Сьогодні Конституційний Суд України відмінив «чотири двійки» - скандальну політичну реформу, затверджену Верховною Радою «помаранчевою зимою» 2004. Зараз, восени 2010, через шість років, стрілки українського політичного годинника повернули назад.
Україна повернулася до старої редакції Конституції і знову стала президентсько-парламентською республікою. Свою оцінку події, яку деякі назвали державним переворотом, в ексклюзивному міні-інтерв'ю ForUm'у дав директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.
- Михайле Борисовичу, сьогодні КС визнав політреформу-2004 неконституційною з уточненням, що це рішення є остаточним, не підлягає оскарженню і обов'язкове до виконання. Проте деякі експерти вже висловили припущення, що воно «зависне» в парламенті. Що скажете Ви?
- Конституційний Суд - це інстанція, рішення якої не можуть бути оскаржені. У повідомленні КС сказано, що закон 2222-IV втратив чинність з моменту ухвалення відповідного рішення, тобто з сьогоднішнього дня, а це означає, що всі рішення, законодавчі акти, обрання, у тому числі депутатів парламенту на п'ять років, які приймалися на підставі Конституції 2004 року, з урахуванням політреформи, залишаються чинними.
Насправді, все, що тут потрібно - це ясно і чітко зрозуміти, що чинності це рішення набирає саме з 30 вересня 2010 року. І ніяк інакше.
- Проте багато хто стверджує, що тепер, у зв'язку з цим рішенням, парламентських виборів у 2011 році нам не уникнути.
- Нісенітниця! Ще раз повторюю - рішення набирає чинності з 30 вересня 2010 року, з сьогоднішнього дня! Це означає, все решта - легальне, це означає - жодних виборів у 2011 році.
Просто з сьогоднішнього дня більше не потрібна жодна коаліція. Вона вже безглузда, Президент знайшов право звільнити прем'єра без неї. Те ж саме стосується губернаторів. А ті, хто говорить про якусь імплементацію та інше - або не розуміють стану речей, або приймають бажане за дійсне.
- Ну, добре. Хай так. Скажіть, а Ваше ставлення до того, що сьогодні сталося, яке?
- Кращий опис свого часу дав Володимир Ілліч Ленін, коли сказав: «За формою вірно, по суті - знущання». Справді, за формою Конституційний Суд мав право відмінити цю реформу, оскільки була порушена процедура. Вони детально розповіли, в чому і як вона була порушена, і я з ним згоден - це було дійсно так.
Але навіть конституційні судді, які в абсолютній більшості своїй справжні і відверті профани в конституційному праві, що не мають ні відповідної освіти, ні відповідного досвіду роботи, навіть вони, я впевнений, розуміли, що цим своїм рішенням порушують Верховенство Права.
Я впевнений, що діючи таким чином, вони розуміли, що цинічно дискредитують, якщо не раз і назавжди, то, принаймні, дуже надовго судову гілку влади в Україні. Вони прекрасно розуміли, що ось це горезвісне процедурне порушення ні на що не вплинуло в сенсі зміни Конституції, оскільки все, що було внесено, не порушувало ні прав громадян, ні територіальну цілісність України.
Те, що сталося - огидна дискредитація правового режиму в Україні. Це ігнорування головного правового принципу. На жаль, воно стало можливим через те, що в Україні немає опозиції. Ті, хто називає себе опозицією - маргінали, заклопотані виключно тим, аби не допустити європейських правил використання мов в Україні.
У них зараз почалася дика істерика через закон, який вони не читали, але який в точності слідує європейським рекомендаціям. Прийнявши його, ми стаємо європейською країною в сенсі мовного законодавства, а «опозиція» збирається з цього приводу голодувати і влаштовувати Майдан, абсолютно ігноруючи той факт, що сьогоднішнім рішенням Конституційного Суду країна відкинута на багато років назад у сенсі демократичності, конституційності і правового режиму.
- Ну, опозиційний прем'єр, коментуючи рішення КСУ, заявив, що в країні державний переворот.
- Ну, в якомусь значенні так, переворот (іронічно). Але це позбавлено будь-якого сенсу, тому що нікому це сказати! Нинішня опозиція - це жалюгідні, нікчемні люди, які говорять про порушення Конституції в законі про мови, якого вони, повторюю, не читали, абсолютно проігнорувавши те, що сьогодні сталося.
Де сто тисяч людей біля Конституційного Суду, що вимагають дотримуватися демократії? Де?! Їхні заяви - це все «базікання від Наливайченка», базікання від типових українських маргіналів, які сплять і бачать, щоб їх ніхто не чіпав, аби вони могли наглухо закритися в своєму провінціалізмі і не допустити до України жодного впливу з боку великих культур.
Лєра Нєжина,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом