Національний банк заперечує неконтрольований обсяг емісії гривні в 2014 р. Учора регулятор повідомив, що монетарна база з початку року зросла на 23,4 млрд грн (7,6 %), склавши в цілому 330,5 млрд грн. Раніше деякі економісти заявляли про те, що реальна емісія досягла за рік обсягу 200 млрд грн. НБУ, посилаючись на показник приросту монетарної бази, який є одним із індикаторів емісії, що спростовує ці цифри, пише «Капітал».
«Процедура емісії грошей в Україні строго регламентована. Вона здійснюється виключно в безготівковій формі шляхом зарахування відповідної суми коштів на кореспондентські рахунки банків у НБУ. І навпаки, коли гроші вилучаються з обігу, відповідна сума списується з цих рахунків», - сказано в повідомленні Нацбанку. Втім, про фактори, що свідчать про набагато більш істотну емісію, Нацбанк все ж вважав за краще промовчати.
Показник монетарної бази не в повній мірі відображає реальну ситуацію з емісією. Ніякий грошовий агрегат не дасть повного уявлення про масштаби емісії гривні. «Грошові агрегати не відображають ситуацію на ринку. Емісія може повністю піти на валютний ринок - що у нас і сталося. А може піти на депозити в банки. Виходячи з цього при рівних обсягах емісії ми можемо отримати зовсім різні показники», - говорить перший заступник голови правління банку «Контракт» Павло Крапівін.
Оперуючи статистикою по грошовій базі, Нацбанк не говорить про обсяги викупу ним облігацій внутрішньої державної позики. З початку року обсяг ОВДП у портфелі банку зріс на 139,9 млрд грн (див. графік). Це більше, ніж в 2013 р., коли регулятор накопичив облігацій на 41,4 млрд грн (у 2012 р. - на 21,2 млрд грн). Обсяги викуплених паперів в 2014 р. - не що інше, як прихована емісія, говорять опитані експерти. «З одного боку, банки витрачають живу гривню, щоб купити ОВДП, з іншого - отримують під них рефінансування, що є чистої води емісія. При цьому гроші від продажу ОВДП Мінфін пускає на фінансування витрат бюджету», - пояснює Крапівін.
Значна частина коштів, отриманих урядом від НБУ за ОВДП, пішла на потреби Пенсійного фонду. Однак левову частку отримала НАК «Нафтогаз» для розрахунків за боргами і оплати газу, каже економіст Андрій Блінов. Ще в кінці квітня МВФ, затвердивши програму співпраці з Україною, дозволив уряду випустити облігації для капіталізації «Нафтогазу», а НБУ - придбати їх на суму 23,662 млрд грн. Пізніше «Нафтогаз» отримав дозвіл купити у Нацбанку з резервів $ 2,16 млрд для погашення боргу перед «Газпромом». У результаті НБУ отримав назад гривню від «Нафтогазу», за яку він сам викуповував у облігації Мінфіну. В результаті цього замкнутого кола і відбувається тиск на гривню: валюти стає менше, а обсяги гривні зростають.
Крім того, необхідно друкувати гроші для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), під контроль якого з початку року потрапив вже 31 банк. Щоб допомогти з виплатами вкладникам, Мінфін повинен випустити ОВДП на 10,1 млрд грн. Підтримує фонд і Нацбанк напряму - регулятор має намір надати ФГВФО кредит на суму ще близько 6 млрд грн. І це при тому, що фонд вже отримав 4,8 млрд грн від НБУ.
Вдатися до емісії НБУ також був змушений у зв'язку з попитом на гривню серед населення. Як зазначив старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, це викликано великим відтоком депозитів з банків. За десять місяців вкладники забрали з фінустанов 53 млрд грн. Щоб підтримати ліквідність банків, НБУ був змушений видавати великі обсяги рефінансування. Тому не дивно, що з початку року в країні зріс обсяг готівки на 44 млрд грн.
Втім, варіантів, крім як вмикати друкарський верстат, у Нацбанку за великим рахунком не було. При цьому, крім банків, регулятору, незважаючи на його незалежний статус, доводиться рятувати ще й уряд. Зазначимо, у першому півріччі НБУ безпосередньо перерахував до держбюджету майже річний план регулярних відрахувань за рахунок своїх доходів за попередній рік. За десять місяців внесок Нацбанку для покриття дефіциту держбюджету досяг 22,8 млрд грн. Але при цьому дохід НБУ у 2013 р. склав 11,9 млрд грн. Отже все, що понад цієї суми, йому довелося додрукувати.
«Бюджет недовиконується на 20-30 млрд грн, не рахуючи спочатку запланованого дефіциту. Взяти ці кошти нізвідки, окрім продовження активної емісії», - пишуть аналітики CASE Ukraine у своєму звіті.
При цьому вони нагадують: в поточних умовах друкування гривні дуже небезпечне і може легко привести до ще одного девальваційного витка.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
