З квітня по вересень в спеціальний фонд держбюджету надійшло 4,539 млрд грн від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі валюти, однак він же і вплинув на скорочення обсягу операцій на міжбанку, пише «Капітал».
Зокрема, Верховна Рада запровадила збір у 0,5 % в кінці березня, взявши з подачі уряду закон про запобігання фінансовій катастрофі, при цьому надходження від валютного збору - одне з джерел покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду.
При цьому в поточному році різниця між доходами і витратами фонду може скласти близько 18 млрд грн. Доходи Пенсійного фонду на поточний рік заплановані на рівні 233 млрд грн. До бюджету фонду з усіх джерел фінансування надійшло 183,1 млрд грн. Навіть з урахуванням валютного податку це все одно на 1,7 млрд грн менше, ніж у минулому році. Причина падіння доходів - скорочення платежів з Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей, уточнили в прес-службі Пенсійного фонду.
Щоб виконати річний план за власними доходами і зменшити заборгованість платників, фонд має намір активізувати роботу з Державною фіскальною службою та місцевою владою». «Це особливо важливо з огляду на те, що за підсумками дев'яти місяців спостерігається скорочення як кількості платників, які звітували за застрахованих осіб, так і кількості працюючих», - кажуть у фонді. У зв'язку з цим значення валютного збору для бюджету важко переоцінити. «Скасування збору від операцій з купівлі іноземної валюти вимагає пошуку інших джерел для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду», - підкреслили в прес-службі відомства, не уточнивши які це можуть бути джерела.
Водночас, перекриваючи дефіцит, збір з купівлі валюти вплинув на скорочення обсягу операцій на міжбанку. Якщо в кінці березня, напередодні запровадження збору, загальний обсяг угод досягав $ 1 млрд в день, то останні кілька місяців він навряд чи становить $ 200 млн. Угоди перебралися на тіньовий ринок, який, за різними оцінками, вже у п'ять разів перевищує офіційний.
«Через збір банки не зацікавлені активно працювати на міжбанку. Відповідно, це призвело до того, що ринок дуже «тонкий». І навіть невеликими угодами - менше $ 1 млн - можна дуже серйозно змінити курс», - відзначає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Після запровадження збору з ринку пішла спекулятивна складова, яка давала йому глибину і якийсь маневр, визнавала раніше голова Національного банку Валерія Гонтарева. У зв'язку з цим у НБУ розглядали можливість створення інституту маркет-мейкерів для підтримки стабільних обсягів міжбанку. Але пізніше відмовилися від цієї ініціативи, оскільки для запуску такої системи на ринку повинен бути не тільки попит, але і пропозиція валюти. Сьогодні всі банки націлені тільки на покупку валюти в НБУ, пояснила Гонтарева.
Нацбанк має намір переконати уряд скасувати збір для банків, залишивши його тільки для кінцевих покупців - імпортерів. «Це проміжний варіант. Можливо, є сенс залишити збір для операцій з фізособами, тобто виключно для готівкового обміну валюти, але прибрати його з міжбанку», - вважає Жолудь.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом