Ухвалені фіскальні ініціативи уряду не вирішують, а лише відсувають на кілька місяців проблему гострого дефіциту держбюджету, пише Forbes.
«З дня свого призначення уряд Арсенія Яценюка в особі профільних міністрів і самого прем'єра постійно говорить про необхідність докорінного реформування системи державних фінансів. Власне, проблеми в цій сфері стали одним із головних каталізаторів протестів проти режиму Януковича, тому від нової влади суспільство очікувало, перш за все, припинення розкрадання бюджетних коштів, приборкання податкової служби, яка почала перетворюватися на інститут державного рекету, зниження фіскального тиску на бізнес та ін. Іншими словами, українці чекали активізації реформ усіх складових системи державних фінансів», - йдеться в матеріалі.
Однак, як зазначає видання, для проведення цих реформ у уряду Яценюка було мало часу. Ще на початку його каденції було очевидно, що фінансового ресурсу для безперебійного фінансування бюджетних витрат вистачить ненадовго, тому діяти необхідно було оперативно й рішуче.
«На жаль, крім усних ініціатив, у цьому напрямку за минулий час практично нічого не було зроблено. КМУ не провів жодної серйозної реформи ні в бюджетній, ні в податковій системі. У підсумку уряд у фіскальній сфері остаточно скотився зі спроби проведення глибоких реформ на шлях політики «гасіння пожежі». Замість ініціатив, спрямованих на спрощення податкової системи для бізнесу, децентралізацію бюджетної системи, підвищення ефективності витрачання бюджетних грошей, він уперто проштовхує накреслені нашвидкуруч пропозиції щодо збільшення податкового тягаря для пересічних громадян. Така політика все ще знаходить розуміння в суспільстві, проте ресурс його терпіння не безмежний», - пише журнал.
«Втрата часу істотно обмежила можливості уряду здійснювати якісь масштабні зміни. Починаючи з літа, прогнозовано почалися проблеми зі збалансуванням доходів і видатків бюджету, що в липні набули загрозливих масштабів. Станом на 1 серпня держбюджет виявився недовиконаним на 6,6% від плану, а обсяг незібраних коштів становив 16,2 млрд гривень. До того ж на бюджет тиснуть надпланові витрати, пов'язані з різко збільшеними фінансовими потребами армії, а також зростанням видатків на обслуговування держборгу. З урахуванням падіння економіки, збільшення витрат на військові дії та обслуговування держборгу, окупації частини території іноземними військами і терористами, виникнення значного дефіциту є неминучістю. Уряд мав би заздалегідь зайнятися пошуком нових джерел доходів, однак замість цього він почав різати соціальні виплати і цілеспрямовано розганяти інфляцію в надії на зростання інфляційних доходів бюджету. А після пошуків нових джерел доходів уряд запропонував Верховній Раді і суспільству податок на пасивний інвестиційний дохід та підвищення акцизів», - йдеться в статті.
На думку автора матеріалу, головною новацією стало запровадження тимчасового додаткового податку на доходи фізосіб у розмірі 1,5%.
«Варто врахувати, що поняття доходів в Україні настільки звужене, що під нього підпадає тільки заробітна плата і супутні доплати (заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами). Також цим податком обкладатимуться виграші у державну та недержавну грошові лотереї. Таке звуження бази оподаткування призведе до того, що цей податок виявиться найбільш обтяжливим для тих, у кого офіційна заробітна плата є головним джерелом доходів, а це, як правило, небагаті верстви населення», - наголошується в матеріалі.
Видання підкреслює, що в структурі доходів заможних українців істотну частку займає пасивний інвестиційний дохід (наприклад, доходи з депозитів і цінних паперів), незадекларовані доходи (наприклад, плата за здачу в оренду житлової нерухомості), доходи від збільшення капіталізації (наприклад, перепродаж нерухомості та машин) і хабарі. На всі ці види доходу «військовий» податок не поширюється.
«Ставка уряду на небагаті верстви населення, безумовно, спрацює, оскільки саме їм найважче укривати свої доходи від оподаткування. На відміну від олігархів, які можуть виводити гроші в офшори або ховати доходи у власних підприємствах, банках, страхових компаніях, благодійних фондах, люди, в яких домінуючим (якщо не єдиним) джерелом доходу є заробітна плата, в принципі не можуть самостійно мінімізувати податок, оскільки податковим агентом з НДФІ є роботодавець», - пише автор.
Видання зазначає, що, крім посилення фіскального тиску на пересічних українців, уряду вкрай необхідно було продемонструвати хоча б видимість того, що він намагається змусити платити більше податків не тільки простих українців, але й олігархів. Так, з серпня зростуть платежі за користування надрами при видобутку газу, нафти, газового конденсату і залізорудної сировини. Досить ефективна норма, за винятком того, що найбільше підвищення стосується видобутку газу, який на 95% контролюється держкомпанією, і який в умовах відсутності газового постачання з боку РФ потребує термінових інвестицій, а не додаткових податків.
Закон також скасовує пільгове оподаткування прибутку для підприємств готельної діяльності та альтернативної енергетики. У частині підприємств, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, ця норма малоефективна, оскільки значна частина їх перебуває в Криму.
«І вже традиційно, держава збільшила фіскальне навантаження на сигарети та алкогольні напої. Якщо проаналізувати джерела додаткових доходів, які уряд має намір отримати від запропонованих новацій, виходить, що 65% від додаткового доходу забезпечать прямо або опосередковано громадяни України. Крім названих заходів, уряд, за словами його глави, не знає, звідки ще можна взяти гроші для фінансування видатків бюджету. Подібна заява незалежно від його мотивів серйозно підриває довіру до чинного Кабінету Міністрів. У нинішній складній ситуації суспільство буде й надалі терпіти і йти на жертви, проте ресурс будь-якого терпіння не безмежний, тим більше що істотний запас цього терпіння уряд уже витратив. І терпіти подібні ініціативи є сенс, коли незручності є результатом болісних, але необхідних змін. Український же уряд практично не вжив ніяких рішучих заходів у сфері держфінансів. У результаті ухвалені фіскальні ініціативи уряду не вирішують, а лише відсувають на кілька місяців проблему гострого дефіциту держбюджету. Однак досвід країн, які стикалися з фінансовими потрясіннями, свідчить, що в складних економічних і політичних умовах фіскальний тягар, навпаки, має бути зміщений на найбільш заможні верстви населення», - йдеться в матеріалі.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом