої, з нашої спільноти.

Олена Сахань, доцентка національного університету Ярослава Мудрого в Харкові, досліджувала тему кумівства і непотизму: «Декілька років я займалася переважно проблемами корупції у владі, політичною корупцією. І вийшла на проблему непотизму. Тому що вважають, що непотизм – це один з проявів корупції в будь-якій галузі життя. В тому числі – і в політиці».

«До чого може призвести непотизм, кумівство? – продовжує вона. – Негативу більше, ніж позитиву, як ми розуміємо. Бо непотизм несе із собою порушення не тільки правових, а й моральних норм. Псує і розбещує суспільство та державу. Практика непотизму має деструктивний вплив на формування морально-ціннісних засад молоді. Взагалі суспільства, що формує толерантне ставлення до корупції як різновиду неправової соціальної практики та створює підґрунтя для подальшого укорінення в суспільстві оцих практик: непотизму, кумівства, клієнтизму тощо».

Під час одного з публічних заходів «Схеми» спробували поставити запитання президенту, чи змінив він свою позицію щодо кумівства у владі? Утім, запитання президент, схоже, не почув.

Окремо журналісти також надіслали запит до Офісу президента і очікують на відповідь.

За один рік перебування у парламенті – щонайменше 15 із 246 народних депутатів від «Слуги народу» в Раді призначили своїми помічниками своїх родичів або родичів соратників Зеленського.

Чи справді соратники президента таким чином діяли в інтересах усіх співвітчизників? І чи знав про це президент Зеленський, який був занепокоєний кумівством у владі?

Кумівству в Раді – бій?

Майже рік тому опозиційні депутати, серед яких Ірина Геращенко та Вікторія Сюмар, зареєстрували законопроєкт щодо заборони депутатам приймати на роботу своїми помічниками близьких осіб. На цей проєкт закону майже рік ніхто не звертав уваги.

Але за збігом обставин, після того, як 31 серпня «Схеми» відвідали з’їзд «Слуги народу» і опитали депутатів щодо їхніх родичів-помічників – уже наступного дня цей законопроєкт був включений до порядку денного. І згодом проголосований парламентом.

Очільник фракції «Слуг народу» Давид Арахамія підійшов до знімальної групи наступного дня після голосування, щоб розповісти про це, як про перемогу.

– Мене тільки вчора питали, як я до цього ставлюсь. Бачте.

– Тобто ви швидко відреагували на запитання журналістів?

– Да. Ось Радіо Свобода – воно дуже швидко впливає на те, щоб ті рішення, які занепокоюють українське суспільство, були втілені в українському парламенті.

– Ми помітили, що не всі депутати зі «Слуги народу» підтримали ось це рішення щодо заборони депутатам мати родичів-помічників.

– Я не аналізував, чесно вам скажу.

Частина депутатів зі «Слуги народу», які призначили своїми помічниками своїх родичів, не проголосували «за» цей законопроєкт. «Утрималися» депутатка Людмила Буймістер, у якої помічник – чоловік, і депутат Олександр Санченко, який призначив помічником свого батька.

А коли голосували за законопроєкт уже в цілому, «утримався» і депутат Богдан Яременко, в якого брат став його депутатським помічником.

Коли «Схеми» наступного дня запитали в Яременка, чому він не підтримав цей законопроєкт – той не зміг пояснити.

– Утримався? Можливо... Треба подивитися.

– Чому?

– У мене просто по кожному законопроєкту є мотивація, є аналітика…

– Розкажіть, будь ласка.

– Мені треба просто переглянути. Я цього закону, якщо чесно, добре не пам’ятаю. Мені треба якийсь час, щоб подивитись, що у мене було написано в рекомендаціях. І тоді я зможу сказати, чому.

– В рекомендаціях яких?

– В рекомендаціях... в аналізі цього закону. Там могло бути щось, розумієте, цілком формальне.

– Ви не пригадуєте?

– Я зараз не можу на це точно відповісти.

 

За кілька днів після цієї розмови Богдан Яременко опублікував у соцмережі допис, у якому назвав згаданий законопроєкт «популістським» і подякував брату за «ту роботу, яку він безоплатно, як позаштатний помічник-консультант, робив і продовжить робити».

Тепер, щоб законопроєкт набрав чинності, його має підписати ще президент Володимир Зеленський. Який ще півтора роки тому особисто обіцяв, що «кумівства не буде».

Сергей Андрушко, Радио Свобода

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

176