Вчора Президент України Віктор Ющенко підписав указ про статус Національної ради з питань культури і духовності (НРКД). Нова структура розроблятиме пропозиції щодо формування і реалізації політики у сфері культури і духовності, створення позитивного іміджу України, а також розглядатиме питання видавництва, виробництва теле-, радіо- і кінопродукції. Експерти стверджують, що робота ради ніяк не вплине на ситуацію в культурній сфері.
Перше засідання НРКД відбулося в січні цього року. Главою ради став народний депутат Микола Жулинський, до ради також увійшли віце-прем'єр, міністр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, начальник головної служби гуманітарної політики Маркіян Лубківський, Міністр культури і туризму Ігор Ліховій, а також деякі українські діячі культури. Микола Жулинський завдання ради визначив так: "Моніторинг всіх об'єктів історико-культурної спадщини в Україні, визначення пріоритетів у цій сфері, а також у сфері мови, інформаційному просторі, видавничій справі, теле-, радіо- і кінопродукції". Під час засідання рада розглядала питання про створення "загальнодержавної програми дій щодо збагачення і розвитку культури і духовності українського суспільства", а також питання покращання реалізації книжкової продукції українських виробників і роботи телеканалу «Культура». Яких-небудь конкретних рішень НРКД не прийняв, пише «Коммерсант».
Президентським указом затверджується статус, повноваження і функції ради. Так, його статус – "консультативно-дорадчий орган при президенті". Рада повинна "займатися аналізом стану розвитку культури і духовності в Україні, готувати пропозиції щодо відродження традицій українського народу, формування іміджу України, а також вносити пропозиції щодо розвитку й ефективного функціонування української мови, досягнення узгодження міжконфесійних питань, збереження культурної спадщини і розвитку кінематографа і книговидавництва". Всі рішення НРКД є обов'язковими для розгляду органами місцевого самоврядування. До складу ради повинні будуть увійти провідні культурні діячі країни. Склад НРКД повинен визначатися і затверджуватися Президентом.
Тим часом велика частина покладених на НРКД функцій входить також і в обов'язки Міністерства культури і туризму. Там ідею створення НРКД схвалили, проте поки не знають, яким чином вони взаємодіятимуть. Начальник управління з питань соціокультурного розвитку і регіональної політики в області культури Людмила Кононенко припускає, що НРКД сприятиме демократизації держдіяльності у сфері культури, а також допоможе раціонально розподіляти бюджетні кошти: "НРКД дозволить зробити прозорою діяльність уряду в культурній сфері. Крім того, рада допоможе визначити галузі, які передусім потребують держфінансування. Розподіляти бюджетні кошти краще з урахуванням рекомендацій самих діячів культури, а не фінансових управлінь". Проте пані Кононенко побоюється, що створення НРКД може стати черговою формальністю: "В нас немає досвіду організації роботи подібних структур, зате є досвід, коли координаційні комітети і ради часто обмежувалися складанням недіючих документів і декларацій".
Експерти вважають, що побоювання працівників Мінкульта цілком реальні. Головний редактор видавництва "Кальварія Петро" Мацкевіч упевнений, що діяльність НСЬКД ніяк не вплине на ситуацію з культурою і духовністю на Україні: "Члени поради вирішуватимуть якісь свої питання, а учасники ринку продовжать займатися своїми справами, не звертаючи уваги на декларації НСЬКД". Пан Мацкевіч також вважає, що однією з причин неефективної роботи НСЬКД може стати його склад: "Перше засідання поради очолював Микола Жулінській, який, будучи віце-прем'єром з гуманітарних питань, нічого доброго країні не приніс. Проте все буде добре, якщо у НСЬКД не буде ніяких директивних повноважень".
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом