Успадкована від командно-адміністративної економіки чинна пенсійна система України не здатна захистити літніх людей від бідності. Вона не забезпечує відповідні розміри пенсії для більшості громадян.

Відсутність пенсійної культури, соціальної справедливості, надійних фінансових механізмів, які гарантують «гроші на старість», – ось характерні ознаки вітчизняної пенсійної системи. Тому проведення пенсійної реформи необхідне не тільки для вирішення нагальних проблем, але й для запобігання погіршенню ситуації в майбутньому.

Характерною особливістю українського пенсійного законодавства є відсутність в ньому належної систематизації і наявність великої кількості правових актів. Загалом, якщо враховувати підзаконні акти, ця сфера регулюється майже 600 нормативними документами.

Крім того, гальмом розвитку пенсійної системи України стали проблеми, пов'язані як з макроекономічною ситуацією в країні, так і з негативними демографічними змінами – старінням населення.

Демографічна ситуація, що склалася в Україні, руйнує засади чинної пенсійної системи. По-перше, сьогодні рівень смертності в Україні перевищує світові стандарти. Сумарний коефіцієнт народжуваності – 1,2. По-друге, посилений процес міграції працездатного населення за кордон приводить до зменшення співвідношення чисельності одержувачів пенсій і платників страхових внесків. Зараз на одного одержувача пенсії припадає 1,1 платника страхових внесків. По-третє, вагомий чинник, який негативно впливає на систему пенсійного забезпечення, – це вікова структура населення України – старіння населення.

Пенсійна система не забезпечує громадянам адекватного заміщення пенсією заробітку, втраченого ними через старість, і запобігання бідності серед літніх людей. Через економічні, демографічні і історичні процеси українська пенсійна система фінансово нестабільна. Крім того, «ціна» пенсійного забезпечення в Україні зависока порівняно з рівнем пенсійних виплат, які одержують пенсіонери.

Тим часом розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення перебуває на вкрай низькому рівні. Серед створених недержавних пенсійних фондів в Україні більшість або не провадить господарську діяльність, або взагалі відсутні за своєю юридичною адресою. Не відпрацьовано і організаційний механізм співпраці між всіма елементами системи (недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, банки). На нашу думку, майбутнє системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні значною мірою залежить від практичного впровадження Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, ухвалення необхідних супровідних нормативно-правових актів і стимулювання розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення з урахуванням національних особливостей нашої країни.

Блокування пенсійної реформи урядом Тимошенко своєю чергою призвело до фактичного розвалу пенсійної системи. Пенсійний фонд практично наполовину переведено на дотації з Держбюджету, які становлять більше як 20 млрд. грн., а підвищення пенсій було знівельовано інфляцією.

Водночас проведення пенсійної реформи було і залишається пріоритетним напрямком в стратегії економічного розвитку Партії регіонів.

Основна концепція пенсійної реформи – це безпека через диверсифікацію, розбудова трирівневої системи пенсійного забезпечення шляхом створення (на додаток до чинної системи) недержавних пенсійних фондів, кошти яких можуть стати могутнім джерелом внутрішніх інвестицій.

Такі заходи дадуть можливість підвищити рівень пенсійного забезпечення, поліпшити соціальний добробут і зменшити соціальну напругу в нашій державі.

Трирівнева пенсійна система дозволить розподілити між трьома її складниками ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації і з економічними коливаннями. Такий розподіл ризиків дозволить зробити пенсійну систему фінансово збалансованою і стійкою, а працівники будуть більше застраховані від ризиків внаслідок зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію.

Формування трирівневої пенсійної системи в Україні забезпечить досягнення таких цілей:

– зменшення впливу політичних рішень на пенсійну систему;

– вирівнювання коливань ставки відрахувань в пенсійну систему і рівня пенсій в солідарній системі, спричинених зміною демографічної ситуації в державі;

– спонукання людей до заощадження грошей на старість протягом всього їхнього трудового життя і зменшення залежності від державних пенсій;

– збільшення обсягу заощаджень, а отже і інвестицій у вітчизняну економіку;

– забезпечення ефективного управління пенсійною системою.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

1954