Уряд не справляється з реалізацією плану щодо бюджетних витрат через проблеми з податковими надходженнями, пише «Капітал».
За даними Державної казначейської служби, за січень-серпень поточного року Кабінет міністрів не профінансував 7,6%, або 19,1 млрд грн видатків, передбачених у загальному фонді держбюджету. Частково - тому що недорахувався 2,4 %, або 5 млрд грн, запланованих доходів. У вересні ситуація ще погіршилася - недобір загального фонду досяг вже 4,1 %, або 11,1 млрд грн. Дірку в дохідній частині держбюджету зробила війна на Донбасі. «Йде постійна тенденція падіння сплати податків», - сказав прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, відкриваючи вчора засідання Кабміну.
«У серпні посилилися бойові дії на сході країни, що спричинило за собою руйнування інфраструктури і зупинку підприємств, посилило девальвацію гривні. Це підірвало можливості бюджету оподатковувати споживання і імпорт, через що недобір податкових надходжень розростався з кожним місяцем. Ще в січні-серпні Державна фіскальна служба (ДФС) не змогла виконати 4,2 % плану, недобравши 8,6 млрд», - пише видання.
У перший місяць осені ці показники зросли до 4,8 %, або 11,5 млрд грн. У тому числі 2 млрд грн нестачі припало, за словами Яценюка, на Донецьку та Луганську область.
За даними ЗМІ, проблеми з фінансуванням спостерігаються практично за всіма податками. Через скорочення обороту роздрібної торгівлі на 4 % надходження від податку на додану вартість (ПДВ) всередині країни склали за підсумками восьми місяців 53,6 млрд грн - на 8,5 % менше плану. А через скорочення імпорту на 22 % недобрали ПДВ на привізні товари 4,7 %, ввізного мита - 20 %.
Як підкреслює газета, в цілому недобір митних надходжень склав за вісім місяців 4,4 млрд грн. У вересні ситуація трохи покращилася - план виявився невиконаним на 4,2 млрд грн. За словами заступника голови Державної фіскальної служби Анатолія Макаренка, через ситуацію на сході країни втрати митних податків та митних платежів від зовнішньоекономічних операцій підприємств Донецької і Луганської областей склали близько 800 млн грн.
«У першому півріччі компенсувати втрати податкових доходів допомагали виплати Нацбанку. Але після того, як НБУ перерахував до державної скарбниці авансом всі належні за рік 22,8 млрд грн ще в липні, а МВФ заборонив авансові платежі Нацбанку в держбюджет, вся надія залишилася на авансові платежі податку на прибуток підприємств. Останній став одним з небагатьох податків, план за яким був перевиконаний. За вісім місяців ДФС зібрала з бізнесу на 6,4 % більше плану, але і то лише завдяки тому, що дві третини цього податку виплачується авансом виходячи з показників попереднього року», - йдеться в матеріалі.
Видання зазначає, що в першому півріччі розмір збитків середніх і великих компаній злетів у чотири рази - з 73,7 млрд грн (71,6 млрд грн без урахування Криму) до 290 млрд грн. При цьому три чверті втрат припало на компанії, які працюють у зоні бойових дій - в Донецькій і Луганській областях, а також у Дніпропетровській області, де підприємства залежать від поставок з цих двох регіонів. У наступні місяці ситуація ще погіршилася. Спад промислового виробництва в Донецькій області досяг 20 % за вісім місяців, у тому числі тільки в серпні - 59 %, у Луганській області - 23 % і 85 % відповідно.
«Також трохи допомогли нові податки і підвищення старих. З серпня податкові органи почали збирати 15-відсотковий податок на відсотки за депозитами та інші пасивні доходи. Завдяки цьому надходження податку на доходи фізичних осіб у вигляді процентів в останній місяць літа становили 4,2 млн грн - у 55 разів більше, ніж за попередні сім місяців. Продовжилося і стягнення 1,5-відсоткового військового збору, який за вісім місяців приніс у скарбницю 289,8 млн грн», - пише газета.
ЗМІ нагадує, що з серпня Верховна Рада збільшила ставку плати за надрокористування до 55 %, при видобутку нафти і газоконденсату - до 45 %. І плата за надра виявилася одним із небагатьох джерел доходів, за якими план був повністю виконаний. Завдяки цьому надходження плати за надра досягло 10,1 млрд грн, у тому числі 1,4 млрд грн тільки в серпні при середньомісячних надходженнях у січні-липні на рівні 1,2 млрд грн. Проте цього всього у сумі не достатньо, щоб компенсувати нестачу надходжень від основних бюджетоформувальних податків.
«І чим довше триватимуть воєнні дії на сході країни, тим значніші стануть бюджетні втрати. За висловленими раніше оцінками міністра фінансів України Олександра Шлапака, якщо конфлікт не буде врегульовано до кінця 2014 р., держбюджет недоотримає 18 млрд грн податків, тобто ще близько 7 млрд грн в останні три місяці року. А значить, уряд не зможе виконати бюджет і буде змушений посилити економію на витратах», - підкреслюється в статті.
«Навряд чи Кабмін проведе повноцінний системний секвестр бюджету, як це було навесні. Швидше за все, він наприкінці року уточнить витрати за окремими сферами або окремим розпорядникам бюджетних коштів», - вважає експерт Асоціації міст України з питань бюджетного законодавства Олександр Слобожан. На його думку, всі ресурси уряд кине на виконання соціальних витрат і, можливо, на фінансування місцевих бюджетів у частині виплати зарплат і оплати енергоносіїв. Натомість відбудеться недофінансування державних програм, в тому числі проектів на Донбасі, які фізично неможливо здійснити.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом