Погода цього року неодноразово викликала подив і острах не тільки у недосвідченої молоді, а й у людей старшого покоління. Зима, яка ніяк не могла початися, у підсумку затягнулася до середини весни. А літнє тепло прийшло в країну ледь не через два тижні після сильних снігопадів. Чи зійшла погода з глузду? І хто винен у примхах природи в Україні та світі?

На цю тему ми вирішили поспілкуватися з кліматологом, доктором наук, провідним науковим співробітником Інституту геофізики НАН України Світланою Бойченко. Вона пояснила ForUm'у, чому мало не потонула Європа, що насправді управляє кліматом Землі і якою буде погода в Україні через сто років.

- Світлано Григорівно, на початку червня у Сімферополі був зафіксований сильний смерч - очевидці відзняли чорний повітряний стовп, який рухався над морем. У той же час на Одесу обрушилися два потужних урагани. У чому причина таких стихійних лих?

- Для цих територій це, так би мовити, «нормальні» явища. Смерчі найчастіше зароджуються над морями або на орографічних контрастах, тобто на значних перепадах висот рельєфу. Наприклад, уздовж Волинсько-Подільської височини при певній погоді і при перепадах висот у 150-200 метрів можуть зароджуватися вихрові утворення - смерчі.

- Але якщо смерчі для Одеси і Криму - це своєрідна норма, то вже такі перепади температур, які були цього року, навряд чи можна назвати типовими. Звучать припущення, що все це віщує глобальні зміни у погоді і що стихійні лиха відбуватимуться в нашій країні та світі все частіше. Чи так це?

- За останні сто років дійсно збільшилася мінливість клімату. І що найголовніше, кліматичні аномалії стали потужніші: посухи триваліші, смерчі – більш руйнівні, опади – рясніші... Проблема у тому, що на природні процеси вже дуже сильно впливає людство, змінюючи клімат шляхом посилення атмосферного парникового ефекту викидами парникових газів. Останні 100-150 років відбувається дуже стрімке підвищення температури, що в минулому не спостерігалося.

Але в жодному разі не можна говорити, що потужні стихійні лиха – це бич винятково 20-21 століть. Ці явища були характерні і для клімату у минулому. Свого часу радянські вчені систематизували записи про природні катастрофи у літописах і манускриптах, які велися у монастирях на території Київської Русі, Східної та Західної Європи. У цих документах фіксувалися не тільки історичні факти чи політичні та соціальні події, але також і різні погодні та геофізичні явища: землетруси, посухи, паводки, голодні роки, епідемії і тощо.

В останньому тисячолітті клімат також змінювався. Так, у період розквіту Київської Русі, у ранньому середньовіччі був теплий період - «малий кліматичний оптимум», а у пізньому середньовіччі (15-17 століття) почався «малий льодовиковий період». І саме у ці періоди потепління і похолодання значно збільшувалася повторюваність природних катаклізмів. Нагадаю, зараз у нас якраз відбувається потепління.

 
 
- Виходить так, що глобальне потепління - це не тільки людських рук справа, клімат і раніше час від часу ставав спекотнішим?

- Взагалі, клімат Землі постійно змінюється, але у рамках певних часових циклів. Як я часто кажу, клімат схожий на характер примхливої ​​жінки.

Кліматичні циклічності пов'язані, у тому числі, і з ритмами вулканічної діяльності. Помічено, що при збільшенні вивержень вулканів відбуваються зміни клімату на планеті. Вулкани в атмосферу поставляють як парникові гази (водяна пара і вуглекислий газ, оксиди сірки), так і аерозолі. Виверження вулканів у тропосферу (нижній шар атмосфери - Ред.) може призводити до додаткового посилення парникового ефекту, а при виверженні вулканічних аерозолів у стратосферу (шар атмосфери, що розташовується на висоті від 11 до 50 км від Землі) - навпаки, до похолодання. Справа у тому, що аерозолі посилюють альбедо. Що це означає? Вони відбивають частину сонячної енергії назад у космос.

Аналіз зразків льоду в Антарктиді дозволив відновити майже за мільйон років картину того, як змінювалася атмосфера планети, особливо вміст у ній основних парникових газів і аерозолів вулканічного походження. Завдяки цьому стало ясно, що в минулому на планеті також при збільшенні вивержень вулканів відбувалося то похолодання, то потепління.

Можливо, виверження п'яти вулканів у лютому-березні цього року з викидом в тропосферу аерозолів і могло спровокувати збільшення атмосферних опадів (сильні снігопади в Україні та зливи у Європі). Але цю гіпотезу ще треба перевіряти...

- Тобто вулкани управляють кліматом?

- Не тільки. Крім них на коливання клімату впливають процеси, які відбуваються на Сонці, у Галактиці, зміна елементів земної орбіти. Коли відбувається відносне витягування орбіти - настають періоди потепління, коли вона умовно прагне до кола - відбувається похолодання. Правда, періодичність змін земної орбіти - близько 100 тисяч років.

Також кліматом управляє океан, який є величезним архіватором парникових газів. Наприклад, при похолоданні океан поглинає парникові гази з атмосфери, а при потеплінні, навпаки, віддає їх в атмосферу. Таким чином, Світовий океан може ще більше посилювати потепління і похолодання на планеті.

 
 
- Та ще й рівень його піднявся на 12-15 сантиметрів за останні сто років... Як кажуть, це відбувається через танення льодовиків.

- Так, рівень океану підвищився. Але танення морської криги тільки на 20-30% «винне» у підвищенні рівня Світового океану. В основному, це відбувається через фізичну властивість води - при нагріванні вона розширюється.

Замерзнемо чи згоримо?

- Час від часу у ЗМІ, у кінофільмах звучать апокаліптичні прогнози. Згідно з одними, Земля скоро охолоне, згідно з іншими, перетворитися на пекучу пустелю. Кому вірити?

- Коли довгострокові прогнози складають чисті математики, які не мають поняття про фізичні механізми формування клімату, то у них інколи такі моделі виходять - просто жах. Наприклад, згідно з «теорією білого клімату», планета може повністю покритися кригою. Спровокувати початок цього процесу можуть вулкани, які викинуть багато аерозольних речовин у стратосферу. Більше сонячного тепла почне повертатися назад у космос, і настане певне похолодання. Далі спрацює океан і забере із атмосфери частину парникових газів, «архівує» їх у собі. Стане ще холодніше. Внаслідок цього збільшиться заледеніння у полярних регіонах, у високих широтах, а потім і в помірних широтах материків. Біла крига також відбиває сонячну енергію, тобто ще частина тепла буде повертатися у космос. І, таким чином, поступово вся планета покриється кригою.

Але на практиці такого ніколи не траплялося. Кліматична система, як я вже говорила, «живе» у рамках коливань циклів, і обов'язково втрутиться якийсь зовнішній або внутрішній фактор, який збалансує ці коливання і «скасує» катастрофу, яка насувається.

- А ось на початку червня у Південній Африці дійсно сталася катастрофа локального масштабу - там випав сніг і замерз океан...

- У Північній півкулі у помірних широтах традиційно домінує західне перенесення повітряних мас. Але при зміні клімату можливе його ослаблення і посилення меридіонального перенесення - з півночі на південь. Або у Південній півкулі можливий прорив холодного повітря з півдня - із Антарктиди. Цей факт фіксується у наукових працях ще у 1960-ті роки. І зараз інколи повітряні потоки з крайньої півночі або півдня проникають у більш низькі широти, аж до Африки.

- Відомо, чому це відбувається?

- Точно сказати важко, можливо, через те, що відбувається уповільнення течії Гольфстрім, яка певною мірою впливає на формування деяких погодних умов.

- Чи можна спрогнозувати, яким буде клімат в Україні через 20 або 50 років, наприклад?

- За останні сто років температура на планеті підвищилася на 0,7-0,8 градуса. Ми очікуємо, що до кінця 21 століття потеплішає на 1,5-2,5 градуса. Враховуючи антропогенний вплив, який посилюється, це ще буде добре. Згідно з деякими сценаріями, відбудеться підвищення температури на 3-4 і до 6 градусів, але це малоймовірно.

В Україні потеплішало на 0,6 градуса. Північ, північний захід і північний схід нашої країни потеплішали більше, за останні сто років - на 1-1,2 градуса, а південь і південний схід - всього на 0,4-0,5 градуса. У майбутньому температура в Україні може підвищитися, як і на планеті, на 1,5-2,5 градуса, а може, і на 3-4 градуси в порівнянні з доіндустріальним періодом (1800-1850-ті роки). Але це песимістичний сценарій.

Найбільш уразливими регіонами при зміні клімату є Карпати, Кримські гори, узбережжя Чорного та Азовського морів. Там збільшується повторюваність різних аномальних природних явищ, а рівні морів вже підвищилися на 12-15 см за 100 років. Як показали результати теоретичного моделювання, при потеплінні на 3-4 градуси на південному сході України взагалі може статися опустелювання. Північна периферія поясу субтропічних антициклонів, який формують пустелі Середньої Азії і Африки, може зміститися у помірні широти і зачепить Запорізьку, Донецьку, Луганську області. Ми бачили вже деякі провісники цих процесів пару років тому, коли був дуже спекотний посушливий серпень через дію антициклону, який прийшов із південно-східної Азії.

 
 
- Одним із провалів у політиці Микити Хрущова свого часу стала спроба впровадити вирощування кукурудзи в СРСР. Як відомо, це не завжди було результативно. Сьогодні ж кукурудзу успішно збирають навіть на півночі України. Тобто саме потепління допомогло цій культурі прижитися?

- Пам'ятаєте, ми говорили про цикли? Так от, на 1960-1970-ті роки якраз припав період похолодання. Але у ситуації з кукурудзою була винна не стільки погода, скільки політика, адже все це відбувалося перед зняттям Хрущова... Його ідея з кукурудзою була хороша, але ж завжди все можна зіпсувати, якщо захотіти. Та і сорти сьогодні вирощують інші. Крім того, на рослини дуже сприятливо впливає збільшення вуглекислого газу в атмосфері, особливо на зернові, трави, дерева, квіти. Американські та європейські вчені проводили експеримент: у теплицях штучно змінювали вміст СО2. Так от, при подвоєнні вмісту вуглекислого газу врожайність деяких агрокультур збільшувалася до 30%.

Побутове шаманство, або Дощ викликали?

- Ми з вами говоримо про глобальне потепління і згубний вплив людини на природу. Але у світі не існує єдиної думки на цей рахунок. Наприклад, члени організації Green Peace закликають знижувати темпи виробництва. А ось данська економіст і еколог Ломборг Бьорн стверджує, що потепління неминуче у будь-якому разі, що Кіотський протокол несе більше шкоди і що краще витрачати кошти на соціальні сфери, а не на боротьбу з парниковим ефектом. Яка ваша думка щодо цього?

- Є думка, яка, у принципі, ставить під сумнів існування глобального потепління. Я тоді кажу: давайте уявімо, що у нас немає градусників. Які у нас є докази, що на планеті настає потепління? Насамперед, північні акваторії звільнилися від криги, тому що потепліло, тануть гірські льодовики і деградує зона вічної мерзлоти, стають теплими зими. При потеплінні збільшується випаровування, а значить, збільшується і вологовміст атмосфери, і як результат - збільшується кількість опадів. Все це ми бачимо на власні очі.

Що стосується Кіотського протоколу, то я не вважаю, що він принесе користь. Всі його механізми не працюють. Зменшити викиди - це правильно, але Америка, Європа та інші розвинені країни хочуть жити добре і комфортно. Ми всі хочемо мати кондиціонери, їздити на авто, обігрівати будинки.

Тепер що стосується альтернативних джерел енергії. Зі студентами ми розраховували можливість використання у своїх будинках вітрових установок і сонячних батарей. Хлопці мені кажуть: брати енергію із мережі набагато вигідніше! Окупність установок близько 10-20 років, при тому, що так довго це обладнання працювати не буде. Крім того, саме виробництво фотоелементів - шкідливе. Сонячні батареї треба періодично очищати, що забруднює воду, вони призводять до затінення територій. Вітрові установки провокують ерозію грунтів і створюють шумове забруднення. Тобто поки людство не винайшло по-справжньому дієві механізми отримання енергії із альтернативних джерел, значить, поки антропогенний вплив на природу навряд чи сильно зменшиться.

Але давайте уявімо, що відбувалося б не потепління, а похолодання. Нам треба було б витрачати більше ресурсів, більше енергії, що теж недобре. Тобто треба миритися з існуючим станом справ, намагатися знайти вихід, який відповідатиме, у тому числі, потребам людства.

- На ваш погляд, чи є перспектива, що у майбутньому людям буде підвладна погода і клімат?

- Людина поки не може сконцентрувати стільки енергії, щоб вплинути на стихійне явище. Хіба що підірвати пару ядерних бомб і спровокувати «ядерну зиму». Але, сподіваюся, до цього не дійде.

Ще у радянський час академіки Будико, а потім і Ізраель пропонували заносити у стратосферу аерозольні речовини, розсіювати їх з метою збільшення альбедо (відбивної здатності атмосфери). Але поки це нереально.

- Тобто завжди звучали тільки пропозиції, але на практиці ніхто не намагався приборкати клімат?

- Чому ж ні? Намагалися. Відомо, що у США дуже потерпають від тайфунів. Так от американці не раз намагалися навчитися їх зупиняти - вносили в око тайфуну (безпосередній центр тайфуну - Ред.) кригу, щоб знизити температуру води і перешкоджати зародженню і розвитку цієї стихії, пробували запускати ескадрильї літаків проти руху вихрових потоків. Але все було марно.

- Є навіть термін такий - метеорологічні війни. Хто їх вів або веде?

- У часи холодної війни США та СРСР намагалися змінити вміст озону над противником, утворюючи «озонові діри», з метою безперешкодного проходження ультрафіолету над ворожою територією. Американці проводили такі експерименти на Галапагоських островах, радянські вчені - у Сибіру, ​​але і ті й інші дійшли висновку, що результат нестійкий, оскільки атмосфера весь час перемішується. Тобто до метеовійн готувалися, але їх не вели.

Сьогодні один із небагатьох способів впливу на погоду не має стосунку до воєн - це активні дії на атмосферні процеси. Наприклад, це градобійні служби, які розганяють хмари у Криму, або над містами під час парадів. І це максимум, на який людина поки здатна.

Порятунок потопаючих

- Світлано Григорівно, ви побували у Німеччині як раз у той час, коли там відбулося сильне підтоплення. Розкажіть, як німці боролися зі стихією?

- На щастя, я перебувала у тій частині країни, яка не постраждала. Але у цілому я знаю, що була залучена армія, волонтери, перебоїв з харчуванням не було.

Це дивно, але під час попереднього паводку у Німеччині в 2002 році я також була у цій країні. На конференції у Дрездені я робила доповідь з приводу таких рідкісних, але потужних аномальних явищ. Мені ще тоді один німецький професор сказав, що все це Німеччині не загрожує. Я поїхала, і через день там почався сильний паводок. Тоді мій вчитель помітив, що ми вчасно відлетіли, інакше б нас побили. Все це жарти, звичайно. Але це підтверджує, що прогнозувати погодні аномалії дуже складно.

 
 
- І все ж, чому цього літа ледь не потонула половина Європи?

- У Німеччині було багато суперечок метеорологів щодо того, чому це сталося, чому вода піднялася на 8,5 метра. Мені здається, що наслідки від природної катастрофи посилило те, як у східній Німеччині та Чехії проводиться меліорація і водовідведення. Алдже це країни колишнього соцтабору, що багато чого пояснює. У західній Німеччині дощів йшло не менше, але там все нормально. У Голландії, як кажуть, погода за 15 хвилин може помінятися 20 разів, але там система відведення і каналів працює так, що катастроф майже не буває.

- Паводки у Європі та в Україні сильно відіб'ються на врожаї цього року?

- У частині Європи були затоплені сільськогосподарські угіддя, природно, там можуть виникнути проблеми з продовольством. А Україна у порівнянні з тією ж Чехією та Німеччиною більш-менш нормально пережила період паводків, тому цілком могла б поставляти у потерпілі країни свою продукцію. Головне, щоб ми вирощували її нормально, згідно з європейськими вимогами.

Ось так і виходить, що важливо знати не тільки про свій, але і про сусідський клімат. З цієї точки зору кліматологія перестає бути суто наукою, а може вважатися частиною політики та економіки.

ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

878