Активізація торгівлі з Євросоюзом не змогла за перше півріччя компенсувати Україні втрату ринку Митного союзу (МС).
За даними Державної служби статистики і підрахунками «Капіталу», в січні-червні вітчизняний експорт до країн ЄС зріс на 13,3% в порівнянні з аналогічними місяцями 2013 р.
У грошовому вираженні це забезпечило прибавку в $1,1 млрд - до $9,5 млрд. Водночас обсяги поставок у країни МС скоротилися у два рази - на 27,4%, у тому числі в Росію - на 23,3%. Це позбавило українську економіку експортної виручки на $2,7 млрд, з яких $1,9 млрд втрат припало на РФ.
Втім, некоректно говорити навіть про те, що піврічна одностороння лібералізація торгівлі з ЄС, яка стартувала 23 квітня, відшкодувала Україні майже половину шкоди, заподіяної їй охолодженням відносин з Москвою.
У багатьох випадках галузі, постраждалі найсуттєвіше від недоступності ринку Митного союзу, не є тими, що змогли зняти вершки від європейського преференційного режиму.
Основною жертвою торгової війни з Москвою стала продукція тваринництва.
Саме по ній РФ завдала першого удару. В середині червня Россільгоспнагляд скоротив до двох кількість пунктів пропуску та складів тимчасового зберігання для продукції тваринництва, що поставляється безпосередньо з України. Служба пояснила це випадками виявлення неприпустимого рівня концентрації антибіотиків, насамперед у молочній продукції, а також прагненням протидіяти контрабандному ввезенню м'ясної продукції. Потім з 30 червня Россільгоспнагляд почав вимагати додаткові документи для ввезення з України продукції, що містить сировину тваринного походження.
А з 4 липня Росспоживнагляд ввів заборону на постачання молока і молочної продукції, виробленої на семи підприємствах «Мілкіленд-Україна», на додачу до аналогічного ембарго на імпорт продукції низки підприємств «Молочний альянс» і «Альміра», що діє з квітня. Як наслідок, за І півріччя експорт м'яса та їстівних субпродуктів впав на 65,4 %, а молока, молочних продуктів, яєць і меду - на 28,3 %. Це призвело до втрат у $48,9 млн і $44,9 млн відповідно.
Між тим переорієнтувати свої зовнішні поставки на європейські ринки виробники продукції тваринництва також не змогли. Українські виробники вже поставили м'яса і субпродуктів в ЄС на $8,9 млн. Єдині країни, які різко збільшили закупівлю українського м'яса і субпродуктів, - Нідерланди та Німеччина. Експорт цих товарів у першу країну злетів з $3,2 тис. до $8 млн, у другу - з $ 3,9тис. до $ 357,7тис. При цьому освоєння квот на ввезення за ліцензіями продукції тваринництва, зокрема яловичини і свинини, практично прямує до нуля.
Аналогічна ситуація і з молоком, молочною продукцією, яйцями і медом. Навіть весь експорт цих товарів у ЄС за півроку ($22,8 млн) не покриває втрати виробників в МС. Причому для цієї категорії продукції статистику врятували виробники меду, які активно нарощували продажі в Італії та Іспанії і за перші три місяці дії торгових преференцій вибрали річну квоту на безмитне ввезення в ЄС у розмірі 5 тис. т - на 65 %. Правда, незабаром ситуація може піти на поправку. За словами гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, переорієнтації українських аграріїв-тваринників на європейські ринки заважає відсутність двох законів. Перший - про забезпечення безпеки та якості продуктів харчування, який був ухвалений в липні і зараз очікує на підпис президента. Він гармонізує українські стандарти в цій сфері з європейськими, передбачає створення єдиного контролюючого органу в сфері безпеки харчових продуктів і впроваджує європейські принципи регулювання ГМО. Другий - про ідентифікацію та реєстрацію тварин - очікує другого читання в парламенті.
Потім з 28 вересня по 2 жовтня українські тваринницькі підприємства проінспектує місія фахівців Генерального директорату САНКО. Затвердження законів та сприятливі підсумки місії дозволять українським виробникам почати рух на Захід.
Туго довелося виробникам залізничних локомотивів. Їх експорт до РФ впав на 57,1 %, ставши причиною втрат у розмірі $ 570 млн - найбільших серед усіх галузей. Формально ніяких обмежень на їх постачання в Росії вже немає. Москва вводила їх спочатку влітку 2013 р., коли в липні Федеральна митна служба РФ посилила контроль вантажів, що ввозяться більш ніж 40 українськими компаніями. Серед останніх опинилися виробники залізничних локомотивів та рухомого складу «Дніпровагонмаш», підприємства групи «Азовмаш», Стахановський вагонзавод і виробник вагонного лиття Кременчуцький сталеливарний завод.
Вдруге Москва завдала удару по машинобудуванню у вересні-жовтні, коли російська федеральна бюджетна установа «Регістр сертифікації на федеральному залізничному транспорті» призупинила імпорт вагонів чотирьох заводів, на які припадає 80 % українського виробництва Крюківського вагонобудівного заводу, «Азовмашу», «Дніпровагонмашу» та Стахановського вагонобудівного заводу. Офіційно ці обмеження були скасовані, на практиці, однак поставки цих українських компаній в РФ впали.
Перенаправити постачання локомотивів до ЄС вітчизняні виробники так і не змогли. За півроку європейці купили українських локомотивів всього на $ 47,7 млн, що не компенсувало і десяту частину піврічних втрат в Росії. Перш ніж відшкодувати збитки та вийти на європейський ринок, крім Прибалтики, що уже співпрацює з нами, вагонобудівники повинні спочатку провести дороге переобладнання і перейти на нові стандарти виробництва.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом