Козак Гаврилюк: Зіркової хвороби у мене ніколи не буде

Народний депутат України (фракція «Народний фронт») Михайло Гаврилюк сьогодні чи не найвідоміший український парламентарій. За його заявами українці стежать уважно і з цікавістю. Про те, якою козак Гаврилюк бачить Україну, як влаштував свої особистий побут, а також про зіркову хворобу і багато чого іншого він сам розповів в інтерв'ю ForUm'у.

— Михайле, на вашому персональному сайті написано: «Треба мислити і жити, як у справжній європейській країні. Україна має стати такою». Стисло розкажіть, що ви маєте на увазі під цією фразою?

— Хочу таке життя, як у Європі. Щоб не тільки я, а всі українці мали таке життя. Щоб була стабільна зарплата, могли раз на рік поїхати на курорт десь відпочити. Щоб вони були застраховані від усіх проблем. Навіть щоб у банку могли брати кредити не під такі відсотки, як сьогодні, а як у Європі — 3%, а то й менше.

— Коли Україна стане частиною ЄС? Або хоча б нам відкриють кордони?

— Ми до цього йдемо. Ми до цього прагнемо. Якби не війна, то ми б швидше до цього прийшли. Але в першу чергу нам потрібно перемогти у війні. І тоді ми увійдемо в Європу. Ми будемо в Європі — сто відсотків.



— Як захистити кордони? Як ви ставитеся до проекту «Стіна», який, за словами багатьох експертів і політиків, досі був лише передвиборчим проектом однієї політичної сили?

— Кордони дійсно потрібно захищати. «Стіна» повинна бути. Її треба будувати. Це не буде банальна стіна. Будуть рови, колючий дріт, сигнальні розтяжки. Також потрібно подбати про наших прикордонників, дати їм більш високу зарплату, зацікавити, і вони будуть нас оберігати і захищати державу.

— Ще одне важливе питання: енергетична безпека. Вона є пріоритетом у світі. Як Україні досягти її?

— Треба переходити на тверде паливо, вітряки, сонячні батареї. І таким чином відмовлятися від російського газу. Також нам потрібно розвивати власний видобуток. У нас є запаси свого газу. Потрібно встановлювати бурові установки і добувати свій газ.

— Де взяти фінансування? Наскільки реально це зробити, враховуючи, що, за словами прем'єра Арсенія Яценюка, ми не повністю злізли з російської газової голки, тому що навіть Європа не може повністю звільнитися від російської газової залежності.

— Припинити красти і почати піклуватися про нашу державу — і гроші знайдуться.

— Фінансово-економічний стан України сьогодні надзвичайно складний. Якими мають бути першочергові кроки для поліпшення ситуації?

— Потрібно будувати державу, створювати робочі місця. Торг вести з Європою, закликати звідти інвесторів, щоб вони вкладали в нас гроші: в заводики, підприємства.



— Що ви особисто плануєте для цього зробити?

— У першу чергу — боротися з корупцією. Коли корупцію буде подолано, можна буде вибудовувати плани, думати, як добути гроші, створити робочі місця.

— Що стосується корупції. У ВР багато років існувала політична корупція: депутати голосували «правильно» — як потрібно спонсорам, олігархам. Як будете з цим боротися? І чи не використають і вас таким чином?

— Мене не використають. У мене є своя голова і своя думка. Я завжди керуюся тільки своїми мізками.

— Але ви — нова людина, без досвіду. Немає побоювань, що можуть маніпулювати, обдурити?

— Найголовніше те, що я вмію читати. А прочитане я можу аналізувати: що добре, а що — погано. Якщо я на чомусь не розуміюся, у мене є команда, юристи, які мені допомагають.

— Плануєте отримати вищу освіту?

— З часом все буде.

— Визначилися? Який факультет? Виш обрали?

— Ще не обрав. Скажу, коли визначуся. Заочно буду вчитися.

— А парламентський комітет який обрали? Колись говорили, що хочете займатися обороною.

— Так, але не оборонний. Там і без того багато людей. Потрібно займатися інвалідами, пенсіонерами. Цю роботу теж треба комусь робити. Всі не можуть обороняти. А скільки наших хлопців в АТО беруть участь. З кожним днем додається і додається інвалідів. Їх теж потрібно захищати.

— Ви активний користувач соціальних мереж? Як ставитеся до нового тренду робити гучні політичні заяви, коментувати події через них?

— Думаю, потрібно говорити на камери, спілкуватися з журналістами. У соцмережах можуть говорити особисто не вони, а хтось замість них. І за мене зараз так роблять мої друзі. Адже немає у мене зараз часу на соцмережі, викладати пости. Ми зідзвонюємося, я кажу, що хотів би бачити. Погоджуємо. Людина пише. Я прочитую, кажу: «Так, це нормально». Я зараз працюю то на окрузі, то у Верховній Раді. І писати немає часу.

— З часом не плануєте особисто все ж вести свою сторінку в Facebook? Сьогодні там видно, що це не особиста сторінка, це більше ретранслятор інформації про діяльність КМУ і трошки — моніторинг ваших заяв.

— Якщо буде потрібно, то можливо. Поки не вистачає у мене часу.

— Дозвольте ще кілька особистих питань. Розкажіть, як склалося ваше життя в Києві. Влаштувалися? Де живете?

— Я в Києві не живу. Живу на окрузі 95-му. Не буду говорити де.

— У Боярці?

— А ви звідки знаєте? Все знаєте. (Сміється. — Ю. А.) Живу в однокімнатній квартирці. Там приблизно 28 квадратних метрів житлової площі. Мені вистачає поки що.

— Дружину перевезли?

— Ні.

— Плануєте?

— Давайте про дружину залишимо все в таємниці.

— Не ревнує?

— Чому?

— Ви тепер чоловік зі статусом. Навколо стільки жінок.

— Ні. Все нормально.

— Ще розкажіть, як йдуть справи з транспортом. Колись ви сказали, що купите «жигулі», щоб їздити в Раду. Купили?

— Ні. Поки що немає зарплати. Поки що немає таких грошей, щоб на «жигуль» витратити.

— Нічого, що цей автомобіль — продукт російського автопрому?

— Може, тоді я український куплю. На новий автомобіль потрібно багато грошей. А ті, що вже поїздили в Україні, — дешевші. І вони вже українські, а не російські.

— Але не так давно ми з вами розмовляли по телефону і ви сказали, що за кермом.

— Мені друг дав машину. Але я цю машину розбив, коли їздив в АТО. Лопнуло переднє колесо, і на великій швидкості, коли мені доводилося трохи тікати, мене викинуло на узбіччя.

— Як же ви тепер з Боярки в парламент добираєтеся?

— Маршруткою. Але є у мене друг у Василькові, він мені пропонує ще одну машину.

— Круту?

— Теж «жигуль» якийсь. Поки я думаю над цією пропозицією. Швидше за все візьму. Подивимося, що надумаю. Але одна машина у мене стоїть і чекає, поки я знайду гроші, щоб її відремонтувати.

— Ви не раз говорили, що зарплати депутатів пристойні. Думка ще не змінилася?

— Ні. Хочу, щоб всі депутати пожили на цій зарплаті. Прогодувавши на ці гроші свою сім'ю, вони ближче до людей стануть. Вони задумаються, наскільки непросто вижити людям ще на менші гроші і як підняти людям зарплати, пенсії, і щоб ціни не росли.

— Скажіть, попрацювавши в парламенті, подивившись, які гарні костюми, дорогі годинники носять ваші колеги, собі придбати таке ж не хочеться?

— Ні. Мій костюм — саме те, що треба. Він мені подобається. Поки — що маю, в тому і ходжу.

— А як же такий улюблений парламентаріями Brioni?

— Мені не потрібен. Я і без нього добре живу.

— Скажіть, а що найбільше вразило в роботі депутата, у парламентській кухні?

— Чесно, я поки ще тільки розбираюся. До кінця ще не можу розібратися, що тут до чого і як.

— Ви дуже популярний. Вас на вулиці просять сфотографуватися. Зіркова хвороба не здолала?

— Ні. Її і не буде ніколи. Я ж з простого народу. Я проста людина. Якщо буде «зірка» — всі від мене відвернуться. А я цього не хочу.

— Ще одне питання жителі вашого округу попросили поставити. У Києво-Святошинському районі — вирубка лісів відбувається. Вам відомо про це? Що робите?

— Так. Ми вже реагуємо. У Боярці є чудовий парк, в якому хочуть побудувати дев'ятиповерхівки. Мої юристи цим питанням зайнялися. Зараз готуються документи. Ми подамо їх у вищі органи, щоб розібралися і забудови не було. Краще ми там поставимо гойдалки, лавочки, щоб людям було куди прийти і відпочити. Також у Вишневому є забудовник, який планує набудувати кіосків. Є ще в Петрівцях проблеми. Існує дуже багато питань. Ми працюємо. Намагаємося допомогти людям.