Останніми днями в Україні значно потеплішало. Незвичні для українців морози відступили. Але, виявляється, не надовго. Вже починаючи з четвертого лютого ми знову відчуємо всі радощі зимового періоду. Наприклад, на території Чернігівської та Сумської областей ввечері цього дня температура повітря знизиться до 5-10° морозу. А шостого лютого морози ще посиляться, і в основному становитимуть 17-22° нижче нуля. В західних, північних, центральних і східних областях інтенсивність морозів може досягнути 24-28°. Про це в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту ForUm’у розповів начальник українського Гідрометеорологічного центру, кандидат географічних наук Микола Кульбіда.
- Миколо Івановичу, почнемо з того, що зараз хвилює всіх українців, яка погода очікується в Україні найближчим часом?
- Відбулося серйозного потепління у всіх регіонах України: температура підвищилася до норми і, навіть, вище від норми, але цей період не буде тривалим. Ми уважно слідкуємо за настроями і пересуванням холодного арктичного повітря, яке постійно «стоїть» на півночі Європи і «чекає» зручного моменту для того, щоб ринутися на Південь, і таким чином нас тут вкотре остудити.
Наступна хвиля похолодання, за нашими розрахунками, почне надходити в північні регіони України вже ввечері 4 лютого, тобто на території Чернігівської та Сумської областей температура повітря знизиться до 5-10° морозу. В інших регіонах цього дня погода ще суттєво не зміниться: буде від 1 до 6° морозу, а в Криму навіть до 6° тепла.
5 числа на території західних, північних та центральних областей температура повітря різко знизиться і вона буде практично однакова і в день і вночі, і становитиме 15-20° морозу, а на півночі Лівобережжя, на Чернігівщині, Сумщині - до 22° морозу. Але в Криму температура так не знизиться і становитиме десь від 0 до 5° морозу, а в центральних областях і в більшості східних областей – від 7 до 12° морозу.
6 числа морози ще посиляться. Температура становитиме 17-22° морозу. В західних, північних, центральних і східних областях інтенсивність морозів може досягати 24-28°.
- Тобто, в Україну повертаються так звані сибірські морози?
- Коли говорять про сибірські морози, мова йде про те, що до України буває надходить сибірське повітря. В даному випадку це не є сибірське повітря, це повітря, яке надійшло з півночі Європи. Але воно, безумовно, арктичного походження.
- Чи можна говорити, що після Стрітення, 15 лютого, відбудеться потепління?
- За нашими попередніми оцінками, починаючи з 10 числа, температура все рівно буде зростати, хоча вона не досягне плюсових значень на території України. Тобто буде утримуватись зимовий характер погоди, але підвищення температури буде однозначно. Вона підвищиться порівняно із попереднім періодом суттєво, градусів на 8-12. Ми ще не бачимо, що 15 лютого відбудеться перелом на весну. Ні, всетаки ще буде тривати зима.
- Чому останні декілька років в Україні зими – малосніжні?
- Це є результатом глобального та регіонального (в плані України) потепління, коли середня температура холодного періоду вже підвищилась майже на 2°.
Я вважаю, що років через 20 сніг в Україні - це буде велика рідкість.
- До речі, щодо глобального потепління. Вчені по-різному прогнозують час, коли воно настане. Говорять, що через 50 років або через 100. А на Вашу думку, коли це станеться?
- Потепління – це процес. А процес – це певний період часу. Якщо взяти останні 100 років, то середня річна температура повітря в Україні зросла на 0,7°, а температура холодного повітря - майже на 2. Таким чином, цей процес вже йде.
Найбільш стрімко потепління виражається з початку 80-х років і триває до нинішнього часу. А десятиріччя 90-тих років було найтеплішим за всі періоди метеорологічних спостережень.
Ми повинні розуміти, що цей процес не зупиниться. Кліматичні зміни, які відбуватимуться внесуть суттєві корективи в функціонування галузей економіки, в умови проживання населення, в умови виробництва сільськогосподарської продукції. Для того, щоб з мінімальними втратами вийти з цієї ситуації, потрібна серйозна адаптація різних видів діяльності людини, різних видів господарювання до тих кліматичних змін, які вже відбулися, і ще відбудуться найближчим часом.
- Можна говорити, що наслідки будуть досить серйозні...
- Наслідки можуть бути як позитивні, наприклад, економія енергоресурсів, так і негативні - суттєві втрати врожаю сільськогосподарських культур в степових, лісостепових регіонах України.
- Гідрометцентр – державна установа. Чи вистачає вам коштів, які виділяються з бюджету?
- Кошти, які на сьогоднішній день виділяються державою, дозволяють забезпечити наші потреби на 30 %. Частину коштів ми заробляємо самі за рахунок надання платних послуг.
Якщо говорити про те, щоби, наприклад, українську Гідрометслужбу довести до середньоєвропейського рівня щодо функцій, технічного, технологічного забезпечення, то це фінансування має бути збільшено щонайменше разів у 10. Звичайно, ми не можемо навіть розраховувати на такі кошти. Але без суттєвої державної підтримки не можна автоматизувати спостереження на 185 метеорологічних станціях, на 450 гідрологічних постах, придбати щонайменше 10 метеорологічних радіолокаторів, кожний з яких коштує близько 2 мільйонів доларів, встановити супутникові системи для прийому інформації з супутників різного типу в різних регіонах. Для цього всього потрібні величезні гроші. І головне, що Україна, як велика європейська держава, повинна мати свій супер-комп’ютер з величезними можливостями для проведення розрахунків. Він дозволить впровадити в нашій країні чисельну модель, збільшити завчасність прогнозів і покращити їхню якість. Такі комп’ютери встановлені вже практично у всіх європейських країнах, навіть у наших близьких сусідів: у Польщі, Румунії, Словаччині, Чехії.
- Скільки коштує такий комп’ютер?
- Від 5 до 20 мільйонів доларів. Звичайно, таких коштів у нас немає. Але ми вважаємо, що то є наша перспектива.
- Українські телеканали подають різний прогноз погоди, а посилаютьсявсі на даніукраїнського Гідрометцентру. Чому так?
- На Гідрометцентр зручно посилатися, тому що він є дійсно єдиною структурою в Україні, яка може давати прогнози погоди. З іншого боку, якщо не використовується наша інформація, то вона береться із системи Інтернет, яка не є способом, що гарантує якість продукції. Там немає кому відповідати за цю якість. Це є просто інформаційна система для інформування широкого загалу про якісь події. А якщо мова йде про такі серйозні речі, до яких я відношу і прогноз погоди, то, звичайно, тут за кожним прогнозом повинна стояти або структура, або людина, яка відповідає за його якість. Ми відповідаємо за свою якість.
- Але ж Гідрометцентр України має в Інтернеті свій офіційний сайт. Не простіше було б брати інформацію з нього?
- Справа в тому, що для підготовки телевізійних програм потрібна різна інформація. Її на сайті не завжди достатньо.
А ось на Інтернет-сайтах... От на bigmir.net розміщується якась погода, не зрозуміло звідки взята. Нещодавно там всіх лякали 46-48° морозу в Києві. Але в столиці найнижча температура, яка будь-коли була зафіксована, становить 32,2° морозу.
- Як ви боретесь з неправдивою інформацією, яку подають телеканали із посиланням на вас?
- Ми звернулися до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України. Вони запропонували створити спільну робочу групу для розробки механізмів щодо наведення порядків в інформаційному просторі України, зокрема стосовно подачі інформації про погоду. Свої пропозиції стосовно кандидатур ми подали. Чекаємо, коли створять цю робочу групу, але до виборів, думаю, це навряд чи відбудеться.
- Наскільки часто українські метеорологи помиляються?
Я вважаю, українські метеорологи помиляються не частіше, аніж американські чи англійські. Чому? Дуже просто. І американські, й англійські, й українські синоптики використовують для прогнозування погоди практично однаковий обсяг інформаційної продукції. Тобто, це є синоптичні карти, супутникові дані, дані радіолокаційних спостережень, модельних розрахунків...
А рівень підготовки наших фахівців я би оцінив як вищий, ніж, скажемо, того ж фахівця у метеорологічній службі Франції чи у Швецькому гідрометеорологічному інституті, який я свого часу відвідав.
- Миколо Івановичу, а чому Ви свого часу вирішили займатися метеорологією?
- Коли я був маленький, я попросив свого дідуся купити мені лижі. Він сказав: «Лижі я тобі не куплю, я їх виготовлю сам, своїми руками». І виготовив. Снігу не було. Я питаю дідуся: «А коли ж я буду кататися?». Він каже: «От ти зараз ляжеш спати, а завтра вранці встанеш, все буде засипано снігом, і ти зможеш покататися». Дійсно, я прокинувся і був просто у захопленні від того, що все було вкрито снігом, і я з великим задоволенням катався на лижах. Можливо, це був перший поштовх. А так, мене загалом цікавить природа, атмосфера, які там протікають процеси. Саме тому я вирішив вчитися на метеоролога.
- Мабуть, Ваша сім’я першою дізнається про погоду на завтра.
- В нас, як правило, ця тема майже заборонена для обговорення. Але певні рекомендації, я, звичайно, даю. Як одягнутися, наприклад.
- Розкажіть про свою сім’ю.
- Сім’я в нас невелика. Я живу з дружиною. Її звуть Лідія Григорівна, за освітою вона математик, працює зараз головним бухгалтером у комерційній фірмі. Живемо ми дружно вже майже 30 років, скоро будемо відмічати. Так що я сподіваюсь, що і далі все в нас буде гаразд.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом