Один з колишніх керівників Чорнобильської АЕС вважає, що причиною катастрофи на ЧАЕС був людський фактор.
"Я абсолютно переконаний, що вибух на Чорнобильському реакторі 20 років тому стався не через конструкторську недосконалість реактора, а через помилку персоналу", - сказав в інтерв'ю колишній заступник директора Чорнобильської АЕС Олександр Коваленко, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
"Справа в тому, - продовжував він, - що реактор РБМК - це реактор, який не був призначений від самого початку для отримання електроенергії, його мета - отримання збройового плутонію. Але коли в 60-х роках керівники партії і держави поставили завдання терміново створити атомну електростанцію, то до цього реактора приробили, як ми говорили, "хвіст" - тобто турбіну, яка і виробляла електроенергію".
"Така конструкція, - зауважив далі Коваленко, - для отримання електроенергії ніде в світі не застосовувалася. І як один з недоліків якраз і була можливість вибуху в разі порушення температурного технологічного регламенту".
Він пояснив при цьому, що реактори, так звані ВВР (водо-водяні), які застосовуються в електростанціях, з цього погляду безпечні, оскільки реакція в разі порушення температурного режиму автоматично припиняється.
Безпосередньо перед вибухом Чорнобильського реактора на ньому проводилися дослідження, керівник яких мав досвід роботи на ВВР, але не на РБМК. В його свідомості реактор вибухнути не міг - в результаті ми маємо те, що маємо", - вважає Коваленко.
Відповідаючи на питання про уроки цієї трагічної події, Коваленко назвав три чинники. "Ми країна "двієчників", оскільки регулярно повторюємо одні й ті ж помилки. Ми цінуємо людей тільки в екстремальних ситуаціях.
При ліквідації наслідків Чорнобильської аварії вся країна була реальна в єдиному пориві: всім було ясно - по суті йде війна з тим самим атомом, який ми весь час називали мирним. Але війна закінчилася, і людей, які безпосередньо перебували в небезпечній зоні, а їх в Росії залишилося всього 40 тис., позбавили привілеїв. По суті це не можна було назвати привілеями - це плата за той героїзм, плата за шкоду здоров'ю. Майже щороку колишні чорнобильці або голодують, або проводять мітинги і демонстрації, мета яких одна - поверніть нам те, що належить нам по праву".
"Це нагадує, - продовжував він, - перші післявоєнні роки, коли інвалідів війни, не дивлячись на величезну кількість нагород, виселяли з великих міст в різні, я по-іншому не можу назвати, резервації. Це перша помилка".
Другою помилкою він назвав відсутність спеціального інформаційного центру з висвітлення різних техногенних та інших катастроф.
На думку Коваленка, такий інформаційний центр повинен давати всю необхідну інформацію для того, щоб, по-перше, допомогти людям; по-друге пояснити, що відбувається насправді, не заважаючи тим, хто веде боротьбу з катастрофою.
"Зараз багато журналістів посилаються на "тиск згори", метою якого було не допустити появи інформації, потрібної суспільству. При цьому вони забувають, що існує і зворотний бік цієї медалі. Наприклад під час ліквідації наслідків чорнобильської аварії ми надавали всю інформацію. Західні журналісти її миттєво публікували, а наші чомусь самі себе цензурували. Саме з цієї причини жителям західних країн про ситуацію в ті дні було відомо набагато більше, ніж нашим громадянам", - сказав Коваленко.
Колишній заступник директора Чорнобильської АЕС звернув увагу на ще один надзвичайно небезпечний, на його думку, фактор.
"Більше 20 років тому була прийнята програма переозброєння енергетики. Незабаром про неї забули, а вона передбачала оновлення енергетичного парку. Хто цим зараз займається? Зношеність електроенергообладнання колосальна. До того ж, - наголосив він, - у нас ще є діючі реактори РБМК. Сподіваюся, що відповідні відомства уважно стежать за їхньою роботою і станом".
Раніше ForUm повідомляв, що 26 квітня 1986 року в Україні сталася наймасштабніша техногенна катастрофа сучасності - аварія на Чорнобильській атомній електростанції.
Вночі о 1.23 (за московським часом, що діяв тоді в УРСР) на 4-у енергоблоці Чорнобильської АЕС в результаті серії теплових вибухів був зруйнований реактор. Значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище, зокрема ізотопи урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 28 років). За розрахунками експертів, сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 млн. кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинених в 1945 році на Хіросіму.
