Кабінет Міністрів пропонує тимчасово (на 2015 р.) ввести додатковий імпортний збір для зменшення диспропорцій у платіжному балансі. Темі присвячено цілих два законопроекти, які були внесені урядом до Верховної Ради у вівторок в пакеті документів, необхідних для затвердження держбюджету на 2015 р., пише «Капітал».
Одним із документів передбачається внесення до Митного кодексу необхідних доповнень, що легітимізують у вітчизняному законодавчому полі саме поняття «додатковий імпортний збір». Інший же містить конкретику: що і за якою ставкою оподатковуватиметься. Зокрема, пропонується обкласти 10 %-м збором продукцію тваринного і рослинного походження, жири та олії, а також готові продукти харчування. Для решти товарів збір становитиме 5 %. Виняток зроблено лише для «життєво необхідних товарів», до яких Кабмін відніс природний газ, вугілля, нафту і нафтопродукти, а також для гуманітарної допомоги.
Примітно, що хоча використання різноманітних додаткових обмежувальних бар'єрів не вітається Всесвітньою торговельною організацією, використання такого інструментарію вона допускає. Але тільки тимчасово і саме з метою зменшення дефіциту платіжного балансу.
В ім'я бюджету
Необхідність подібних новацій уряд аргументує тим, що введення збору допоможе зменшити дефіцит платіжного балансу, зупинити скорочення золотовалютних резервів (ЗВР) і збільшити надходження до держбюджету. Хоча дефіцит торгового балансу в 2014 р. і так значно скоротився - через девальвацію гривні. За даними НБУ, імпорт товарів скоротився за січень-жовтень на 39 % - до $ 4,9 млрд. «Девальвації нацвалюти і без додаткового збору було б цілком достатньо, щоб прибрати за наступний рік критичні зовнішньоторговельні дисбаланси», - вважає керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії SP Advisors Віталій Ваврищук. Скорочення ЗВР, які з початку року станом на перші числа грудня упали вдвічі - до 9,96 млрд, зупинити зменшенням неенергетичного імпорту теж, найімовірніше, не вийде. Резерви, вважають експерти, може врятувати тільки притік валюти.
На 39 % скоротився імпорт товарів у січні-жовтні 2014 р.
Незважаючи на те, що введення додаткового збору, швидше за все, призведе до зменшення імпорту, Кабмін тим не менш розраховує на збільшення надходжень від ввізних зборів: з 15,6 млрд грн цього року до 31,5 млрд грн у 2015 р.
На додачу покупцям
Фактично, за весь цей бенкет платити доведеться пересічним споживачам імпортної продукції. Особливо тієї, яку неможливо замінити вітчизняними аналогами. Для населення збір, зокрема, обернеться подорожчанням низки продуктів харчування. Зокрема, більше доведеться платити за багато видів імпортних фруктів, які з початку року і так у середньому подорожчали на 49 %, рибу і морепродукти (ціни на них з початку року вже підскочили на 30 %). Зростуть, стверджують в асоціації «Фармукраїна», і ціни на ліки та медобладнання, які з початку 2014 р. подорожчали на 40 % через девальвацію і введення 7 %-го ПДВ у квітні.
Відбудеться черговий сплеск цін на імпортну побутову техніку, яка вже додала у вартості 23 %, та легкові автомобілі, що подорожчали в гривні на 56 %. На думку голови Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олега Назаренка, якщо навіть обсяги імпорту автомобілів наступного року збережуться на нинішньому рівні - близько 100 тис. машин, то через введення додаткового збору лише п'ята частина цих авто потрапить в країну абсолютно офіційно. А решта 80 тис. ввозитиметься з використанням різних схем.
Ефект бумеранга
Збір навіть може мати протилежний ефект на торговельний баланс країни, вдаривши по експорту. Багато вітчизняних компаній-експортерів виробляють продукцію з використанням імпортної сировини або складових. А значить, збір збільшить її собівартість і підірве конкурентоспроможність українського експорту за кордоном. Так, для наших металургів значущим є більш якісна за хімічним складом залізорудна сировина і феросплави, які підпадають під збір, зазначає директор правового департаменту корпорації «Індустріальний союз Донбасу» Сергій Ткаченко. «Уряд намагається впливати на валютний баланс країни, фактично збільшуючи собівартість української металопродукції і, відповідно, зменшуючи її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках, створюючи передумови для зменшення валютної виручки метпідприємств», - вважає він.
Збір змусить відкласти капітальні інвестиції у багатьох секторах економіки. «Оскільки заздалегідь відомо, що збір вводиться тимчасово, то компанії просто відкладуть закупівлю обладнання на рік», - припускає Ваврищук. Тому бізнес і галузеві асоціації пропонують уряду як мінімум переглянути список імпортних товарів, які передбачається оподатковувати додатковим збором. «З переліку доцільно було б виключити високоякісні імпортні товари, з яких в Україні створюється продукція з високою доданою вартістю і яка маєя попит на світових ринках», - підсумував Ткаченко.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом